«Срібний Татош»: Півсотні лицарів, тисячі гостей і справжні татоші (ФОТО)

 

Фестиваль середньовічної культури «Срібний Татош» цього року дивував багатьма речами, відсутніми на переважній більшості закарпатських фестів. На п’ятому «Татоші» було все те, що має бути на заходах такого типу: тисячі відвідувачів, захопливе дійство біля замку Сент-Міклош, десяток різноманітних локацій навколо, понад три десятки волонтерів, і найважливіше – атмосфера Середньовіччя, підтримана чи не кожним куточком фесту - починаючи від самого замку, сцени, музики і завершуючи середньовічними наметами та стилізованими продавцями. 

Фестиваль вже традиційно відбувся у травні, на цей раз – 21-22 травня, поруч із замком Сент-Міклош. Насправді у Чинадієві було би гріх не проводити такого фестивалю: громадський транспорт курсує регулярно, замок розташований у центрі, що дуже зручно (від Мукачева це село знаходиться за 13 кілометрів).

Довгоочікуваною для фесту була й погода, бо попередні роки лицарі билися під дощем. Для тих, хто відвідував фест у 2014-15 роках не видалося дивним побажання організатора, орендаря замку Сент-Міклош Йосипа Бартоша під час відкриття фестивалю: «Міцної руки, хорошої погоди і доброго свята». Бартош із властивою йому таємничістю у голосі зазначив, що фестиваль і надалі буде щорічним, бо «ми на це вже приречені». 

IMAG5640

«Татош» влаштовують наприкінці травня, оскільки цей період пов’язаний із кількома датами, важливими для замку: 22 травня - день народження Ілони Зріні, а також день Святого Миколая і день освячення замкової каплиці, пояснив Йосип Бартош. «Для нас цей фестиваль – велике свято. Ми дуже радіємо, що люди зрозуміли нашу ідею, що вони приходять,цікавляться середньовічною культурою. Надалі хочеться тільки покращувати якість фестивалю. Дуже сподіваємося і на збільшення кількості охочих брати участь у нашому Ордені Святого Миколая, який вже другий рік поспіль виступає у боях», - зазначив організатор фесту. Зі своєю дружиною спеціально до «Татоша» він пошив костюми 15 століття. Щодо планів, які мав намір реалізувати до п’ятого фесту, Бартош розповів: «Нам хотілося збільшити нашу артилерію, хотілося мати цього року вже свій кінний виступ. Кількістю учасників фестивалю задоволені. Це те, що потрібно для нашого формату».

IMAG5666

Майже 50 бійців одночасно брали участь у масових боях

Сьогодні в Україні небагато фестивалів історичної реконструкції, зокрема, середньовічних. За п’ять років закарпатський фестиваль досить гучно заявив про себе й сьогодні він входить у п’ятірку основних фестивалів з історичної реконструкції.

Цього року вперше на «Срібному Татоші» були справжні татоші – коні, які не бояться галасу, шуму, брязкоту мечей. Вони прихали зі Львова разом з клубом історичної реконструкції і брали участь у показових виступах.

IMAG5623

«Нарешті ми дочекалися того, коли на лицарському фестивалі справді присутні коні, лицарі й бої. Такої кількості бійців, як цього року, фестиваль ще не бачив. Майже 50 бійців одночасно брали участь у масових боях. П’ятий «Срібний Татош» відрізняється від попередніх масштабністю, наявністю коней, різноплановою програмою. Ми проводимо турнір з петанку, лучний турнір. Паралельно діє дитячий куточок. Словом, одночасно кілька локацій. Цього року ми вперше зробили мапу фестивалю у зв’язку з розширенням території, -  розповів співорганізатор фестивалю «Срібний Татош» Юрій Славік. - Сьогодні це, мабуть, найбільш емоційний закарпатський фестиваль, оскільки тут представлена різнопланова програма, захопливі бої, танці. Саме ці емоції дозволяють робити цей фестиваль і далі».

