image

Держава, у якій 20 років перебував наш край, відзначає 100 років

28 жовтня 1918 року було створено Чехословацьку республіку, до складу якої в міжвоєнний період входила і Подкарпатська Русь

Дата, яка до сьогодні об'єднує словаків і чехів - 28 жовтня 2018 року. В цей день було проголошено про створення  Чехословаччини. Крім "титульних націй" на території новоствореної держави проживали німці, угорці, євреї, русини і поляки.

Чехословаччина була створена на основі права націй на самовизначення. Даний принцип активно впроваджував в міжнародне право президент США Вудро Вільсон. Ще в січні 1917 року Вільсону був переданий меморандум колишнього професора Віденського університету Томаша Масарика. У меморандумі Масарик намагався переконати 28-го президента США, що проголошення незалежних Польщі, Богемії і балканських держав, зробить їх "буфером проти Німеччини". Газети того часу писали, що головне гасло-заклик Масарика було: "Зруйнуйте Австро-Угорщину!". В цьому була головна мета Масарика, адже території, для яких він хотів домогтися самовизначення і незалежності, входили до Австро-Угорської імперії. Ідеї ​​Масарика не зустріли особливої ​​підтримки в американців. Вудро Вільсон заявив, що "США не зацікавлені в знищенні Австрії, але як вона розпорядиться собою - це не наша проблема". Тим не менше, у знаменитих "14 пунктах" Вільсона 10 пункт стосувався Австро-Угорщини - її народам пропонувалося надати "максимально широкі можливості для автономного розвитку".

Процесу створення Чехословаччини сприяли ряд політичних подій і документів. Однією з перших таких подій стало підписання представниками Словацької ліги і Чеського національного об'єднання Клівлендського договору 23 жовтня 1915 року, у якому декларувалося створення нової держави.

Потім, 30 травня 1917 року, на засіданні зібраного вперше за останні три роки австрійського парламенту - рейхсрату - Чеський союз виступив з вимогою перетворення Австро-Угорської імперії Габсбургів в "Федерацію вільних і рівноправних держав" і створення Чеської держави, яка б включала б в себе і землі, на яких жили словаки. Ця ідея була категорично знехтувана більшістю австрійського парламенту, причому найбільше були обурені представники Угорських земель, адже вони вважали словаків своїми підданими. Але сама ідея федералізації була прихильно сприйнята жителями південних околиць імперії Габсбургів.

Але вже 30 листопада 1917 року Чеський союз, Південнослов'янський клуб депутатів і Українське парламентське об'єднання виступили зі спільною заявою, в якій вимагали, щоб на мирних переговорах в Бресті були присутні делегації різних національних громад Австро-Угорської імперії. Коли австрійський уряд відкинув цю ідею, 6 січня 1918 року (у день, коли католики відзначають свято Трьох королів) в Празі зібрався з'їзд чеських депутатів рейхсрату і членів земельних зборів, де була прийнята так звана "Декларація в день трьох королів", в якій висувалася вимога надати народам імперії Габсбургів право на самовизначення і проголосити Чехословацьку державу. У Відні оголосили декларацію "актом державної зради", але крім гучних заяв австрійці вже не могли нічого протиставити розвалу держави.

Перша заява словацького руху опору щодо входження в спільну державу з чехами з'явилася 1 травня 1918 року, яка була прийнята зборами робітників з Ліптовського Мікулаша.

Менш ніж через місяць на території Америки, в місті Піттсбург, під керівництвом Масарика було укладено угоду між чеською та словацькою групою емігрантів, в якій були закладені основи для створення спільної держави. Словацьким представникам була гарантована автономія і рівноправність у майбутній державі.

Перебуваючи у Вашингтоні Томаш Гарік Масарик в жовтні 1918 року склав Декларацію незалежності чехословацького народу, тимчасового уряду Чехословаччини, яка 18 жовтня того ж року була вперше опублікована в Парижі. Декларація проголошувала незалежність Чехо-Словацької держави і в ній вперше було використано термін "чехословацький народ", чим вона відрізнялася від Клівлендської і Піттсбурскої угод, де говорилося про два народи - чехів і словаків.

Чехословацька республіка була проголошена 28 жовтня 2018 року, і її кордони були визначені Версальським мирним договором. Двома днями пізніше, 30 жовтня в місті Мартін була оголошена Декларація словацького народу, в якій словаки заявили що приєднаються до об'єднаної держави.

Договором підписаним 10 вересня 1919 року в Сен-Жерменському палаці між країнами Антанти і новоствореною республікою Австрія був визнаний суверенітет Чехословаччини.

В рамках Версальської системи післявоєнного врегулювання було визначено, що до складу Чехословаччини крім Словаччини увійдуть землі, які раніше належали Угорщині - Подкарпатська Русь. Згідно з Тріанонським договором в червні 1920 року Угорщина визнала незалежність всіх держав-наступників Австро-Угорщини.

Подкарпатська Русь одержала максимальну автономію. Історики називають період входження Подкарпатської Русі до тодішньої Чехословаччини - золотим періодом. Саме тоді за сприяння Томаша Масарика, президента Чехословаччини, почалася масштабна розбудова нашого краю. 

Читайте:

Що отримало Закарпаття від перебування в складі Чехословаччини.

Яке значення для нашого краю мав Томаш Масарик

0 коментарів


Написати коментар

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com
  • Фото з Галереї

    • 8
    • 5
    • 20160730_140414
    • 3
    • 7
    • IMAG5687
    • IMAG5464
    • IMAG5498
    • IMG_2095
    • 3
    • IMAG5366
    • IMG_1763
    • 13052532_758525780950616_1153731660_o
    • IMAG5232
    • 19
    • DSC_4952