Чому влада Закарпаття захищає закарпатських угорців від Міністерства освіти

У протистоянні Міністерства освіти України та угорськими педагогами Закарпаття влада області стала на бік місцевих угорців

Наразі в Україні широкого обговорення набуває новий законопроект про мови. Декілька пунктів цього законопроекту носять явно дискримінаційний характер щодо мов національних меншин. Загалом, влада України мала добрі наміри укріпити українську мову в країні і головною мішенню була власне мова російська, яка заполонила український телепростір, радіоефіри, книговидання, тощо. Але, насправді, найбільше від цього закону можуть постраждати мови невеликих національних меншин, бо йдеться про введення обов'язкового викладання українською мовою предметів у всіх навчальних закладах. 

Звичайно, що така норма є неприпустимою, бо, до прикладу, в угорських школах Закарпаття дитина йде в перший клас взагалі не володіючи українською мовою, тому викладати їй предмети українською безглуздо. Які знання отримають діти, якщо вони взагалі не будуть розуміти вчительку. Потрібно розуміти, що для початку варто навчити дітей української мови і потім пробувати нею викладати якісь предмети.

З цього приводу народний депутат України від Блоку Петра Порошенка, голова Культурного товариства угорців КМКС Ласло Брензович навіть зустрічався з головою Парламентської Асамблеї Ради Європи Педро Аграмунтом, щоб звернути увагу європейців на те, що в Україні новим мовним законом можуть порушити права нацменшин, гарантовані багатьма міжнародними актами, яких Україна повинна дотримуватися.

Тим не менше, нещодавно департамент освіти Закарпатської ОДА направило листа в освітні установи Берегівського району, де компактно проживає угорська меншина, з вимогою скласти списки всіх педагогів з відповідною оцінкою рівня їхнього володіння українською мовою.

Від цієї директиви відразу тхнуло якоюсь радянщиною. Цей лист департаменту освіти тільки налякав викладачів своїм характером, а не змістом.

До честі угорських педагогів Закарпаття, вони відповіли департаменту освіти доволі докладною відкритим-листом, у якому роз'яснили, чому чиновники від освіти не мають рацію.

По-перше, важливим при викладанні того чи іншого предмету є те, наскільки викладач компетентний у цьому предметі

По-друге, викладачі викладають свої предмети в угорськомовних навчальних закладах угорською мовою, тому важливо наскільки вони володіють угорською мовою, а не українською.

По-третє, рівень викладання і, відповідно, знань учнів залежить від матеріально-технічної бази навчальних закладів і потуги департаменту освіти повинні бути більше направлені в цьому напрямку. І чи є нормальним, що угорськомовні навчальні заклади на початок цього навчального року були забезпечені всього на 60%?

А щодо знань української мови угорськомовними педагогами, то всі вони при вступі у вузи здавали іспит з української, всі вони вчили українську і здавали відповідні екзамени і саме це і є перевіркою рівня їхніх знань української мови, а спускати директиви з департаменту на вимогу Міносвіти без визначення критеріїв і методики визначення рівня знань просто дивує. 

Угорськомовні освітяни також натякнули, що попри міжнародні зобов'язання, Україна досі не надала можливості угорськомовним абітурієнтам здавати ЗНО рідною мовою і ось тут могли б закарпатські чиновники від освіти прикласти трохи зусиль, щоб посприяти цьому.

«Оцінювання роботи навчальних закладів на основі одного показника – володіння державною мовою вчителями та учнями – нагадує найтемніші часи царського та радянського періодів, які пережила та з якими боролася й українська нація.

Наше педагогічне товариство неодноразово наголошувало на нагальній потребі реформувати викладання та оцінювання знань учнів національних шкіл з української мови та літератури. Але для цього потрібно до викладання української мови й літератури у школах з навчанням мовами національних меншин застосовувати методичний, а не політичний підхід. Треба усвідомити той факт, що українська мова для національних меншин не рідна, а друга мова, і тому необхідно скласти програми згідно з методиками вивчення другої мови, а також забезпечити викладання предмету згідно з цими методиками, перевіряти володіння за міжнародними нормами перевірки знань другої мови.

Оцінювання результативності навчальних закладів, рівня їх учнів на основі тільки певної компетентності вчителя чи учня є, з педагогічної точки зору, цілком антидемократичним, негуманним, педагогічно безглуздим, і нема ніяких, тим паче наукових підстав стверджувати, що національні школи неспроможні навчати учнів на відповідному рівні.

Угорці Закарпаття, поруч з іншими національностями, є корінним населенням краю, і забезпечити знаннями учнів ефективно можна тільки рідною мовою – це безперечний, науково підтверджений факт педагогіки, а також гарантована Конституцією України та міжнародними договорами й актами, до яких приєдналася і які підписала Україна, норма", - йдеться у відкритому листі угорськомовних педагогів Закарпаття, який підписала Голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ілдико Орос.

Потрібно віддати належне голові Закарпатської ОДА Геннадію Москалю, який розібрався в ситуації і навіть виступив з критикою законопроекту щодо мов. Наразі департамент освіти ОДА відкликав свій лист щодо оцінки знань української мови угорськомовними педагогами. 

Лише уявіть собі, що держава перевірила рівень знань української мови угорськомовними педагогами і залишилася незадоволеною. І що тоді? Які репресивні заходи можуть здійснити чиновники? Звільнять педагогів? А хто тоді буде викладати в угорських школах? Українські вчителі з Воловецького та Міжгірського районів? І до чого це призведе?

Влада повинна труситися над кожним викладачем угорськомовним у школах та садочках, бо вони вже давно могли б як і угорськомовні лікарі просто виїхати з країни, яка не поважає їхню працю.

І щоб було зрозуміло, що йдеться не про одну-дві школи, наведемо кілька цифр.

Понад 4000 діток ходять в угорськомовні дитячі садочки.

Отримати початкову освіту рідною мовою представники угорської національної меншини мають можливість у семи закладах І ступеня, 44 – загальноосвітніх школах І–ІІ ступенів, 39 – навчальних закладах І–ІІІ ступенів.

У Закарпатській області у 63 навчальних закладах, у тому числі одній гімназії та двох ліцеях, навчально-виховний процес здійснюється угорською мовою, тут навчається майже 11 тисяч дітей. Крім того, 30 загальноосвітніх шкіл І–ІІ та І–ІІІ ступенів є двомовними – українсько-угорськими, у них рідною мовою навчається понад 4,0 тисячі учнів.

В області функціонують також п’ять (23 класи, 402 учні) ліцеїв приватної форми власності з угорською мовою навчання.

У Закарпатській області вищу освіту угорською мовою здобувають понад тисячу осіб.

Тобто, є доволі багато угорськомовних дітей, які здобувають освіту рідною мовою, тому кардинальне переведення всієї освіти на викладання виключно українською мовою може призвести до непередбачуваних наслідків. 

Степан Форкош для Prozak.info