IMAG5643

Після кількарічної перерви на фестиваль завітав музичний колектив «Бордо Шаркань» з Дебрецена – улюбленець закарпатської публіки. Географію учасників розширили гості з Білорусії, а також відомий поет із член союзу письменників із Сербії.

Взагалі літературна частина на фестивалі мала свою назву і була організована як міні-фестиваль. ЛітТатош започаткували минулого року. Щоразу він має іншу ключову тему. На цей раз такою темою була жінка.  Поетичний конкурс назвали іменем Ілони Зріні та Імре Текелі. Ввечері першого фестивального дня хлопці провели бард-варту, де виконавці співали пісні, а поети зачитували власні вірші. Цього року вперше учасником став гість із Сербії. Також були учасники з Франківська, Львова, Києва, Хмельницька, Тернополя, і, безсумнівно, із Закарпаття, зазначив співорганізатор фестивалю «Срібний Татош», ЛітТатоша Олександр Сікура (Сашко Печерник). В організації літературної частини йому допомагав відомий львівський поет Богдан Кухта.

Культурна програма включала також майстер-класи із танців, виступи гуртів. Студентський дім історичного танцю і гри організував на фестивалі середньовічні танці і кельтську програму. До колективу входить 8 дівчат і 6 хлопців. Вже не вперше вони беруть участь у фестивалі, однак колектив у такому складі, як існує нині, створився нещодавно зі студентів, чим пояснена і його назва. У подальшому планують, крім танців, розвивати різні напрямки: лицарські бої, стрільбу з луку, зазначає організаторка колективу Вероніка Станчак.

IMAG5638

Закарпатці - під прапором Ордену Святого Миколая 

Закарпаття на «Срібному Татоші» було представлено досить чисельною командою під назвою «Орден Святого Миколая». Колектив організували минулого року при замку, він охоплює представників різних районів Закарпаття. Шестеро його учасників беруть участь у боях. Також є міські жителі, музиканти.

«Біло-червоний колір клубу означає те, що ми реконструйовуємо кінець 14 століття, період Угорського королівства, оскільки у  цей час Закарпаття входило до нього. Це традиційні кольори першої династії угорських королів, які потім перекочували на геральдику інших династій», - розповів один із учасників Ордену Павло Худіш

Його колега по Ордену, який брав участь у боях - Роберт Чабіна з Ужгорода зазначив, що лицарського досвіду в нього небагато, зате в обладунку почувається комфортно. Хлопець  тренується 2-3 рази на тиждень. Кілька років в організаторів фесту був вільний обладунок, який запропонували одягунти Роберту. З того часу, після тривалих тренувань, він теж став лицарем «Срібного Татоша». «Якщо правильно підігнати обладунок, то битися в ньому нескладно, але трохи заважає вага – близько 30 кілограмів», - додав хлопець. 

IMAG5670

Чи не найбільше захоплених вигуків у глядачів «Татоша» викликали  показові масові бої – бугурти. Їх влаштували на початку фесту. Всього відбулося три бої, третій, безсумнівно, став вирішальним. Переміг у бугуртах альянс клубів «Путивль» і «Айнабера». Це одні з найсильніших клубів в Україні. «Айнабера» складає кістяк збірної України з історичного фехтування на Чемпіонаті світу. Також лицарі билися під час конкурсу «Щит-меч», що тривав за принципом групового турніру. З групи виходить по одній людині, а далі, за олімпійською схемою, з четвірки визначають переможця, пояснив ведучий фесту Олександр Шершун.

Клуб історичної реконструкції «Путивль» з Києва на «Татоші» не вперше. У коментарі ProZak хлопці розповіли, що змагатися важко, бо обладунки важкі й на сонці досить складно у ньому. У реальному житті хлопці працюють айтішниками, викладачами в університеті, лікарями. Однак коли вони на фесті – вмить стають лицарями.  

