Пропонуємо вам чергову частину захопливої розповіді про Ужгород. На цей раз йдеться про унікальні архітектурні споруди міста. Нагадуємо, що короткий екскурс  в історію підготував для нашого сайту ужгородський педагог Федір Брецко. Попередні частини його статті про Ужгород, а також про Закарпаття читайте в нашій рубриці "Історія". 

"Вони наче й однакові, принаймні, колись їх випустили однаковими, але час і 85 років служби зробили з них індивідуальностей. Дата народження точно вказана - 1930, так само як і дата гарантії - 2013. Тобто, більшість із них точно могли б іще функціонувати за умов належного догляду. І пережили б 2013 рік запросто. У мене, наприклад, немає жодних підстав сумніватися в цій гарантії". 

Про 55 дерев'яних храмів на Закарпаття йшлося у книзі відомого художника, викладача, автора низки книг, ініціатора громадської акції «Врятуємо церкви Закарпаття" Михайла Сирохмана. Майже з кожним роком час забирає ці архітектурні споруди у нас. Однак деякі із церков збережені за межами краю. Пропонуємо пригадати деякі із відомих нам храмів, які сьогодні існують, але вже не належать закарпатцям. 

Вчора ми публікували першу частину історії Ужгорода, яку у доступній формі написав для нашого сайту відомий ужгородський історик Федір Брецко. Інформація важлива для тих, хто хоче нагадати собі історію міста, чи й взагалі відкрити для себе щось нове про заснування Ужгорода і його розвиток протягом багатьох століть. Сьогодні публікуємо другу частину про Ужгород спортивний, освітній, науковий, культурний, мистецький центр. 

Про Ужгород від найдавніших часів до сьогодення для нашого сайту написав відомий ужгородський історик Федір Брецко. Інформація важлива для тих, хто хоче нагадати собі історію міста, чи й взагалі відкрити для себе нову інформацію про заснування Ужгорода і його розвиток протягом багатьох століть. Пропонуємо вам першу частину чимало історії від пана Брецка, а також нагадуємо, що кількома тижнями раніше публікували історію Закарпаття у такій же доступній формі. Усі частини статті можете прочитати у розділі "Історія".

Черговий історичний матеріал від історика Дмитра Попа та його брата Івана, написаний спеціально для нашого видання. І знову трошки провокативний та несподіваний. Нова гіпотеза появи слов'ян та місце русинів у цій історії.Друкуємо без змін та скорочень

Більшість читачів знає смт.Солотвино тільки як зону екологічного лиха. І це не дивно, адже саме останні кілька років про нього заговорили практично всі ЗМІ області. 

Для павільйонів торгівельної виставки в Ужгороді 1927 року звели дерев’яну вежу неподалік гімназії. Фото зроблені у липні 1927 року.

Принаймні такі дані відображені на пропагандистському плакаті т 1920 року із інфографікою етнічного складу населення міста Ужгород. Не вірити плакату можна, однак перепис населення теж наводить переважння угорського населення. 

У Мукачеві руйнується цінна архітектурна споруда у стилі класицизму - палац Конера. Так, як на листівці, Палац Конера (Ковнера) у Мукачеві виглядав на початку ХХ століття. Сучасний його стан ви також можете побачити на фото.

Розсекречені документи, які потрапили до головного управління УМВС України у Закарпатській області, можуть зацікавити істориків. 

Закарпаття гордиться Олександром Духновичем. Пам'ятник йому в Ужгороді стоїть перед обласним драмтеатром. А от історики і досі ведуть спори -- був він українським чи русинським будителем. 24 квітня буде чергова річниця від дня народження Олександра Духновича й історик Дмитро Поп написав для нашого видання матеріал, який проливає світло не лише на особливість творчої діяльності Духновича, але й драматизм спору навколо його національної приналежності.Друкуємо без скорочень. 

Відомий ужгородський історик Федір Брецко спеціально для нашого сайту написав короткий екскурс в історію Закарпаття, яка може слугувати шпаргалкою тим, хто не дуже добре розбирається у минулому Закарпаття. Ми повідомляли вам про часи раннього Середньовіччя у краї, а також Закарпаття у розрізі п'яти століть. Сьогодні публікуємо завершальну і найбільш близький нам період історії - ХХ століття.

