image

Мегабренд Закарпаття №3: Закарпатська освіта

Ми повідомляли про те, що директор видавничих проектів "Закарпаття. Хто є хто" та "Закарпаття автентичне", член Спілки журналістів України Володимир Мерцин запропонував створити 10 мегабрендів Закарпаття. 

На цю пропозицію його надихнула стаття відомого вченого, письменника та бізнесмена Володимира Співаковського, який ґрунтовно описав, як мегабренди створюють певний імідж і приносять великі прибутки.

Сьогодні презентуємо Мегабренд Закарпаття №3: «Закарпатська освіта»

Доцільно тему структурувати на три підтеми.

ШКІЛЬНА ОСВІТА.

Найбільшпроблемна група, бо повністю залежить від влади, а як показує особистий досвід в постановці питання про найгірші результати зкарпатців по ЗНО, влада буде до останної можливості підтверджувати правильність 5-го закону Паркінсона.

Навіть, розгляд даного питання на освітянській комісії облради, де, вже знята на той час (напевно, випадковий збіг), очільник обласної освіти пані М.Кляп, запевнювала, що не варто вірити цифрам - в дійсності не так все й погано, нічого не змінив. І не в останню чергу тому, що новим очільником закарпатської освіти став, єдиний з обласних депутатів (до кого з обласних депутатів звернулись за підтримкою звернення до керівництва області), який відмовився підписати це звернення – пан М.Мотильчак. А раз облрада не наполягає на виконанні прийнятих рішень – працює 5-й закон Паркінсона і нічого для змін в шкільній освіті області робитись не буде.

Основна проблема нинішнього стану шкільної освіти, на мій погляд, крім загальнодержавної – низької платні педагогів (хоча вони одинакові у всій країні, а у гірських районах, навіть більші), це – нестача кваліфікованих кадрів в школах та непотизм.

Мої пропозиції:

1. Всім очевидно, що систему шкільної освіти потрібно кардинально міняти. Пропоную вийти з клопотанням до МОНУ зробити Закарпаття базовим регіоном для напрацювання принципово нових підходів в галузі шкільної освіти. Гірше як є, не буде. Маю надію, що наш земляк С.Квіт підтримає цю пропозицію.

2. Залучити до аналізу і напрацювання рішень стану і змін у шкільній освіті незалежних експертів. Для прикладу - Володимира Співаковського, який вже тривалий час успішно працює, в цьому напрямку, по всьому світу. Якщо не для всієї області, то хоч для одного міста. Така робота повинна оплачуватись із обласного бюджету або спонсорами (все безплатне у нас не цінується). Може, землякам, Володимир Михайлович зробить певну знижку.

3. Стан підготовки педагогічних кадрів розглянути в Закарпатській обласній раді. Закарпатським вузам та Інституту вдосконалення вчителів виробити конкретні заходи по підвищенню якості педагогів. Виконання взяти на контроль облрадою. Якщо вузи і не фінансуються із обласного бюджету, то в подальшому випускники працюють в області. Області необхідно впливати на якість педагогічних кадрів всіма можливими засобами. Запропонований – один із них, очевидно, що є і інші.

4. Створити, за рахунок обласного бюджету, додатково 4 гімназії для обдарованих дітей (Мукачево, Хуст, Виноградово або Берегово).

5. Владі всіляко підтримати ініціативу та створення в Закарпатті приватної школи.

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА освіта, при своїй найбільшій занедбаності, має найбільший потенціал. Всі навчальні заклади, такого типу, повинні випускати фахівців європейського стандарту, дипломи та сертифікати, яких будуть визнаватись в Європі. Зробити це можливо самостійно або стати філіями аналогічних навчальних закладів у наших найближчих сусідів. Не маю сумнівів, що проблем з набором, в тому числі на платне навчання, не буде, адже наші майстри на всі руки з такими документами зможуть легше знайти роботу і до того ж більш оплачувану навіть в Європі. До нас будуть приїжджати і з інших регіонів. Створення таких навчальних закладів на теренах України питання часу, але у нас є фора - кордони з чотирма європейськими країнами, членами ЄС

Крім того, часто читаю об’яви про безкоштовну підготовку робітничих професій на працюючих підприємствах Закарпаття. Чому б, на певних умовах, не прийняти участь у цьому процесі?

