Закарпатський мегабренд №7: «Закарпатські фестивалі»

Як ми повідомляли, директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття. 

На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесмена Володимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки.

Ми вже презентували шість запропонованих Володимиром Мерциним мегабрендів. Цього разу презентуємо мегабренд №7: «Фестивалі Закарпаття».

Закарпатття, без сумніву, є одним із лідерів в країні по різномаїттю і кількості фестивалів.

Фестивалі і свята проводяться в кожному районі. Найбільш велика група – гастрономічні фестивалі – «Гуцульська бринза», «Гуцульська ріпа», "Берлибаський банош", «Фестиваль різників в Гечі», «Ужгородська палачінта», «Фестиваль бограчу в Косино», фестивалі голубців в Четфолво та Великому Бичкові та багато інших.

Найбільш відомі винні фестивалі: мукачівське «Червене вино», брегівське «Біле вино», виноградівський «Угочанська лоза», ужгородські «Сонячний напій» та «Божоле», (нещодавно започаткований в Середньому) фестиваль  «Троянда Карпат».

Не менш цікаві мистецькі фестивалі – «На Синевир трембіти кличуть», «Етно-Діа-Сфера», «Березневі коти», «Інтерлялька», «Срібний дзвін», фестивалі органної музики, співу, фольклору, рок-музики, гумору.

Мають свої фестивалі культури національні громади Закарпаття – угорці, румуни, роми, русини, німці. Цікава група етнофестивалів – «Проводи вівчарів на полонину» (в гірських районах Закарпаття), «Варіння леквару» (Берегівський район), фестиваль ковалів «На гаморі гуслі кличуть» (Іршавський район), фестиваль ткацтва (Берегівський район) та інші.

Урочисто відзначаються і дні міст і сіл Закарпаття. Навіть, цей невеликий екскурс в свята та фестивалі Закарпаття, вважаю, достатнім, щоб довести - бренд №7 «Закарпатські фестивалі» має право на існування. Втім, закінчимо з лірикою і перейдемо до реалій життя і пропозицій.

1. Починати потрібно з повного переліку фестивалів на інформаційних ресурсах області. На сайті ОДА інформацію про фестивалі я не знайшов, а на сайті облради, з моєї точки зору, досить дивна інформація від 2011 р. (!) - після загальної характеристики закарпатських фестивалів, деталізованої інформації про 5 фестивалів, текст закінчується: «Звісно, перерахувати всі фестивалі, які проходять в області, – складно, та й чи варто. Чи не краще, приїхати на Закарпаття і переконатися у цьому на власні очі та ще й стати учасником цікавого театралізованого дійства на будь-який вибір і смак». http://zakarpat-rada.gov.ua/…/infras…/festyvali-ta-konkursy/

В наш інформаційний час, вважаю, така ситуація недопустима. Я, створюючи інформацію для довідника "Закарпаття автентичне", обійшов всі інформаційні сайти і сайти органів влади районів. В ОДА, на той час, існувало управління туризму та, відповідно, фахівці з туризму в районах. Невже так важко зробити повну і достовірну інформацію про всі закарпатські фестивалі маючи такі ресурси? Хоча б так, як зроблено на Львівському туристичному порталі http://lviv.travel/ua/index/what_to_do/stolucya-festiyvaliv з описом, термінами і контактними телефонами або сайтами. Відчуйте різницю з нашими туристичними порталами http://www.zakarpattyatourism.info , http://tourinform.org.ua/ (інформації не знайшов).

Доцільно б було, на головних трасах Закарпаття розмістити бігборди з щомісячним календарем фестивалів краю. Реклама, цілком можлива, як соціальна.

2. Якщо влада збирається пропагувати і залучати туристів на закарпатські фестивалі, то вона повинна усвідомити, що тільки директивами і порадами зробити мало що вдасться – потрібно фінансування. Фінансування частини фестивалів повинні бути включені в обласний бюджет. Перевагу доцільно віддавати соціально-значимим та найменш потенційно комерційним фестивалям. Насамперед - це мистецькі та вестивалі національних громад. Частина аналогічних фестивалів повинна бути включена в бюджети районів та міст.

3. Організація більшості наших фестивалів не відповідає вимогам сучасності. Це, насамперед, обумовлено тим, що організацією та проведенням абсолютної більшості фестивалів займаються працівники органів місцевої влади, які, звичайно, не є професіоналами в цій галузі. Знаю, лише декілька фестивалів, організацією і проведенням яких займаються люди, які мають досвід в організації таких заходів. Тобто, потрібно шукати і залучати професіоналів, звичайно, оплачуючи їх роботу.

4. Запропоную один із варіантів реалізації цієї пропозиції. У нас в області, практично, в кожному вузі готують фахівців для туристичної галузі. Організатори фестивалю оголошують конкурс на кращий бізнес-план проведення фестивалю. Переможці отримають грошову премію та можливість реалізації свого бізнес-плану. Учасниками можуть бути, як фізичні особи так і колективні групи ВУЗів. Крім того, такі бізнес-плани стануть хорошою практикою для студентів, дозволять виявити найбільш перспективних випускників та цілком можуть стати курсовими або дипломними роботами студентів. Цілком можливо, ОДА або РДА можуть вступати з вузами в хоздоговірні відносини, закладаючи на це кошти в бюджетах.

