Москаль «декомунізував» вулицю Набережну у Великому Березному

Вшанування пам’яті про полеглих героїв – справа свята. Однак прикро, коли прізвища загиблих стають предметом маніпуляцій. Саме так вважають жителі перейменованих губернатором вулиць у Великому Березному, які написали листа на електронну скриньку ProZak.info й надіслали фото документів. 

Голова Закарпатської ОДА своїм розпорядженням №139 від 30.03.2016 року, посилаючись на вимоги Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а також рекомендації Українського інституту національної пам’яті, перейменував вулицю Набережна у селищі Великий Березний на вулицю Руслана Сабова.

При цьому раніше своїм листом від 28 січня губернатор рекомендував Великоберезнянській селищній раді перейменувати три вулиці селища, які справді підпадали під декомунізацію: Чапаєва, Радянська, Жовтнева. Вулиці Набережної у цьому переліку не було та й бути не могло. Селищна рада вчасно перейменувала вказані вулиці: Чапаєва на Затишну, Жовтневу на Вишневу, а Радянську на Загородню.

Жителі вулиці Набережна шоковані. Ніхто звісно, не заперечує проти необхідності вшанування пам’яті полеглого земляка та сусіда, який віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність України, адже це справа свята. Однак абсурд ситуації полягає в тому, що ДЕКОМУНІЗУВАЛИ вулицю НАБЕРЕЖНУ і при цьому ніхто навіть не поцікавився думкою самих жителів вулиці, у яких уже були пропозиції щодо найменування провулку, який є відгалуженням вулиці Набережна і де проживає сім’я загиблого земляка, на провулок Руслана Сабова. Зрештою, можна було і всю вулицю назвати його прізвищем, але ж це можна було зробити цивілізовано: провести громадські слухання, завчасно опублікувати проект відповідного розпорядження, як того вимагає законодавство про доступ до публічної інформації, обговорити ідею з громадськістю (насамперед, з жителями вулиці та сім’єю загиблого), як того вимагає закон про декомунізацію, і шляхом спільного консенсусу прийняти відповідне рішення.

Але вийшло інакше: розпорядженням, яке не відповідає законодавству, не питаючи думку населення, прийнято рішення про декомунізацію вулиці Набережної і присвоєння їй прізвища загиблого на Сході України бійця, який навпаки поклав своє життя за те, щоб Україна була незалежною, цілісною та демократичною державою, де поважають людей….

Тому для того, щоб вшанувати пам’ять про загиблого земляка, але водночас зберегти усталений у селищі топонім у великоберезнян виникла пропозиція назвати вулицю - Набережна імені Руслана Сабова. Ця пропозиція може бути розглянута селищною радою та винесена на громадське обговорення з метою прийняття відповідного рішення відповідно до передбаченої законодавством процедури.

Ще одним розпорядженням від 25 березня 2016 року губернатор Закарпаття перейменував вулицю Локоти на вулицю Василя Наливайка, уродженця села Ставне, який також загинув на Сході України. Мотивація розпорядження та сама, жителів вулиці знову ніхто не питав.

У цьому випадку проблема полягає в тому, що Локота Іван Прокопович, прізвищем якого свого часу була названа вулиця, таки був комуністом, однак чехословацьким і помер у листопаді 1942 року, тобто за три роки до встановлення радянської влади на Закарпатті. Офіційних відомостей про якусь антиукраїнську діяльність ніхто не наводить. У рекомендаціях Українського інституту національної пам’яті щодо перейменування вулиць, на які хоч і посилається губернатор у розпорядженні, прізвище Локота відсутнє.

У зв’язку з цим кожна із сімей, які проживають на цій вулиці (а їх більше 60), надіслали до губернатора листи з проханням скасувати своє розпорядження в частині перейменування вулиці Локоти, але при цьому вжити реальних заходів щодо вшанування пам’яті полеглих бійців з Великоберезнянщини (а їх четверо, тобто крім Руслана Сабова та Василя Наливайка, ще Віталій Морека та Володимир Гафіч) шляхом:

а) формування реєстру та Книги пам’яті героїв із Закарпаття, що загинули на Сході України в ході АТО;

б) встановлення меморіальних табличок на будинках, в яких проживали загиблі бійці та їх родини;

в) виготовлення друкованих матеріалів (інформаційних стендів, брошур, буклетів) з інформацією про полеглих героїв та розповсюдження таких матеріалів у бібліотеках та школах області.

У випадку ігнорування цих вимог жителі вулиці попереджають губернатора про можливість звернення з позовом до адміністративного суду з метою скасування розпорядження у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства. Підстави: 1) порушення Закону «Про доступ до публічної інформації» (проект розпорядження не був завчасно опублікований та доведений до відома населення); 2) невідповідність розпорядження положенням законодавства про декомунізацію.

Наразі кожна із сімей чекає на відповідь губернатора і сподівається, що він зрозуміє свою помилку та обговорить з ними цю проблему, щоб дійти до спільного консенсусу.