В принципі, це все проблеми колективів навчальних закладів. Або будуть успішно працювати або зникнуть. Хоча є ще третій варіант – стати майданчиками для підготовки військових спеціалістів, як пропонує В.І.Балога.

ВИЩА ОСВІТА – не менш проблемна тема, ніж шкільна.

Наші два вузи, навіть порівняно з нашими сусідами, мають найнижчі середні результати балів серед першокурсників і, по більшості напрямків, ледь набирають студентів на держзамовлення. Платне навчання поступово наближається до нуля. Наші абітурієнти, з високими балами, навчатись в Закарпатті не бажають. Обласне управління освіти ситуацію з нашими випускниками, що навчаються за межами області, не моніторить (впевнився в цьому на засіданні освітянської комісії облради). По великому рахунку, корупція в наших вузах не більша, ніж по всій країні, викладачі не на порядки гірші, побутові умови для студентів не гірші, а іноді і кращі, як в найпрестижніших вузах. Тому, в умовах нинішньої кризи у наших вишів з’являються додаткові шанси виправити ситуацію.

Що, на мій погляд, потрібно зробити:

1.Відкоректувати перелік спеціальностей які готують наші вузи, з врахуванням реалій життя та перспективи. Розширити надання освіти в галузі IT-технологій, інженерії, фундаментальних наук (підготовка вчених), аграрного сектору, дизайнерів (не вичерпний список). При чому, вважаю, що іноді ефективніше відкривати нові напрямки спеціальностей, ніж розширювати вже існуючі. Крім того, врахувати, що попит на банкірів, маркетологів, менеджерів суттєво знизився і буде знижуватись в подальшому.

2.Вести безкомпромісну боротьбу з хабарництвом, результати якої повинна знати громадськість. При чому, населення повинно знати про постійну і непримириму боротьбу, тим більше чим менше вузи будуть займатись нею. Аксіома.

3.Постійно співпрацювати зі ЗМІ, розповідаючи про позитиви навчання в області та активно працювати в школах з потенційними абітурієнтами та їх батьками. Ні на сайтах наших вишів, а ні стендів з відомими та успішними випускниками часів новітньої України не бачив. Цікаво, звідки у потенційних абітурієнтів має взятись думка, що освіта у наших вишах конкурентоспроможна?

4.Почати реальну співпрацю із закордонними вузами наших сусідів. Я часто чую про відвідини керівництва наших вузів та заключні угоди про співпрацю, вражаючий перелік вузів-партнерів на сайтах, але набагато менше чув про читання лекцій закордонними викладачів та обмін студентами. Потрібно максимально розширити студентські міжвузівські зв’язки, як впродовж навчального процесу так і під час канікул, використовуючи для цього будь-які приводи – міжвузівські конференції, фестивалі, релігійні свята і т.д. Важливо дати нашим студентам впевненість, що вони аж ніяк не гірші за своїх європейських ровесників.

5. Активно працювати в науковій галузі, якнайширше залучаючи до науки студентів.

6. Керівництву області та міст всіляко сприяти та підтримувати наші виші, зважаючи на те, що більша кількість студентів – більші поступлення в бюджет та нові робочі місця в галузі побуту та малого бізнесу. Доцільно б було закласти в бюджети кошти на договірні роботи з вузами.

На мій погляд, нічого захмарного в моїх пропозиціях не має.

Володимир Мерцин

Про Мегабренд Закарпаття №1"ВЕЗ" тут.

Про Мегабренд Закарпаття №2 "Логістика" тут.

Нагадаємо, що свою точку зору щодо реформування освіти на нашому сайті висловив відомий ужгородський петагог Федір Брецко.

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    Редактор сайту - Костянтин Шевченко

    Тел.: +38 095 308 8778

    Ужгород, вул. Белінського, 24

    mail.prozak@gmail.com