50 ознак того, що ви закарпатець
Виноградівка Маріка Данканич зібрала 50 ознак того, що ви закарпатець
Вона назвала ці ознаки - "Ідентифікація закарпатця" і опублікувала в одній із груп у мережі Фейсбук.
Ці ознаки написані закарпатським діалектом.
До свого допису Маріка Данканич написала:
"Я дуже люблю наш край і наших неповторних людей, особливо старожилів з їхньою унікальною бесідою!
Дорогі закарпатці! Прийміть исе як фіґлі, а кидь у вас є щи даякі варіанти, та пишіть, обы дописати наш общый портрет!"
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗАКАРПАТЦЯ
Вы настоящый закарпатець и Вас мош упознати хуть де в світі,кидь:
1.Вы говорите сим неповторным, унікальным діалектом
2.Вас штось звідавуть, авать Вас у чомусь переконувуть, та Вы удповісте : «Гонно быти»
3.У Вас дорога машина,В ы маєте гроші, но на базарі и так ся токмите, бо така традиція
4.Ваша жона на фіргонкы тратить більше гроши, ги дакотра на шубу
5.Вы сам знаєте учинити всьо свойими руками и у Вас є на вто вся серсама
6.Коли зустрічаєте знайомого обізатєльно го кличете «Зайди на кавиль»
7.Як бы довго ни сиділи у Вас гості, коли ся вни збиравуть ити гет Вы обізатєльно кажете: «Де ся пилуєте? Сидіть ищи!»
8.У якоє бы убшарря Вы ни зайшли, обізатєльно!!! будете хвалити ґаздів : «Як исьте ся файно уладили!»
9.Якоє бы домашньоє вино Вам ни придложили попробовати у гостях, даже скыслоє, Вы го будете хвалити, обы ни обідити хазяїна
10.Як бы тяжко ни стояли Ваші фінансові діла, но кідь у Вас гостина -- всьо має быти на высшому рівні из челленов ікров ( кількість ікры значення нимає)
11.Коли до Вас приходять гості, Вы начинаєте ся хвалити из двора, из хліва, из курника, из города...,хыжа в останню очірідь
12.Вы перепробовали ушиткі делікатесы на світі и поняли ош домашньий шовдарь майдобрый
13.Вас у гостях слабо силовали та Вы ся обідили
14.На любу гостину Вас мавуть кликати мінімум двычі, обы Вы были уверенні ош Вас хочуть відіти (на свальбу тричі)
15.Вы всьо вкладаєте в хыжу, вбы была паранна, а на себе кідь ся впстане
16. На Великдень Вы дітьом и собі купуєте нові топанкы
17. Мало говорите в діалозі, но много подразуміваєте
18.На свальбі Вас первоє інтересує: чи не беременна молода
19. Кідь Вы зайшли до закарпатця на кавиль, розщитуйте што уйдете сытый, нагощеный и з подарком (закладованя, вино, дараб солонины...).Также одміняйте вже всі діла на тот динь.
20.За любу послугу закарпатиць вкаже: «Но раз дякуву, мы пак из того уйдеме»
21. Кідь у закарпатця кось пуд хыжу став та ни закликати го на кавиль ото дурный тон! Даколи чилянник ся й ганьбить (може штримфлі в нього цураві) та всяко ся удговорює, но та товды хуть у двір лабов має стати и чимись ся пригостити. Є што й дисять кавилів (растворімых!) сяк уп’є.
22. Уд закарпатця из гостины идеш майже цабавучи: раз уд того штось ся переїв, два уд того штось упив лишньоє (на коня, за ґазду, за діти,...ни лишай ми на сльозы), три уд того што лабы розпухли и ни мош ся вбути.
23. Порядна гостя обізатєльно взьме рецепт колача, якый на гостині, чим вознесе ґаздыню на небеса уд гордости!
24.Кідь після любої закарпатської гостины нішто веричи курьом и свиням, товды гостина была скупа.
25. Кідь закарпатиць ходить у старому цурьови, у пірваных топанках , заправляє машину на 50 грн., та вто ни значить ош він ковдош, просто нихоче долары міняти.
26. Закарпатиць усе помнить тот період, коли міняли по 30 рублів на мадяры и розказує тото дітьом, внукам, як ся зачинав його бізнес.
27. У закарпатця дітвак має гнати машину не з 18 років, а уд коли достає до педалів.
28. Закарпатська жона у мельчайших деталях помнить свої роды, поіменно всю зміну, ко приймав тоті роды, у ниї точный список, ко быв ид нів у роддом.
