image

Як розвідка США бачила соціальне життя Ужгорода в 1953 році (ДОКУМЕНТИ)

Журналіст Віталій Глагола зробив переклад колись таємних документів ЦРУ, які стосувалися соціального життя Ужгорода в 1953 році

Вашій увазі розсекречений документ ЦРУ "Соціальне життя в Ужгороді"від 31 серпня 1953 року. Ще донедавна він був під грифом "Цілком таємно". Знайшов я його на сайті Центрального розвідувального управління США і витратив трохи сил (і трішки грошей) на його якісний переклад. Для мене цей документ дуже цікавий. А далі читайте самі переклад:

"ТАЄМНО 
СЕКРЕТНА ІНФОРМАЦІЯ

Соціальне життя в Ужгороді

1. Населення Ужгорода [N 48-40, E 22-18] становило приблизно 100 000. З них 
50 000 - приїжджі росіяни та українці, 30 000 - угорці, 15 000 - русини, 5 000 - словаки.

2. Місцеве населення не товаришувало з приїжджими, тримаючись осторонь. Насправді ж, люди з високим рівнем культури, які жили по нижчим стандартам, ніж до цього, через Радянський режим, зневажали приїжджих, і, за можливості, уникали будь-яких соціальних контактів з ними. До прикладу, члени культурної групи відмовлялись сісти разом з приїжджими за стіл в ресторані, вони ніколи не запрошували їх у гості, а також відмовлялись впустити їх до себе на танці. Двері до спортивних клубів були також замкнені для приїжджих, або, як їх ще називали, “спільного ворога”.

3. Перед Другою Світовою війною, Ужгород міг запропонувати багато розваг, але з Радянським режимом при владі, вони практично зводились нанівець. Старше покоління здебільшого залишалось вдома, а молодь виходила на танці або в походи. Місцеве населення оминало єдиний театр в Ужгороді, адже 99% вистав у ньому були радянською анти-американською пропагандою. Вони відвідували лише 3 кінотеатри у місті, коли ті показували іноземні стрічки. Показувати іноземні фільми в Ужгороді було необхідно, адже навіть приїжджі надавали їм перевагу перед радянською пропагандою. Показували американські, британські, французькі, італійські та німецькі фільми, а також фільми телебачення сусідніх країн. Останні мали російський дубляж, але інші були з титрами. Поміж американських фільмів, найпопулярнішим у 1952 році був “Тарзан”. Місцеве населення відвідувало Філармонію, де виступав хор, що складався з угорців та русинів, які виконували угорську та русинську народну музику. А також виступали угорська та русинська танцювальні трупи, однак радянські приїжджі їх не відвідували.

4. Ужгородці сприймали радянських радше гнобителями, аніж своїми визволителями, і культурна кампанія останніх на них не вплинула. Більша частина місцевого населення, як і приїжджі, не вірила пропаганді.

5. Спроби новоприбулих побудувати соціальні та сімейні зв’язки з місцевими жителями не увінчались успіхом. Щороку всього двоє-троє приїжджих вступали в шлюб з місцевими, та стільки ж розлучались. Рівень моралі новоприбулих був значно нижчим від місцевих, і коли місцевий вступав з ними у родинний зв’язок, він ставав предметом гонінь з боку своїх. Через брак чоловіків удома, а також через те, що в Карпатській Україні рівень життя був вищим, радянські жінки охоче одружувались із чоловіками з Карпатської України. Радянські чиновники офіційно змушували останніх одружуватись із жінками, які від них завагітніли.

6. В рідкісних випадках, коли місцеві жителі все ж зіткались з новоприбулими, зазвичай все завершувалось бійкою. Ці бійки ніколи не носили політичного характеру. Вони були радше викликані поведінкою приїжджих щодо моралі та соціальних традицій угорців, яких дотримувались місцеві жителі. Наприклад, угорці не одобрювали знайомств на вулиці або громадських місцях, і недолюблювали вискочок.

7. До приходу радянського режиму Ужгород славився своїми спортивними командами, особливо з футболу. Радянські почали розбавляти спортивні команди та переманювали найкращих гравців у радянські команди всередині СРСР. Однак ентузіазм місцевих жителів було не так легко знищити і вони створювали нові команди. Коли футбольні команди Ужгорода перемагали радянські команди, то святкувалась не так перемога окремої гри, як перемога над радянським режимом. Члени футбольних команд не просто намагались перемогти, вони робили все можливе, аби показати свій національний патріотизм. Це була єдина можливість місцевих отримати перемогу над радянськими. Такі можливості збирають на спортивних стадіонах натовпи людей, які до цього ніколи не цікавились спортом. Більшість новоприбулих не займались спортом, а особливо футболом, фехтуванням чи тенісом.

8. Серед приїжджих до Ужгорода [...] високий рівень антисемітизму. [...] наймали євреїв, окрім як зрідка на роботу поліцейських. В перші роки правління Радянського Союзу євреїв наймали на посади завідувача виробництвом або директором, але [...] вони відійшли на задній план. Антисемітизм серед місцевого населення був мізерним. 
9. Радянська влада прагнула радянізувати усе місто. Офіційною мовою була російська, навчання в школах проходило російською, вуличні знаки були на російській мові. Місцеве населення протистояло російській мові, ігноруючи її і продовжуючи називати вулиці та громадські будівлі угорськими назвами".

16831105_10210699491954713_8156108376974992459_n 16864539_10210699491874711_515018383434102527_n 16865205_10210699492314722_1398040829948896960_n
  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com