image

В Україні - новий уряд

Сьогодні було відправлено у відставку уряд Олексія Гончарука і обрано новий уряд Дениса Шмигаля.

За відставку Гончарука проголосувало 353 депутати. 

Він виступив з трибуни ради і сказав, що його уряд зробив багато і сподівається, що новий уряд зробить ще більше. Зайва патетика. Стало очевидно що Зеленський, а точніше його олігархічний патронат, зрозумів, що гра в "нові обличчя" стала неефективною. Рейтинг Зеленського падає. Потрібно було терміново знайти когось винуватого. Вирішили, що ним буде Гончарук.

Хлопці з уряду Гончарука погралися в реформаторів і новаторів, але залізли в поле тих, хто тримає цю країну в руках. Необережні нападки на засіки олігархів дали свої плоди. Уряд відправили у відставку, а на його місце призначили екс-голову Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля, у якого управлінський стаж взагалі всього 8 місяців. Але Шмигаль більш ручний і вже в революціонери не гратиметься.

Більше того, у нас уряд обирають не так, як в цивілізованих країнах. За уряд просто проголосували. Ніхто кандидатури нікому не представляв. Ніхто нових членів уряду на комітетах ради не обговорював.

Ось що з цього приводу написав політолог і журналіст Віталій Портніков напередодні заміни уряду:

"Напередодні неминучої відставки прем'єр-міністра Олексія Гончарука та обрання на цей пост Дениса Шмигаля багато говорять про "уряд Гончарука" і намагаються порівняти цей кабінет з "урядом Шмигаля". Але ніякого уряду Гончарука та уряду Шмигаля не існує в природі.

Є тільки уряд Зеленського. І особиста відповідальність Зеленського за те, що відбувається і буде відбуватися в країні.

Про уряд Гончарука можна було б говорити, якби прем'єр був політиком, чиновником, фахівцем, якого висувала б - як це і повинно бути за Конституцією - більшість депутатів парламенту. Якби міністри цього уряду пропонувалися б депутатами, проходили б співбесіду у профільних комітетах, розповідали б про свої плани і наміри. Але нічого цього не відбувалося зовсім! Кандидатуру прем'єра тримали в секреті від депутатів. За уряд вони голосували списком.

Голосували, навіть не знаючи прізвищ багатьох міністрів - яка жахлива ганьба, яке знущання над парламентаризмом і демократією! А відбиралися міністри особисто президентом - при тому, що Зеленський не має жодного професійного розуміння про керівництво виконавчою владою і не приховує цього.

Зараз відбулося практично те ж саме. Депутатів просто ознайомили зі списком міністрів, повідомили прізвище нового прем'єра. Їм буде Шмигаль. А міг бути Тігіпко. Або перехожий, який переходив би дорогу перед президентським кортежем - якби сподобався Зеленському. Яка різниця, якщо ніякої процедури професійного відбору кадрів в країні немає, якщо ця процедура замінена інтуїцією колишнього телевізійного актора і інтригами представників його оточення, які - яка несподіванка - теж ніколи не займалися управлінням державою!

Саме тому на другий уряд Зеленського чекає така ж доля, як і на перший - його незабаром відправлять у відставку. І призначать третій. Який теж виженуть. Тому що справа не в уряді. Питання не в ньому.

Питання в тому, як довго зможе витримувати цей фестиваль дилетантизму українська економіка і з яким зі своїх урядів піде у відставку сам президент".

У новому складі уряду залишилися п'ять представників Кабміну Гончарука. Михайло Федоров зберіг пост віце-прем'єра - міністра з питань цифрової трансофрмаціі. Денис Малюська продовжить очолювати Мін'юст, Владислав Криклій - Мінінфраструктури. Залишився на чолі МВС і головний український міністр-старожил Арсен Аваков. Дмитро Кулеба та Вадим Пристайко також залишилися в Кабміні, але помінялися портфелями. Кулеба очолив МЗС, а Пристайко став віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Решта 10 крісел в Кабміні посіли "новачки", хоча багато хто з них раніше вже займали міністерські пости. Серед них - і новий прем'єр Денис Шмигаль, який в попередньому складі уряду встиг пропрацювати рівно місяць.

Денису Шмигалю 44 роки, народився і виріс у Львові. Закінчив Львівський політехнічний університет за спеціальністю менеджмент машинобудування, інженер-економіст. Кандидат економічних наук.

