Перевізники несуть відповідальність за відмову у пільговому перевезенні - юрист із Закарпаття

Президент ветував закон про фінансування пільгових перевезень. Однак право на безкоштовний проїзд для відповідних категорій громадян ніхто не відміняв, а перевізники несуть відповідальність за відмову у пільговому перевезенні.

Раніше ProZak повідомляв, що 18 лютого Верховна Рада прийняла закон, згідно з яким компенсація витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у громадському транспорті мала б здійснюватися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Для цього було виділено майже 2 млрд гривень. При цьому на відповідну суму була зменшена стаття видатків на фінансування бюджетної програми «субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот».

Однак Президент ветував цей закон. Аргументація глави держави наступна:

- такі зміни створюють ризик недофінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг;

- джерела покриття видатків, що виникають внаслідок запровадження нової субвенції, є нереалістичними і призведуть до розбалансування державного бюджету, що суперечить міжнародним фінансовим зобов'язанням України;

- у державі відсутня ефективна система контролю та обліку пільгових перевезень (кількість пільговиків, які фактично користуються транспортом, вид транспорту, кількість поїздок тощо).

При цьому, як слушно зауважили у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради України, Президент, як гарант додержання Конституції,  прав і свобод людини і громадянина,  не пропонує шляхів вирішення питання щодо забезпечення соціальних гарантій відповідних  соціально незахищених категорій громадян України.

Варто зауважити, що Президент наклав вето на закон з порушенням передбачених Конституцією строків. На це у Президента було лише 15 днів з моменту отримання закону. Однак згідно з інформацією на сайті ВРУ закон був переданий на підпис 23 лютого, а вето було накладено аж 4 квітня. Відповідно до статті 94 Конституції за цей час закон мав бути опублікований з підписом голови ВРУ і набути чинності.

Хто має право на пільговий проїзд на транспорті?

Незважаючи на вето Президента на закон про фінансування пільгових перевезень, ніхто не відміняв саме право на безоплатний проїзд для низки категорій громадян!

Відсутність механізму фінансування пільгового перевезення відповідних категорій громадян – це проблема відносин між державою та органами місцевого самоврядування, з одного боку, та перевізниками, з іншого. Для громадян головними гарантіями їхніх прав є Конституція (зокрема стаття 22, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та норми законодавства, які гарантують пільговий проїзд на транспорті для низки категорій громадян. Це, зокрема: учасники бойових дій; інваліди війни; батьки загиблого військовослужбовця; ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ та інші особи, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; особи, постраждалі від Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорій 1 та 2; діти-інваліди, інвалідність яких пов’язана із наслідками Чорнобильської катастрофи; реабілітовані особи, які стали інвалідами внаслідок репресій або пенсіонерами; інваліди І та ІІ груп, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів І групи або дітей інвалідів (не більше одного супроводжуючого); діти з багатодітних сімей.

З 1 червня Законом від 28.12.2014 №76-VІІІ держава позбавила права на пільговий проїзд учасників війни, дітей війни, ветеранів праці, жертв нацистських переслідувань осіб, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». По суті цей закон суперечить згаданому вище положенню статті 22 Конституції. При цьому перелічені категорії громадян можуть і надалі користуватися безоплатним проїздом, посилаючись на норми досі чинних постанов КМУ №354 від 17.05.1993 року «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» та №555 від 16.08.1994 року «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354». Вказаними постановами досі передбачений безплатний  проїзд для  пенсіонерів за вікомта інвалідів (незалежно від групи)  на міському пасажирському транспорті  загального  користування  (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.

При цьому рішення якоїсь громадської організації та профспілки закарпатських перевізників про забезпечення пільгового проїзду лише для обмеженого переліку пільговиків є незаконним та антиконституційним! Ніхто не вправі перебирати на себе повноваження єдиного законодавчого органу - Верховної Ради України – та відміняти на території Закарпаття дію законів. За певних обставин такі дії взагалі можна кваліфікувати як посягання на конституційний лад (стаття 110 Кримінального кодексу). Більш детальне обґрунтування незаконності цього рішення читайте у попередньому матеріалі ProZak.

Що робити, якщо пільговику відмовляють у безкоштовному перевезенні?

1. Зафіксуйте факт порушення вашого права: запишіть номерний знак автобуса, час та його місце на маршруті, коли стався інцидент, запишіть на диктофон або зробіть відеозапис хамської поведінки водія та/або контролера (таке право вам гарантує стаття 34 Конституції, Закон «Про інформацію», стаття 307 Цивільного кодексу). Однак показувати ці записи ви маєте право лише правоохоронним органам та суду. Тоді не буде порушена презумпція невинуватості та права тих, хто зафіксований на цих записах.

2. Викличіть поліцію і вимагайте у поліцейських скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 133-1 КУпАП. Ця стаття передбачає відповідальність перевізників за безпідставну відмову від передбаченого законом пільгового перевезення громадян – штраф у розмірі 136 грн. За повторне вчинення правопорушень, передбачених статтею 133-1 КУпАП накладається штраф у розмірі 1360 грн. Розгляд справ за цією статтею та накладення адміністративних стягнень теж належить до повноважень Національної поліції.

3. Звертайтеся до місцевих органів влади (до місцевої ради, якщо це міський маршрут, або до РДА чи ОДА, якщо це приміський маршрут в межах району чи області), інспекцію з питань захисту прав споживачів з вимогою щодо притягнення  недобросовісних перевізників до відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів та відмови таким перевізникам у наданні дозволів на здійснення перевезень.

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info