Львів’яни поділилися в Ужгороді рецептами міського управління

 

Аби мати успішне місто, треба уявити його через 10 років – одна з ключових тез, яка пролунала під час заходу «UrbanTalks Львів & Ужгород». 2 серпня в Ужгородському культурно-історичному центрі «Совине гніздо» міський голова Львова Андрій Садовий спільно зі своєю командою розповідали ужгородцям про успішні проекти, які приносять користь місту, його жителям і приваблюють до Львова все більше і більше туристів.

«UrbanTalks» організували у форматі коротких лекцій, між якими і під час яких всі охочі могли ставити запитання спікерам, зокрема, меру Львова. Разом з ним до Ужгорода приїхали начальник управління архітектури, головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко, начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко-Швець, голова Львівської асоціації велосипедистів Орест Олеськів, директор комунального підприємства «Львівське конференц-бюро» Ліна Остапчук.

Андрій Садовий побудував свій виступ навколо стратегії ідентичності в сучасному місті й зупинився на ІТ-кластері та туризмі. Зазначив, зокрема, що близько 10 років тому середовище ІТ було поділено, розповів він, але завдяки об’єднанню енергію конкурентів вдалося згенерували на співпрацю. Нині у Львові є 30 тисяч айтішників і закладено наріжний камінь під будівництво ІТ-парку. Подібний кластер створили і в туристичній сфері. Коли починали таке об’єднання, мали 100 тисяч туристів. Нині до міста щороку приїжджає близько 2,5 мільйонів.

Чимало можливостей подарувала співпраця з Європейським банком реконструкції та розвитку. Це дозволило залучати до міських проектів найкращі компанії світу. Завдяки цьому ідея сміттєпереробного заводу стає реальністю. Львів’яни вже провели перший етап тендеру, на який зголосилися європейські компанії. Сміття – це питання державної політики, вважає Садовий, і відповідальність за нього лягає на міста. 5 % всієї території України знаходиться під полігонами.

Для Львова актуальне транспортне питання, і мерія намагається знайти різні шляхи його вирішення. Це будівництво велодоріжок, нові дороги через усе місто, сучасні види транспорту. «Ми поставили собі за мету вийти на 268 кілометрів велодоріжок, і я пропоную всім це робити. Якщо якісний пішохід, люди ходять більше. У містах треба припиняти експерименти з приватними перевізниками, транспорт має бути комунальним. Ми збудували 11 кілометрів нової колії на Сихів, і люди не хочуть машиною їхати до центру, аби потім шукати місце для паркування. За 25 хвилин і за 4 гривні люди доїжджають в центр, тому не користуються машиною», - зазначив Андрій Садовий.

На запитання про те, як переконати мера Ужгорода зробити велосипедні доріжки, відповів: «Купіть меру ровера! Тільки не «Рендж ровера». Коли ти їдеш на ровері, відчуваєш однією точкою всі нерівності».

Мер Львова готовий ділитися досвідом містоуправління з Ужгородом: «Якщо ви не потратите кошти на розвиток інфраструктури, до вас ніхто не прийде. Ви маєте великий потенціал росту, але маєте діяти спільно. Київ на вас дивиться, як на мале пиво. Зараз їх хвилює питання угорців. Я готовий вам допомогти, поділитися контактами, але ви маєте теж зробити роботу».

Під час свого виступу Андрій Садовий зробив Ужгороду й компліменти: «Найкращий торт в Україні – це торт Ужгород. Я їм його регулярно, мене за нього карають дома, але все одно їм. Ваша кава і наша – як «БМВ» і «Мерседес». Вони однаково добрі. У вас інша технологія приготування».

 

Після Андрія Садового про інтегрований розвиток міста розповідав Юліан Чаплінський​, начальник управління архітектури, головний архітектор Львова. Згідно з гіпотезою, яку він озвучив, у 2050-му році більша частина населення проживатиме в містах, бо вони дають багато можливостей. Крім цього, повертається тенденція міст-держав. Європейські міста перестають думати категоріями дуже далеких перспектив, бо дуже швидко усе змінюється. У всіх містах України генеральні плани розробляють люди, які робили це ще за радянських часів, а громадськість мало залучена до такого процесу. Тому європейські міста відмовляються від формального планування, готують інтегровані плани, до яких можуть долучитися всі охочі.