5. Кожний фестиваль має мати чітко визначену концепцію. Виходячи, із дискусій з приводу бренду «Закарпатське вино», треба зазначати де переможців визначають професійні фахівці і проводиться професійний конкурс виноробів, а де громадськість і цей фестиваль є просто святом. Аналогічно з мистецькими фестивалями.

6. Всі фестивалі мають робити акцент на основній ідеї фестивалю. Років зо два, вирішили з друзями відвідати фестиваль черешні в Пацканьово (Ужгородський район). Уявлялось, що скуштуємо свіжі черешні, пироги, гомбовці, шитимині, компоти, джеми, варення і т.д. В реаліях - традиційний фестивально-кулінарний набір, анонс виступу відомого співака (якого ми не дочекались) і на трьох столиках 4-6 «тепш» шитиминь з черешнями. Вважаю основою, будь якого цільового, фестивалю мають бути продукти та вироби з них анонсованого фестивалю – голубці, яблука, ягоди, полуниці, бограчі ….

7. Пора вже всім нашим фестивалям віддати належну увагу інфраструктурі. Мається на увазі – столи, палатки, атрибутику, упорядковане та комфортне місце проведення фестивалю. Невже організаторам фестивалю в Гечі незрозуміло, що на фестиваль перестануть їздити, якщо і надалі потрібно буде ходити в багнюці? За такий час можна було знайти місце, де не буде грязюки, заасфальтувати або зробити дерев’яний настил на весь майданчик фестивалю. Такий стан проведення місця фестивалю – це неповага до його відвідувачів, які в кінці кінців перестануть на нього приїздити. Геча в цьому плані не єдина.

8. Для того, щоб приїздили туристи, потрібно щоб була інформація, створені спеціальні туристичні продукти під такі заходи, визначено і запропоновано місця проживання для туристів. Вважаю найбільшим ресурсом наших фестивалів – внутрішній туризм. Для цього потрібно створити можливості для жителів інших районів області. На маршрутних автобусах та на власному транспорті не особливо роз’їздишся. Тому, пропоную в кожному районі та місті владі домовитись з місцевими перевізниками про спеціальні маршрути на фестиваль (в обидва боки), у вартість яких буде закладено тільки вартість пального та оплата шофера. Тим більше, що частіше всього такі фестивалі відбуваються по вихідним, коли перевізники менш завантажені. Заявки збираються від бажаючих відвідати фестиваль місцевою владою і в залежності від кількості бажаючих, домовляються з перевізниками. Запропонований механізм можна реалізувати вже на фестивалі «Троянда Карпат» в с. Середнє 18-19 квітня, сам із задоволенням скористаюсь такою можливістю.

9. На фестивалі, для концертних програм, запрошувати, виключно, закарпатські колективи, оплачуючи їх роботу. Туристам на наших етнофестивалях цікаво слухати і дивитись наш фольклор, в тому числі колективи національних громад. Крім того, у нас є свої камерні, симфонічні, джазові та рок колективи. За все потрібно платити. Нещодавно, один із керівників музикального колективу розповів мені, коли за виступ колективу на святі в обласному центрі, музиканти запропонували символічну суму, йому відповіли: «Та ти, що. У бюджеті немає грошей, навіть салют (!) не можемо організувати (вартість якого на декілька порядків дорожча)». Салют відбувся.

10. Не зустрічав на наших фестивалях титульних спонсорів. Частіше всього розповідають, що фестиваль відбувся завдяки добрій волі якогось політика, бізнесмена. Подяка їм. Хоча цілком логічними спонсорами на кулінарних фестивалях можуть бути виробники горілки, пива, майонезу, кетчупу, овочевих консервів і т.д На винних фестивалях постачальники добрив, засобів боротьби із шкідниками, матеріалів для виноробства.

11. Необхідно збільшити присутність інформації про закарпатські фестивалі в електронних ЗМІ, в першу чергу на телебаченні. Можу запропонувати конкретні ідеї.

12. На фестивалі завжди запрошувати гостей із дружніх областей, в тому числі із закордону, міст-побратимів.

13.З моєї точки зору мало використовується наше географічне положення – межування із чотирма державами. Вважаю є сенс зробити спільні міжнародні фестивалі із періодичничною зміною місця проведення.

14. Фестивалів такого плану, як різників у Гечі та бограчу у Косині, вважаю для області малувато. Маю розроблену концепцію кулінарного фестивалю-ярмарки. Навіть, пробував запропонувати деяким громадам та потенційним організаторіам. На жаль, не вдалось переконати в успішності проекту. Будуть зацікавлені ентузіасти або голови громад – готовий поділитись і прийняти участь в реалізації проекту.

Звичайно, це не вичерпний перелік, але і їх втілення зможе активізувати і урізноманітнити фестивальне життя краю.

На мій погляд, нічого захмарного в моїх пропозиціях не має.

Володимир Мерцин