Усі новини за 11 Грудень 2014

У статті розглядаються тенденції правової охорони торговельних марок в Республіці Польща та Словацькій Республіці в контексті гармонізації законодавства України у сфері охорони торговельних марок з іноземними державами. Автором звертається увага на найбільш важливі питання правової охорони торговельних марок, виходячи із сучасного польського та словацького законодавства

У даній статті автор розглядає існуючі підходи до поняття “правової охорони” торговельної марки та, узагальнюючи їх, дає авторське бачення цьому питанні. Також звертається увага на існуючі підходи щодо розуміння сутності “правової охорони” торговельної марки. В подальшому автор порівнює категорії “правової охорони” та “правового захисту” торговельних марок

До мене звернувся мужчина, який розповів мені, що він одружений, а недавно шлюб розірваний в судовому порядку і за рішенням суду з нього утримують аліменти на дитину батьком якої він себе не вважає

У даній статті автор розглядає одних із визначальних принципів цивільного судочинства принцип безперервності. Досліджується еволюція даного принципу на українських землях, визначається його зміст, значення та взаємодія з іншими принципами цивільного процесу

У статті автор розглядає особливості правової охорони торговельних марок в Республіці Білорусь з метою виявлення позитивних аспектів їхнього законодавства у сфері інтелектуальної власності. Відзначено, що законодавство Білорусії у сфері торговельних марок побудовано відповідно до функціонального призначення самого знаку, де детально регламентовані інститути виникнення, зміни та припинення правовідносин щодо правової охорони товарних знаків та знаків обслуговування. У Білорусії досить гармонійно поєднують національні та міжнародні засади охорони торговельних марок

У даній статті автор розглядає питання сутності осіб, які беруть участь у розгляді цивільної справи, зокрема, аналізує найбільш важливу ознаку, що притаманна учасникам даної групи: юридичний інтерес. Автор приходить до висновку, що не дивлячись на різноманітні підходи у розумінні змісту та класифікації юридичного інтересу в цивільному судочинстві, варто підтримати традиційний підхід, що склався у доктрині цивільного процесу щодо поділу юридичного інтересу на матеріально-правовий та процесуально-правовий..

6-7 грудня у Харкові відбувся відкритий кубок міста з фехтування на шпагах. За нагороди турніру боролися юнаки й дівчата у двох вікових категоріях – кадети і юніори

У даній статті автор розглядає питання специфіки участі усиновлювачів у якості законних представників у цивільному судочинстві. Автор приходить до висновку, що особливість їхньої участі у справі не відрізняється від участі у справі батьків у якості законних представників, окрім випадку оформлення повноваження для вступу у цивільний процес

У даній статті автор розглядає питання інституційних та процесуальних гарантій за повноваженнями законного представника у цивільному процесі при реалізацій ним права на укладення мирової угоди. Авторські положення ілюструються матеріалами судової практики

У даній статті автор розглядає процесуально-правовий статус спеціаліста в цивільному процесі через призму передумов права на відвід. Свої теоретичні положення автор обґрунтовує матеріалами судової практики та пропонує вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства України

У даній статті автор розглядає процесуально-правовий статус суду, що розглядає цивільні справи як передумову права на відвід у цивільному судочинстві. Оскільки взаємозв’язок суду з учасниками цивільного процесу проявляється через діяльність професійного судді та народного засідателя, то автор основну увагу звертав на процедуру формування складу суду для розгляду цивільної справи

У даній статті автор розглядає питання сутності підстав відводу в цивільному процесі через призму процесуальних презумпцій, які використовуються у цивільній справі

У даній статті автор розглядає систему принципів оцінки доказів у цивільному процесі та детально зупиняється на аналізі одного з них: принципу належності доказів у цивільному процесі. Автор робить висновки, що змістовно даний принцип поширює свою дію як на осіб, що беруть участь в справі, так і на суддю (суддів), який забезпечує її розгляд

У даній статті автор приходить до висновку про можливість виділення загального поняття “представництво”, що має неабияке значення для розуміння сутності судового представництва вцілому та законного зокрема.

У даній статті автор розглядає становлення та розвиток інституту відводу в цивільних справах за судовою реформою 1864 року, що кардинально видозмінили не тільки судоустрій, але й судочинство в царській Росії, положення якого діяли аж до ліквідації Російської імперії.

У даній статті аналізується нормативно-правовий механізм зберігання та повернення речових доказів у цивільному процесі. На підставі аналізу норм цивільного процесуального законодавства робиться висновок, що існуюча процедура зберігання та повернення речових доказів успішно виконує як процесуальні, так і матеріальні задачі, які пов’язані з цивільним судочинством, де перші стосуються схоронності доказових властивостей речових доказів, а другі – охорони матеріальних інтересів власника речі чи іншої уповноваженої особи.

У даній статті аналізується нормативно-правовий механізм зберігання та повернення речових доказів у цивільному процесі. На підставі аналізу норм цивільного процесуального законодавства робиться висновок, що існуюча процедура зберігання та повернення речових доказів успішно виконує як процесуальні, так і матеріальні задачі, які пов’язані з цивільним судочинством, де перші стосуються схоронності доказових властивостей речових доказів, а другі – охорони матеріальних інтересів власника речі чи іншої уповноваженої особи.

В рамках даного дослідження автор розглядає специфіку представництва прав та інтересів представлюваних осіб законними представниками під час розгляду та вирішення цивільних справ на базі нормативно-правових актів Гетьманщини. В результаті проведеного дослідження автором зроблений висновок про істотний вплив польсько-литовського законодавства на інститут законного представництва в цивільному процесі.

У даній статті автор розглядає правовий механізм забезпечення виконання суддями, які вирішують цивільну справу обов’язку самовідводу. У процесі написання матеріалу та аналізу судової практики по розглядуваному питанні, автор приходить до висновку, що належним чином гарантоване виконання тільки обов’язку самовідводу професійних суддів, в той час як народні засідателі, маючи такий обов’язок, не несуть жодну відповідальність за його не виконання. 

У даній статті автор розглядає сутність законного представництва у цивільному судочинстві шляхом співставлення його з подібними видами представництва, що не мають у своїй основі отримання довіреності на ведення справи у суді. Порівнюючи законне представництво з публічним, статутним та офіційним автор приходить до висновку про неприпустимість їхньої ідентифікації як тотожних видів процесуального представництва цивільного судочинства.