Протягом останніх трьох років у Львові будується 500 тисяч квадратних метрів житла щороку. Від 15 до 50 архітекторів беруть участь у львівських архітектурних конкурсах.

Чим успішніше й комфортніше місто, тим швидше туди прийде бізнес, зазначив Юліан Чаплінський.

Один із найближчих планів львів’ян полягає у розбудові нових “Площ Ринок”в інших місцях. Детальніше про ці проекти розповідав Андрій Москаленко​, заступник міського голови з питань розвитку. Альтернативами Площі Ринок стануть Підзамче й Стрийське. У першому створять культурний інкубатор. Нині тут діє австрійська фабрика повидла, завод «FESTrepublic», завод «Rema», а також м’ясокомбінат, який починає перероджуватися. У районі Стрийське розташований центр Шептицького, поруч із яким започатковано ІТ-парк на 14 тисяч людей.

Як стимулювати мешканців берегти пам’ятки архітектури, розповідала Лілія Онищенко-Швець​, начальник управління охорони історичного середовища. У Львові максимально контролюють перебудову пам’яток, хоча є і такі проблеми, які об’єднують Львів з Ужгородом. Це встановлення пластикових вікон на історичних спорудах, нерозуміння важливості історичної спадщини.

Загалом у Львові є 2500 пам’яток. І цій спадщині понад 700 років. Жителі міста – це перші люди, які можуть зберегти спадщину чи зруйнувати її, зазначила пані Лілія. Міська рада проводить чимало заходів з інформування про важливість спадщини, надає безкоштовні консультації, розповсюджує мешканцям будинків спеціальні буклети, у яких вказано, як і що можна відремонтувати самостійно у будинку. На 70 % мерія фінансує відновлення вікон і брам. Проблематично знайти і справжніх майстрів-архітекторів.

Найбільш вдалим способом розв’язання складної проблеми у міськраді вважають запровадження моди на пам’ятки, на старовину, рекламування добрих зразків відновлення споруд.

Лілія Онищенко-Швець зазначила, що любить Ужгород і радіє, що в ньому з’явилися цікаві будівлі протягом останніх років. Справжньою перлиною міста вона вважає бруківку чехословацького періоду. Переконана, що її потрібно максимально зберігати. А урядовий будинок, на її думку, вартий того, щоб бути внесеним у список ЮНЕСКО.

Про успіх львівських велодоріжок під час «UrbanTalks Львів & Ужгород» розповів Орест Олеськів​, голова Львівської асоціації велосипедистів. Нині у Львові є більше 80 кілометрів збудованих велодоріжок. За даними 2009 року, було 0,3 % велосипедистів. На 2017 рік кількість велосипедистів сягнула 1,5 % велосипедистів. Нині у місті вже є 5 велосвітлофорів, спеціальні велоаптечки. Самі ж велодоріжки – це частина пішохідної інфраструктури, і нові вулиці планують вже з ними.

Одним із пріоритетних кластерів у Львові є туризм. Він може стати способом об’єднання людей навколо однієї ідеї. Про відпочинковий туризм і конференц-індустрію розповідала Ліна Остапчук​, директор комунального підприємства «Львівське конференц-бюро». Вона переконана, що будь-якій архітектурі треба надавати душу. Тому у Львові влаштовують театралізовані екскурсії, які дозволяють подивитися на архітектуру з різних боків. Туриста можна здивувати привітністю, зазначає дівчина.

Львів’яни успішно розвивають конференц-індустрію. Однією з успішних програм є «Почесні амбасадори Львова». Це люди, відомі у своїх галузях у всьому світі, авторитети. Вони виступають на конференціях і пропонують проведення конференцій у Львові. Міська рада співпрацює з ними і така робота дає позитивний результат – щорічний приріст туристів. За підрахунками експертів, 400 учасників конференції з-за кордону за 5 днів залишають у Львові понад 6,5 мільйонів гривень. 

Спікери «UrbanTalks Львів & Ужгород» переконують, що коли є спільні цілі, тоді знаходяться і методи для їхньої реалізації. Беззаперечним прикладом цього є сам Львів.