Закарпатців вчили, що робити в умовах глобального потепління

У Мукачеві у рамках проекту «LOC-CLIM-ACT: місцеві дії щодо впливу кліматичних змін» відбувся семінар-тренінг для головних архітекторів та начальників управлінь економіки органів місцевого самоврядування Закарпаття з питань зміни клімату та адаптації місцевих органів влади до викликів, пов’язаних зі зміною клімату.

Наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. До прикладу, нині Закарпаття б’є рекорд з кількості днів з плюсовою температурою взимку. З одного боку це дає змогу заощадити енергоносії, з іншого – вносить корективи в природні цикли вегетації рослин, наслідком чого може бути загроза продовольчій безпеці території. Прогнозувати життєдіяльність людини в умовах глобального потепління допоможе стратегія адаптації до зміни клімату.

«Особливість нашого часу – глобальне потепління та швидкість зміни клімату, -- зазначила Віра Балабух, заввідділом синоптичної метеорології Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту МНС та НАНУ. -- Коливання клімату на планеті відбувалися постійно. Період похолодання змінювали періоди потепління. Одні коливання тривали десятиліття, інші – століття. Та ті кліматичні зміни, що відбуваються протягом 10 років, раніше тривати тисячоліттями. Протягом останніх 20 років середня температура літнього періоду зросла до 1,5 градусів Цельсія, а середня температура січня та лютого -- майже на 2,5 градуси. Тривалість холодного періоду в Україні зменшилась майже на місяць. Найбільші зміни спостерігаються на півдні та південному заході країни. Зміни ритму сезонних явищ призвели до весняних паводків, снігопадів під час цвітіння садів та ранніх культур, зміни частоти та сили екстремальних погодних умов. Пригадаймо аномальну спеку 2006, 2008, 2010 та 2012 років, рекордні снігопади на заході – 2004-2005, та у центральній частині країни – в березні 2013». 

За словами Віри Балабух, зважаючи на дані Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, екстремальні зміни клімату в Україні, насамперед, стосуватимуться зими і літа. Найбільш інтенсивне підвищення температури повітря слід чекати в січні. Мінімальна температура повітря – підвищиться на 2-2,5, градуси, порівняно з кліматичною нормою. До речі, саме січень 2015-го видався найтеплішим протягом усього періоду технічних метеоспостережень. «Ще однією особливістю змін клімату є нерівномірний розподіл опадів. Хоча загальна їх кількість майже не змінилася, дедалі більше спостерігається їх нерівномірність: період проливних дощів, коли протягом доби може випасти місячна норма опадів, змінює затяжний період посухи. Насамперед, кліматичні зміни, що нині відбуваються, зокрема й на Україні, небезпечні й для здоров'я людини. Збільшення числа спекотних днів влітку, ріст денної температури, приводить до теплового навантаження на організм людини. Вчені дослідили, що аномальний ріст температури влітку на 1 градус призводить до зростання кількості смертей на 4%», - каже Віра Балабух.

За оцінкою прогнозів кліматичних моделей, збережеться тенденція до потепління. Швидкість потепління зросте до 1,5 градуса – протягом десятиріччя. А до кінця ХХІ століття наш клімат потеплішає влітку -- на 3-4 градуси, а взимку – до 6 градусів. На Україну чекає взимку – зменшення холодних днів, зменшення періоду заморозків та кількості днів із сніжним покровом. Якщо справдяться прогнози, наші правнуки можуть не побачити снігу. А Україна з нинішнім кліматом помірних широт у майбутньому може опинитися в «тропіках». 

«Мета семінарів – ознайомити учасників з можливими та очікуваними наслідками зміни клімату. Попередити про наслідки глобального потепління як для України в цілому, так й для Закарпаття. Ознайомити з провідними методами, що допоможуть мінімізувати негативний вплив кліматичних змін, -- зауважив Юрій Дербаль, експерт проекту, ГО «ФОРЗА», який розповів про інструменти адаптації на місцевому рівні.       -- Питання зміни клімату нині – на часі. Та для успішної адаптації до цього явища -- потрібна участь різних секторів на всіх рівнях служб національному, регіональному та місцевому».

За матеріалами Ужгородського прес-клубу реформ.

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Тел.: +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com