Вчора ми повідомляли вам про те, що відомий ужгородський історик Федір Брецко спеціально для нашого сайту написав короткий екскурс в історію Закарпаття, яка може слугувати шпаргалкою тим, хто не дуже добре розбирається у минулому Закарпаття. Відтак після часів раннього Середньовіччя історик описує етапи із 14 по 18 століття. Пропонуємо вам другу частину статті про наш край у давнину. 

Відомий ужгордський педагог-історик Федір Брецко спеціально для нашого сайту написав короткий екскурс в історію Закарпаття. По суті, це шпаргалка для студентів та учнів шкіл, а також стислий матеріал, поданий у доступній формі для тих, хто хоче дізнатися історію нашого краю та міста. Подаємо частинами. Сьогодні читайте про те, яким було Закарпаття у ранньому Середньовіччі.  

Система залізничних шляхів області була розгалуженою на початку ХХ століття. Наприкінці XIX ст. протяжність залізниць на Закарпатті становила 500 км, що становило 3,3 % усіх залізничних ліній Угорщини. 

Колекція великодніх писанок з Мукачева, зібрана у 1903 році, сьогодні зберігається в Етнографічному музеї Будапешту.

29 березня, в рамках традиційних Відкритих екскурсій Ужгородом учасники відвідали колишню будівлю Земського уряду, тобто сучасну Закарпатську обласну державну адміністрацію.

Саме такий вигляд, як на фото, мав готель «Bercsényi» (Берчені) в Ужгороді у 1910 році. У 2015-му пам'ятки може не стати...

Нещодавно ми, надрукували велике інтерв“ю з 90-річною Марією Іванівною Чендей, вдовою відомого письменника Івана Чендея, з якого перед читачем постає постать незламного українського демократа-незалежника, ненависника «системи», яка знущалася над ним немало років. «Той, хто не знав близько Івана Чендея, безумовно повірить в те, що сказала Марія Іванівна», – розповідає історик Дмитро Поп. 

  Пізно ввечері дня 18 березня 1939 р. угорські війська зайняли всю територію Подкарпатської Русі (Карпатської України) і вийшли на карпатські переходи, де урочисто зустрілись із польськими прикордонниками.  На фото: Угорські військові в с.Середнє 1939

  Тема «УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА» має стати поштовхом до подальшої роботи з об’єднання усіх довкола спільної цінності – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв’язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу. Важливо донести до усіх, що наявність у громадян різних поглядів з тих чи інших питань є природним станом громадянського суспільства. При цьому непорушними є державний суверенітет, незалежність, територіальна цілісність і демократичні засади державного устрою.

  Автор цих рядків був свідком, як в Ужгороді 20 травня 2012 року від­кри­ли меморіальну дошку на будинку на вулиці Високій, де жив класик ук­раїнської літератури Іван Чендей (1922-2005).

14 -16 березня 2015 року з нагоди святкуванням 76-ї річниці проголошення Карпатської України (14-15.03.1939р) на базі Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії, що в Ужгороді, пройшли наступні заходи:

Історичні корені української ментальності     Ментальність (менталітет) – це глибинний рівень колективної та індивідуальної свідомості, включаючи й підсвідомі чинники. 

Результатом кривавих років безглуздої війни був розпад чотирьох монархій: Австро-Угорської, Німецької, Російської та Турецької. 

В Закарпатті та й у всій Україні щороку вшановують героїв Карпатської України. Іменами героїв називають вулиці, встановлюють пам'ятники та пам'ятні дошки. Однак є й інший погляд на ці буремні події. Мова йде про книгу британського журналіста Майкла Вінча "Одноденна держава".

Ужгород втратив свій колорит, вважає орнітолог Олексій Луговой. Він жив у Підкарпатській Русі, Празі, Астрахані, Мордовії, Ужгороді. Сьогодні, як і на початку свого життєвого шляху, живе на Закарпатті. Олексій Євгенович пам'ятає Ужгород у його кращі роки - без рекламних банерів, вивісок, надбудов, та найголовніше - з колоритними персонажами, разом з якими зник і колорит самого міста. 

Минулого року у світі відзначили 100 років Першої світової війни. Для Закарпаття вона мала велике значення. У нас є багато пам'ятних місць. Однак жодних заходів по відзначенню сторіччя цієї війни не було проведено.