Гід місцевими виборами для закарпатців

До виборів 25 жовтня залишилося два тижні, однак більшість громадян не тільки не визначилася з кандидатами, але й не до кінця зрозуміла, як потрібно буде голосувати. 

Чималої плутанини завдає змінена система, яку охрестили "пропорційною системою з преференціями". 

Про Активіст Громадського Конвенту Юрій Світлик на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук вирішив пояснити закарпатцям правила цьогорічних виборів:

1) місцеві вибори відбудуться рівно за 2 тижні-у неділю, 25 жовтня.Проголосувати ви зможете з 8.00 до 20.00 (протягом цього часу ДВК будуть відкриті і прийматимуть виборців безперервно);

2) ужгородці ставитимуть галочку тричі (отримають на руки 3 бюлетені):
-бюлетень з виборів міського голови (зареєстровані 22 кандидати, частина висунуті політичними партіями, частина - самовисуванці)
- бюлетень з виборів депутатів міської ради (зареєстровано 21 суб'єкт висунення-міські організації політичних партій). В бюлетені згідно жеребкування буде вказано назву партії, 1-й номер списку і кандидат, закріплений за вашим округом. Але деякі партії не на всіх округах висунули своїх кандидатів, тому десь у бюлетені траплятиметься тільки назва партії і 1-й номер у списку
-бюлетень з виборів депутатів обласної ради (зареєстровано 16 суб'єктів висунення-обласних організацій партій). Бюлетень виглядатиме так само як в міськраду-назва партії-1-й номер-кандидат по округу;

3) вибори мера міста проходитимуть у 2 тури при умові, що 25 жовтня жоден із кандидатів не набере 50+1%. Тоді за 2 тижні 2 найкращих змагатимуться між собою ще у 2-му турі (на Закарпатті 2-х турова система діятиме тільки в Ужгороді, оскільки норма закону передбачає 2-й тур тільки у містах із кількістю виборців більше 90 тис....в Унгварі станом на сьогодні орієнтовно 92500 виборців);

4) ужгородці обиратимуть 36 депутатів міськради (замість нинішніх 60). Кількісний склад міськради скорочено законодавцем. Відповідно місто поділено на 36 округів (поділ жахливий, деякі вулиці розірвані між 2-ма, а то й 3-ма округами, відповідно сусідам по будинкам прийдеться часто голосувати на різних дільницях і за різних кандидатів).

5) в обласну раду Ужгород обере 6 депутатів по 6-и великим округам. Загальний склад облради скорочено зі 108 депів до 64.

6) новий мер, міськрада і облрада працюватимуть 5 років, якщо парламентом не будуть прийняті конституційні зміни, прогосовані в 1-му читанні. У разі ж якщо в парламенті знайдеться 301 голос і зміни до КУ будуть таки ухвалені, обрані 25.10.15 року сільські, міські, селищні голови і місцеві ради всіх рівнів матимуть повноваження тільки 2 роки, оскільки до осені 2017 року буде завершено реформу децентралізації і потрібно буде обрати нові органи місцевого самоврядування в тому числі на новій територіальній основі.

Український центр суспільних даних підготував окремий матеріал про змінену систему. Фахівці центру склали перелік "сюрпризів" нової системи:

1. Кандидат від партії може набрати переважну більшість голосів виборців у окрузі – але не отримати мандат, і не потрапити до ради, бо його партія в цілому по всьому місту/району/області набирає менше прохідного бар'єру.

2. Представники тої чи іншої партії можуть лідирувати в усіх округах – проте мандати отримають не всі, якщо ще хоч одна партія подолає прохідний бар'єр.

3. Деякі округи можуть бути взагалі не представлені у раді – а деякі можуть мати кілька депутатів.

4. Депутатами від деяких округів можуть стати кандидати, які зайняли навіть третє чи четверте, або й нижче, місце.

5. Якщо якась політична сила недооцінить своєї популярності, і виставить меншу кількість кандидатів, ніж в результаті отримає мандатів – то ці місця у раді залишаться незаповненими, вакантними, аж до кінця терміну повноважень місцевої ради.

Розрахунок черговості отримання мандатів за відсотком отриманих голосів, а не за кількістю голосів – може спричинити наступне:

До відповідної ради можуть потрапити не ті, хто приніс найбільше голосів партії, бо в них на округах була висока явка – а ті, хто "приніс" меншу кількість голосів, проте у них на окрузі була явка нижча, і тому у відсотках вони отримали більше.

Особливо така ситуація може набути гіперболізованого, просто-таки анекдотичного вигляду на виборах до районних рад.

Відповідно до закону, ЦВК розподілила виборчі округи так, щоб сільська, селищна чи міська рада, які входять до складу району, мали як мінімум один округ. Тож в тих районах, де в районі багато сільських рад, на місто – районний центр – припадає пару округів, незважаючи на кількість виборців в ньому.

Експерти Українського центру суспільних даних прогнозують, що під час місцевих виборів у жовтні 2015 року різко виросте час встановлення результатів, підвищиться ймовірність помилок.

Нас також може чекати хвиля масового обурення виборців,які не зможуть зрозуміти, за якою "збоченою" логікою ті чи інші кандидати абсолютно законно (!) стають депутатами, а інші, які, здавалося б, отримали більше голосів – не стають.