image

Скандал: Чому Закарпаття пішло проти волі центральної влади через мову

Закарпаття стало на захист своїх земляків з угорської та румунської нацменшин

Ніде в Україні прийнятий Верховною Радою Закон про освіту не наробив стільки галасу, як це є в Закарпатті. І це зрозуміло. Стаття 7-ма в законі стосується мовного питання і визначає, що навчання у всіх закладах освіти проводиться виключно державною мовою. І якщо в російськомовних школах перейти на викладання українською буде більш менш легко, то проблема виникла в угорських та румунських школах в Закарпатті. 

Справа в тому, що закон вимагає викладання всіх предметів виключно українською мовою і не передбачає певних передумов. Тобто, як лише закон вступить в силу, то він повинен виконуватися. І нікого не цікавить, яким чином це повинно відбуватися. Прихильники закону переконують, що державна мова повинна бути домінантною в Україні і закон принесе позитив і нацменшинам. Угорці чи румуни погано складають ЗНО, а потім і не можуть знайти собі відповідну хорошу роботу через незнання української мови. Більш радикальні українські націоналісти просто радіють цьому закону, бо це недобре, коли в Україні існують регіони, де частина населення не володіє українською мовою. 

І все ж. Угорці та румуни Закарпаття виступають проти різкого введення цього закону. І не тільки тому, що це суперечить міжнародним конвенціям щодо захисту нацменшин і права на навчання рідною мовою. До прикладу, угорці Закарпаття кажуть, що вони хочуть вчити українську мову і хочуть її знати. Багато угорських родин віддає своїх дітей в українські школи. Але якщо російськомовному населенню України легше буде перейти на українську мову, то з угорцями Закарпаття це буде складніше. Закарпатські угорці кажуть, що готові вчити українську мову, але за 26 років незалежності не було створено підручників з української мови для угорськомовних діток. Для жодної вікової категорії. Так само не розроблена відповідна шкільна програма. Звичайно, що угорськомовним дітям доводиться інколи самостійно якось вчити українську мову, але цього не достатньо. 

То тепер як можливо уявити собі різко перейти на викладання всіх предметів у школі українською мовою в угорськомовних чи румунськомовних школах? Діти ж не будуть знати жодного предмета. Більше того, немає вчителів, які б могли викладати у 150 угорськомовних школах предмети українською мовою. 

Саме через це закарпатські угорці та румуни просять владу спочатку розробити шкільну програму навчання української мови для всіх вікових категорій школярів, затвердити та видрукувати підручники і поступово вводити українську мову у школах. Різкий перехід на навчання предметів українською мовою у школах нацменшин призведе до колапсу в навчальному процесі.

Це розуміє і закарпатська влада, яка стала на захист угорського та румунського населення області.Попри критику з Києва і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль і обласні депутати мають намір відстоювати права нацменшин Закарпаття. Геннадій Москаль вже заявив, що Закон про освіту суперечить не лише міжнародним конвенціям, але й Конституції України. Він вважає, що у сьомій статті Закону про освіту варто внести один пункт - "не стосується мов Євросоюзу".

Обласна рада також має намір прийняти звернення до Президента України Петра Порошенка з проханням не підписувати цей Закон і повернути його на доопрацювання. Голова облради Михайло Рівіс спочатку взагалі видав розпорядження про скликання позачергової сесії з цього питання, однак згодом було вирішено провести сесію 21 вересня і на ній підняти питання Закону про освіту. 

Що стосується офіційних представників закарпатських угорців, то вони  у листі до Петра Порошенка пояснили, чому він не повинен підписувати цей закон. Голова КМКС, народний депутат Ласло Брензович навіть зустрічався з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном з цього питання. 

Уряди Угорщини, Румунії, Болгарії та Греції вже зверталися до влади України пом'якшити норму сьомої статті Закону про освіту, бо вона суперечить нормам міжнародного права. Угорщина також звернулася в Раду Європи, ОБСЄ та ООН із заявою про порушення Україною прав національних меншин.

Ну а сьогодні посли країн Євросоюзу у Києві зустрічалися із міністром освіти та науки України Лілією Гриневич і переконували її, що мовна стаття Закону не відповідає задекларованим намірам України рухати на шляху демократії та зближення з Євросоюзом.

Сама Лілія Гриневич відповіла послам, що Україна готова направити мовну статтю закону на експертизу до Ради Європи. Вона також висловила надію, що президент України Петро Порошенко підпише закон "Про освіту", поки буде йти експертиза мовної статті. Ну а в послів країн Євросоюзу, як і в закарпатської влади та представників національних меншин Закарпаття, є надія, що Порошенко закон таки не підпише і мовна стаття буде допрацьована. 

Степан Форкош для Prozak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com