IMAG5686

Після захопливих боїв усі смакували ракоці-левеш – страву, котра була на весіллі Ілони Зріні й Імре Текелі

Третій рік поспіль на фесті влаштовують майстер-клас із приготування ракоці-левешу – це суп, який їдять вранці, після весілля. Проводить його відомий туризмознавець Федір Шандор. «Хорварськими кухарями, яким довіряла Ілона Зріні, чітко зафіксовано, що потрібно класти до левеша і в яких пропорціях. На весілля Зріні і Текелі був цей суп. Тоді його приготування дуже суворо контролювали. У левеші нема жодного післяколумбового інгредієнта. Тут є цибуля, морква, смалець ,сало, морська сіль, петрушка, морква, груба ковбаса копчена, квашена капуста, які підсмажуються у казані. Потім все заливали водою, воно закипало, затим додавали сметану, знову закипало й подавалося до столу», - розповів Федір Шандор.

IMAG5704

Вже вдруге у проведенні фестивалю допомагали волонтери. Цьогоріч їх 35 – з різних куточків України – Хмельницького, Києва, Львова, Тернополя тощо і, безсумнівно, із Закарпаття. Переважно це студенти від 17 до 25 років. Усі волонтери були розподілені на групи і кожна з них змінювала одна іншу при вході під час розклеювання пропускних квитків,  а також займалися прибиранням території. Хлопці, яких серед волонтерів близько 30 %, мають більш складні завдання – допомагали переносити дерев’яну огорожу, якою позначають місця бою лицарів. Координатор волонтерів Павло Худіш зазначив, що потреба у волонтерах на «Срібному Татоші» завжди є. Охочих було дуже багато, тому передусім слідкували, щоб люди мали попередній досвід волонтерства на фестивалях.

Одна з волонтерок на фестивалі Яна Білинець розповіла, що її робота, як і всіх інших волонтерів, була дуже різною протягом фестивалю. Суботу розпочинала при вході на територію, де допомагала секюріті пропускати відвідувачів фесту. Протягом дня допомагала у координації, проведенні майстер-класів і основної частини «Срібного Татоша». 

IMAG5726

Вперше на «Срібному Татоші» був відкритий дитячий майданчик завдяки фонду «Карітас». Тут проводили різні майстер-класи. "Запрошення на захід прийняло близько 30 дітей військових, які загинули в АТО. Після «Карітасу» на цьому ж майданчику з дітьми працювали ФРІшники, які навчали виготовляти ляльки-мотанки, іграшки. Ми дуже радіємо, що дітям відвели куточок, щоб вони теж могли взяти участь у фестивалі», - зазначила волонтер фестивалю і соціальний працівник благодійного фонду «Карітас» Мукачівської греко-католицької єпархії Дзвінка Лобода.

IMAG5722

Цього року п’ятий «Срібний Татош» дуже гучно, урочисто і злагоджено дзвенів лицарською зброєю й обладунками. Думаю, чимало з тих, хто побував на ньому, піймали себе на запитанні – чи на Закарпатті все ж вони знаходяться? Бо з тих трьохсот з чимось фестів, котрі нині проводять на території області, «Татош» дуже якісно вирізняється. Не побоюся цього судження, що сьогодні це найкраще організований закарпатський фестиваль. Звісно, є куди рости і що додавати до нього. Найголовніше – зберігати атмосферу Середньовіччя, котру вдалося створити за ці п’ять років. Чинадієву направду поталанило, що в нього є такий замок і такий фестиваль. А Закарпаттю поталанило, що в нього є такі лицарі, котрі змогли організувати «Срібний Татош» й провести його на достойному рівні.

 

Наталія Каралкіна, фото автора

2 коментарів


  1. Тра 24, 2016 | 11:18

    навчіться писати правильно - ХмельницьКИЙ, чи вже забули призвище видатного гетьмана?

  2. Чер 10, 2016 | 21:08

    Щиро вітаю свого талановитого колегу Йосипа Бартоша з чудовим фестивалем, який став окрасою Срібної Землі!! "Міцної руки, хорошої погоди, багато шанувальників, довгої щасливої історії!!!"

Написати коментар

Loading...