image

Закарпаття на туристах заробляє все більше. Але й цього замало

Відповідальні закарпатські чиновники повинні переосмислити спосіб підрахунку туристів та суму коштів, яку повинен приносити туризм Закарпаттю

Ми переконані, що туризм повинен стати головною бюджетоформуючою галуззю  Закарпаття, тому продовжуємо розкривати тему доходів області від туризму.

Цієї теми ми торкалися в матеріалах "Куди діваються туристичні гроші в Закарпатті" та "Один турист залишає в Закарпатті 1000 гривень".

МИ говорили про те, що подеколи витрати Програми на розвиток туризму в Закарпатті майже такі ж, скільки бюджет отримує від туризму. Тобто, гроші платників податків на розвиток туризму фактично викидаються на вітер. Розробляючи програму розвитку туризму, чиновники добре все порахувати і в кінці програми написати резолюцію: ми витрачаємо стільки то, щоб отримати прибуток такий то. А у нас поки що виходить так: Ми витрачаємо стільки то, а там як буде. 

Зараз влада Закарпаття знову пафосно звітувала про те, що кількість туристів зросла і, відповідно, значно зріс туристичний збір. 

Однак, ми знову ж таки не поділяємо пафос звіту влади. Грошей від туризму до бюджету повинно надходити значно більше.

Власне під одним із матеріалів був дуже якісний коментар, який, ми вважаємо, вартий окремої уваги, бо підтверджує нашу думку про те, що чиновники від туризму просто не вміють правильно рахувати. 

"Якщо виходити з того, що ставка туристичного збору (відповідно до норм в Україні) - складає від 0,5% до 1%, то при середній вартості одієї доби перебування біля 500 грн./особа - туристичний збір мав би складати від 2,5 до 5 грн. з одного ліжко-місця за добу.

Отже, 2 000 000 туристів мали б принести "до місцевих бюджетів":
а) при туристичному зборі в 2,5 грн./людина - не менше 5 млн.грн.;
б) при туристичному зборі в 5 грн./людина - не менше 10 млн.грн!

Висновок, вірніше декілька - очевидні:
- або 2 000 000 "туристів у 2017 році", жили/ночували: на вокзалах, в авто, у палатках, у знайомих (інші варіанти - відповідно до фантазій вихованої людини);
- або 2 000 000 "туристів у 2017 році", чесно заплатили за проживання на відміну від не дуже чемних готельєрів (про реставратерів - й коментувати не варто!), які не поквапились заплатити туристичний збір "до місцевих бюджетів";
- або 2 000 000 "туристів у 2017 році", поки що тільки - мрія й звіти чиновників...

P.S. У Словаччині, туристів "визначають" по єдиному критерію: зупинявся в готелі, більше як на 2 дні - турист. Ні чи на менший термін - не турист. Звідти є й "статистика", не кажучи вже про податок-збір за проживання...
P.P.S. В Україні такого критерію нема, а всіх тих нерезидентів, хто, наприклад, в'їхав на територію України (із-за кордону), вважають... туристами!

Цікаво не стільки, що означає "близько 2 мільйонів" (тобто, це більше 2-х мільйонів чи менше?), але хто і як рахував "туристів", які у 2017 році відвідали Закарпаття?

Натомість, якщо припустити, що "туристи" краю мусять десь ночувати й щось їсти, то при поселенні/годуванні такої армії мандрівників... 20 000 ліжко/місць, якими (за словами чиновників), "туристична галузь" краю, диспонувала ще у 2015 році - цілком достатньо!

Тобто, якщо протягом 2017 року (364 дні), щоночі "вкладати спати" гостей Закарпаття у всі 20 000 наявних ліжка, то можна прийняти аж 7,3 мільйони чоловік! Правда, про відсоток завантаженості готелю/садиби/мотелю тощо (бодай по року) - мало хто щось скаже, позаяк така "статистика": або не ведеться, або утаємничена, насамперед від конкурентів, контролюючих органів та клієнтів, накінець...

Однак, далі - складніше. За бравурними звітами тих же чиновників "протягом січня-жовтня 2017 року до місцевих бюджетів надійшло 2 333,4 тис. грн. туристичного збору, що на 33,7 відсотка більше аналогічного періоду минулого року..."! Тобто, за 2017 рік може "набігти" аж 2,8 млн.грн. (12 місяців х 2 333,4 тис. грн. : 10 місяців = 2 800 тис. грн.) туристичного збору", - написав у коментарі наш читач.

Звичайно, якщо влада каже, що у нас є 20 тисяч ліжко/місць для туристів, то дійсно при повному навантаженні ми можемо мати понад 7 мільйонів туристів. Але туризм у нас є сезонним, кажуть чиновники і стається так, що у готелях та мотелях є багато вільних місць. Тоді, можливо, владі варто попрацювати над тим, щоб туризм у нас став всесезонним? А з іншого боку, чи є статистика наповнюваності і чим вона підтверджена? Останнім часом кажуть, що місце в готелях чи туристичних садибах Закарпаття знайти дуже важко.

Варто зауважити, що у всьому Закарпатті офіційно зафіксовано стільки туристичних ліжко/місць, скільки їх є лише в одному Сколівському районі Львівської області. Тому туризму в Закарпатті є куди розвиватися, а владі у плані туризму не варто обмежуватися лише організацією фестивалів. Великим плюсом дій голови Закарпатської ОДА в плані туризму ми вважаємо не так лобізм фестивалів, як намагання ремонтувати дороги до туристичних родзинок. 

Ну і ще одне зауваження - сервіс і обличчя закарпатського туризму. Маленький приклад: туристична мекка Закарпаття - Синевирське озеро. Сюди щодня у всі пори року приїжджають тисячі туристів. І що вони бачать? Десятки лоточників вздовж маршруту, які продають зі своїй неохайних столиків однакову продукцію сумнівного походження - фарбований мед, мох та якісь гриби. Що це за торговці? Чому їх так багато? Який від них зиск? Весь маршрут перетворився у шанхай. Хто повинен навести з цим порядок? Хто повинен контролювати лоткову торгівлю? Чи не краще провести конкурс на розміщення трьох-чотирьох торгових точок з сувенірною та іншою привабливою для туристів продукцією? І щоб ці кіоски були адекватного дизайну, який би вписувався в ландшафт... Така сама ситуація і на водоспаді Шипот та інших туристичних місцях Закарпаття, які просто шанхаїзовані і безконтрольні. 

Василь Поляк для Prozak.info

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com