29. Закарпатиць усе думать про вто, ош што люди вкажуть!
30.Самый великый стимул штось робити ото: «Треба ....,бо ганьба вд люди»!
31. Закарпатиць, попадавучи в больницю, вообще ся ни журить свойым діагнозом, а журиться ци ни мало дав дохторови.
32.Закарпатиць усе має гроші на чорный динь, які мош покітити лиш куй ни дай Боже кось хворый, на візу в Чехы, на путь у Чехы.
33. На таможнях закарпатиць чуствуєся як дома, при любых запрєтах и так усьо провезе.
34. Даже дуже багатый закарпатиць має дарабчик зимлі, де штось садить для задоволення.
35. Закарпатиць ниґда ни вчинить підлоє цімборови, кумови, сусідови, родичови.
36. Кидь ся зустрічавуть дись у світі два закарпатці та вни так дообсуждавуть своє коріння, ош окажуться родичами.
37. Закарпатці усьо люблять робити дотрічі, особенно пити, бо раз п‘ють лем у скупых, два на похороні, а три вто нормально. Послє тритьої щот ся вже не веде, но «на слызы» лишити ни мош.
38. Управлявучи гостів обізатєльно п‘ють «на коня» и кажуть фразу «перебачте кидь было штось ни так».
39. Кидь была файна гостина и гості сиділи довго, то діти гонни ни йти до школы на другый динь.
40. Празнична гостина завершаєся подачов голубців (се намйок, што скоро кониць). Гостям ліпше мало спаковати колачів, товды вашоє гостєприїмство буде ухвалено по повнів.
41.Закарпатці суєверні и у них усе є сячена вода, яков люблять брызкати себе, діти, хыжу, машину, худобу, бізнес, товар...Мала дітина носить челлену нитку. Кидь комусь пійло та мавуть «вгне вгасити». На Новый рік закарпатиць з радостьов пускає в хыжу посівати циганів, вбы была серенча.
42. Кидь вам штось хочуть упувісти по секрету и кажуть: «Но йсе вбы было лиш межи нами», «Най ни йде з мого рота», «Вбы ни уйшло з сиї хыжи» та сяк межи нами ото вже знає півсела.
43. У каждого закарпатця є прийомна, куды заходять лем гості, авать ціла «Велика хыжа». Усьо паранноє гостям.
44. Закарпатці не плитькаші, но обговорити за столом другых мусай, обы ся май пило и їло.
45. За фінансовым благополуччам закарпатці діляться на такі категорії:
Ковдоші - гроши ниє, світло й газ притяті
Потихы ґаздувуть - гроші то є, то ниє
Заробітчаны - гроши раз ниє, пак є много, пак назад ниє, треба йти опять у світ
Базароші - стабільный доход з базара
Бізнесмены - свій бовт,в адь ресторан, вадь сфера услуг, налаженый бізнес, гроші є усе, што мош уд них зычити
Американтоші - багаті, бо заганявуть їм родичі з Америкы долары, но позычити в них ниє
Ґазды - дуже багаті, файно улажені, гроши дуже много, бізнес дуже серйозный, потихы затягувуться в політику.
46. Празник у селови вадь вариши для закарпатця ото як другый Великдінь: чиняться ремонты, мывуться ковры, кітиться море гроши на гостину.
Гостів має быти много. На гостинах усе проходить обмін опытом, як садити, як варити палинку, чим поливати кусіці, як будити солонину, што метати в крем замість масла.
47. У гості закарпатиць ниґда не прийде з пустыми руками, цукор дітям обізатєльно має быти, а на празник щи й подаркы. Выховані діти давуть гостям «ротика».
48. Закарпатці на тілько переживавуть ош як приняти чилядь, што любоє событіє в жизни, ци радісноє (хрестины, свальба, празник), ци сумноє (похорон, псавтыря) завершаєся выгуком «Слава Богу, што ся перебыло!»
49.Закарпатці усе думавуть за діти, што їм дадуть при жизни и што ся їм упстане після смерти. Помагати дітьом сятый обов’язок на Закарпатті.Дітьом ся дає усьо «што при теплів души».
50.Закарпатиць ни любить ся впстати довжный, він ся все уддячить за доброє діло. Алдомаш, ташка з домашньов продукційов, куриця домашня вадь май цінный подарок гарантованый. И закарпатиць знає «поникати чести»!
Маріка Данканич
12.11.2018