Закарпатські біологи пояснили, чому не можна забудовувати Свидовець

Свидовецький гірський масив на Закарпатті можуть забудувати готелями та турбазами, однак закарпатські біологи застерігають владу від такого кроку

На жаль, влада області підтримує проект будівництва на Свидовці масштабного гірськолижного комплексу, який повинен перевершити Буковель. Природоохоронці вже застерігали від таких планів, бо Свидовецький хребет є унікальним.

Ось такий текст розмістили біологи Ужгородського університету на сторінці біологічного факультету в соцмережі "Фейсбук":

Біологи Ужгородського університету про природоохоронну цінність природних комплексів на хребті Свидовець та загрози щодо їх руйнування і зникнення внаслідок розбудови ТРК «Свидовець»

Свидовецький гірський масив є одним із ключових геопросторових вузлів Східних Карпат. Системні дослідження науковців, зокрема, біологів Ужгородського національного університету та колег з інших наукових центрів як України, так і з інших країн, перш за все, Карпатського регіону вказують, що Свидовець є також одним з найвизначніших центрів біорізноманіття Карпатської гірської системи. Хребет, зокрема, його високогірні ділянки, вирізняється присутністю численних “гарячих точок” концентрації видового рослинного різноманіття та різноманіття оселищ. В Українських Карпатах хребет займає провідне місце за кількістю раритетних видів рослин, внесених до Червоної книги України (2009), міжнародних та регіональних природоохоронних переліків, окремі з яких представлені єдиним місцезростанням і поза Свидовцем більше ніде в Україні не трапляються.
На жаль, в останні роки спостерігається різке загальне погіршення стану екосистем хребта, як наслідок – критичне скорочення чисельності видів раритетної фракції та зникнення окремих із них. Свидовець займає також перше місце в Українських Карпатах за кількістю зниклих, переважно, в останні десятиліття, видів рослин. Критичним є стан багатьох, унікальних для України, оселищ, частина яких вже безповоротно втрачені. Важливішим чинником згаданих негативних тенденцій є непомірний антропогенний вплив, що різко зріс в останні два десятиліття, в першу чергу – катастрофічне для природних екосистем хребта нерегульоване і безсистемне рекреаційне навантаження, особливо у високогірній зоні. Тому будь-який розвиток рекреаційної індустрії, пов'язаний з розбудовою масштабних туристично-рекреаційних комплексів, зокрема, у високогір’ї, як і задіяння цієї зони до потужного рекреаційного впливу вкрай негативно позначиться на функціонуванні вже й так частково порушених екосистем району, призведе до неминучого швидкого зникнення численних, перш за все, високораритетних видів, зменшення біорізноманіття та, врешті, знищення одного з найвизначніших та унікальних національних природних об’єктів загальноєвропейського значення.
Немаловажним фактором, що нині робить глобальний вплив на функціонування семігумідних гірських екосистем Свидовця (як і Українських Карпат загалом), зокрема, зони високогір’я є загальна вкрай негативна тенденція зневоднення – пересихання джерел, обміління та поступове заростання унікальних високогірних озер льодовикового походження та їх швидка евтрофікація, висихання та трансформація реліктових сфагнових боліт та пов’язаних з ними природних комплексів. Розвиток туристично-рекреаційних комплексів радикально впливає на гідрологічний режим цієї території. Яскравим прикладом чому є нинішня ситуація в урочищі Драгобрат з розвинутою інфраструктурою туристичної індустрії та новозбудованим цілим туристичним містечком, де весь забір води здійснюється безпосередньо за місцем розташування з джерел, а один із найбільших на хребті сфагново-болотних комплексів (що підтримують рівень води та живлять струмки) тут повністю рекультивований та знищений. В зв’язку з цим розвиток всіх інфраструктурних об’єктів, в т.ч. і рекреаційних, які передбачають місцеве водокористування за нинішньої ситуації веде до атрофії гідромережі регіону з непередбаченими наслідками глобального характеру (трансформація високогірних природних комплексів, усихання і деградація лісових масивів тощо).
Важливо, що високогірна зона Свидовецького хребта оточена лісовими масивами, приполонинні ділянки яких за експертними висновками ідентифіковані як праліси та давні ліси, які, згідно нещодавно прийнятого закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів …» (від 23.05.2017 р.) підлягають резервуванню та будуть проголошені природоохоронними об’єктами. Будь-які інфраструктурні роботи в районі цих ділянок чи їх буферної зони, зокрема, комунікаційного характеру ведуть до фрагментації таких ділянок та нівелюють природоохоронні потуги, оскільки започатковують незворотні трансформаційні процеси, а тому не повинні мати місце.
Окрім зазначених безпосередніх загроз мають місце ще ряд інших негативних чинників, що можуть вплинути на природні комплекси Свидовецького масиву при розбудові туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець», опис та шкодочинність яких потребує окремого більш детального викладу.
Таким чином, будь-які проекти щодо розвитку на Свидовці потужного туристично-рекреаційного комплексу вкрай негативно впливатимуть на унікальні природні комплекси масиву, зокрема, в його високогірній зоні, вестимуть до незворотних трансформаційних змін та, врешті, втрати одного з найцінніших природних об’єктів України.

Кіш Р.Я., к.б.н., с.н.с. НДЛ Охорони природних екосистем біологічного факультету УжНУ
Гасинець Я.С., к.б.н., доц., декан біологічного факультету УжНУ

Як ми повідомляли, турецька компанія має намір забудувати Боржавські полонини в Закарпатті вітровими станціями.