Влада Ужгорода починає вживати совкові методи з метою реалізації проекту реконструкції набережної

Схоже, у мера Ужгорода занадто примітивні піарники із совковими методами

Як ми повідомляли, під час візиту до Ужгорода глава уряду   Володимир Гройсман пообіцяв виділити з бюджету понад 21 млн. грн. на реконструкцію набережної Незалежності в Ужгороді.

Часу залишається мало - кошти потрібно використати, бо це урядова субвенція і якщо її не використати до кінця року, то гроші пропадуть.

Влада Ужгорода поспішала. Без будь яких обговорень раптово   появився проект реконструкції набережної.  Однак цей проект був сприйнятий негативно активістами, які побоювалися, що через реконструкцію може бути ушкоджена унікальна липова алея. 

Зовсім несподівано ужгородці помітили, що якісь люди почали розбирати бруківку на набережній Незалежності і сталося  перше протистояння між активістами та бригадою працівників.  Влада ж не взяла до уваги це протистояння і продовжувала проштовхувати проект реконструкції набережної. 

Активісти ж провели мітинг на захист липової алеї і ніхто не очікував, що мітинг буде  таким масовим. А згодом на одній із груп по захисту набережної від брутальної реконструкції  появився план реконструкції, на якому було чітко видно, що можуть постраждати столітні липи та буде демонтовано бруківку міжвоєнного періоду.

Тоді було ініційовано зустріч громадських активістів з владою Ужгорода, але на цій зустрічі компромісу досягнуто не було. Активісти зареєстрували петицію щодо збереження набережної Незалежності від брутальної реконструкції. Влада не вигадала нічого кращого, як також зареєструвати петицію за оновлення набережної, під якою активно підписувалися чиновники міськвиконкому.

Згодом у мерії провели так звані збори старійшин і дусі брєжнєвського совка деякі колишні мери та так звані представники інтелігенції, серед яких здебільшого примітивні маргінали, висловлювалися за оновлення набережної. Мовляв, не так часто гроші дає уряд, то потрібно використати. Але що найбільше насторожувало, деякі з присутніх на цьому зборищі поширювали думку, що громадські активісти насправді є купкою куплених політиками людей. Ці ж таки підлабузники мера зі слюною в роті запитували, чому раніше громадські активісти не проявляли таку активність у захисті архітектурної спадщини. 

Однак громадські активісти дали достойну відповідь команді підлабузників і нагадали їм, що це той самий актив, який захищав і площу Народну, і будинок Фунданича, і кінотеатр "Ужгород" та багато іншого.

"Ми не мовчали. І нам все одно, хто мер і з якої він партії.

У 2011-му ми опублікували "Відкрите звернення ужгородців до мера та головного архітектора", в якому вимагали затвердити історичний ареал та оголосити мораторій на будь-які реконструкції в ньому. За 2 години ми зібрали майже 1000 підписів під цим зверненням, після чого організували мітинг перед міськрадою, де вручили його меру та головному архітектору. На день міста організували ще один веселий пікет міськради.

Потім було багато різних наслідків, найефективнішим з яких стало те, що з нашою допомогою були створені й затверджені Правила про вивіски, центр міста хоч трохи очистився від трешових вивісок, зникли "спотикачі" й банери, були зняті борди на опорній стіні біля пішохідного мосту тощо.

В 2013-му ми стояли перед екскаваторами на Народній. Деякі ЗМІ стверджують, що я навіть кидала під ковш свою дитину, перешкоджаючи незаконній "реновації". А ще був суд над активістами, і красиве шоу перед судом.

Ми відкрито виступали проти нищення "Корони" і продажу її за безцінь у приватну власність. Ми пробували зі своїми експертними порадами влізти у процес реконструкції "Совиного гнізда". У 2016-му ми виступили проти тераси на Корзо і допомогли затвердити Правила про тераси (які досі не всі виконують, до речі). Ми виступили проти спотворення альпінарію.

Ми протягом року проводили в першу чергу освітній проект "Ми місто", в якому було дуууже багато зустрічей з владою, громадою, спеціалістами, круглих столів та виставок. Ми протестували проти нищення дерев і стояли біля залишків будинку Фунданича. Ми організували флеш-моб біля знищеного кінотеатру "Ужгород".

І ще багато всього було, важко навіть зараз згадати. Але нам все одно, хто саме зараз мер і до якої партії він належить. Все одно, хто Президент і коли там вибори. Так, ми заангажовані. Заангажовані любов'ю і турботою про місто, в першу чергу про його стару частину. Нам платить наша совість, яка не дозволяє мовчки дивитися, коли знищують нашу історію, наш Ужгород", - написала з цього приводу громадський активіст Тетяна Смрига. 

А щодо звинувачень підлабузниками мера громадських активістів у тому, що вони не хочуть оновлення, то на сторінці Save Uzhgorod у "Фейсбук" є чудовий допис:

"Ми не проти оновлення набережної Незалежності. Ми — ЗА!

Ми за високу якість проектних рішень та виконання робіт.

Ми за фаховий підхід до передпроектних вишукувань та розробки проекту — з оглядом на об'єкти культурної спадщини та потенційний об'єкт ЮНЕСКО, з оглядом на історичне середовище та з оглядом на пам'ятку садово-паркового мистецтва, із врахуванням потреб усіх стейкхолдерів та інших деталей.

Ми за екологічний підхід до проектування та виконання робіт з оглядом на об'єкти природно-заповідного фонду та навколишнє середовище, із залученням відповідних фахівців та структур.

Ми за законне оновлення — з дотриманням усіх процедур, що стосуються передпроектних вишукувань, розробки проекту, конкурсів, тендерів та проведенням громадських слухань. Ми за погодження проекту та надання дозволу органами охорони культурної спадщини та іншими державними структурами. Ми за виключення з кошторису корупційної складової".

Тобто, активісти дали зрозуміти владі міста, що її поспіх у реконструкції набережної Незалежності мотивований бажанням відмити кошти за рахунок відкатів. Бо інакше важко пояснити, чому реконструкцією займатиметься та сама фірма, яка за багато мільйонів народних коштів, так і не довела ще жодного ремонту в місті до кінця. А те, що ця фірма робила, то все розпадається. А ще на цю фірму відкриті кримінальні справи. То невже можна довіряти історичну перлину міста рукожопам? 

І тепер вже ясно, що ужгородців, які більше не вірять солодким обіцянкам влади, стає все більше. І навіть якщо влада міста попросить поліцію охороняти проведення реконструкційних робіт, ужгородців може прийти так багато, що винесуть і поліцію, і мера.

Василь Поляк для Prozak.info