Крім Львівської політехніки майбутній прем'єр навчався в Канаді, Грузії, Бельгії, Фінляндії та Німеччини.

З 2009 року працював у Львівській обласній державній адміністрації на посаді глави департаменту економіки, інвестицій, промисловості і торгівлі в обласній державній адміністрації.

З 2017 року працював на керівних посадах в ДТЕК Західенерго, а також був директором Бурштинської ТЕС (яка теж належить олігархові Ринату Ахметову).

Це дало привід ЗМІ називати його "людиною Ахметова". Втім, сам Шмигаль в інтерв'ю неодноразово заявляв, що ніколи не спілкувався з олігархом особисто.

Через півроку після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського Шмигаль був призначений на посаду губернатора Івано-Франківської області.

"Був конкурс. Я проходив цілий ряд співбесід, тестів, які проводили міжнародні кадрові агентства і офіс президента. Мою кандидатуру спочатку розглядали на посаду голови Львівської ОДА, але потім президент запропонував мені очолити Прикарпаття", - розповідав Шмигаль в одному з інтерв'ю.

Однак вже через кілька тижнів Шмигаль забрали в Кабмін на посаду віце-прем'єра з розвитку громад і територій. Втім, на цьому кар'єрний зліт чиновника зі Львова не припинився. І сьогодні він став прем'єр-міністром України.

Олексій Резніков, віце-прем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції
Віце-прем'єр - виходець зі Львова, юрист з багаторічним стажем, закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. І.Франка.

У 2000-х був партнером в адвокатській компанії "Правіс". У 2008 році увійшов до Київради з "Блоком Катеринчука", а в 2014 - з партією "Удар" Віталія Кличка. Був його заступником. Крім того, Рєзніков був у складі Вищої ради юстиції.

У вересні 2019 року Резніков став представником України в Мінській групі. Крім того, він входив в українську делегацію на зустрічі "Нормандське четвірки".

Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів

Олег Немчінов досить добре знайомий з прем'єром Денисом Шмигаль, оскільки як і глава уряду народився і довгий час працював у Львові.

Ще в студентські часи брав активну участь у політичній діяльності міста. Зокрема, був одним з координаторів львівського молодіжного осередку "Наша Україна", пізніше працював на різних посадах у львівському міській та обласній радах. Потім переїхав до Києва, де працював держсекретарем Міністерства молоді та спорту, аж до його об'єднання з Міністерством.

Сергій Бессараб, міністр з питань ветеранів

Новому главі Мінвета 64 роки. На відміну від попереднього міністра Оксани Коляди все життя пробув на військовій службі.

У 2014 році був звільнений з військ, потрапивши під дію закону про люстрацію. Однак пізніше повернувся на службу, коли в закон внесли зміни щодо цінних кадрів у військовій сфері. З 2015 року працював на посаді заступника начальника Генштабу Збройних Сил.

Ілля Ємець, міністр охорони здоров'я

Ілля Ємець - один з найвідоміших дитячих кардіохірургів не тільки в Україні, але і в світі. У 1979 році він закінчив Київський медичний інститут за спеціальністю "хірургія". Його вчителем був знаменитий хірург Микола Амосов, з яким Ємець пропрацював 23 роки. З початку 90-х і до 1998 року Ємець працював в головних центрах кардіохірургії Австралії, Канади і Франції, отримавши ліцензію на ведення медичної практики цих країн.

Повернувшись в Україну, він очолив Центр дитячої кардіології та кардіохірургії. За час своєї роботи дитячим кардіохірургом Ємець проводив найскладніші операції, в тому числі оперував новонароджених з вадами серця, а також зробив три пересадки серця.

Посада міністра охорони здоров'я для Ємця не нова. В уряді Миколи Азарова він очолював Міністерство охорони здоров'я, правда, недовго - менше одного року.

Ігор Уманський, міністр фінансів

Ігор Уманський - один з небагатьох міністрів в новому уряді, який має солідний стаж державної служби - понад 20 років. Закінчив Київський національний економічний університет, кандидат економічних наук.

Починаючи з 2000-х років працював на різних посадах в Міністерстві економіки. Пізніше був директором одного з департаментів Нацбанку, після цього - заступником голови правління "Укртранснафти".

У 2008 році повернувся в Кабмін на посаду першого заступника міністра фінансів. Після того, як міністр Віктор Пинзеник пішов у відставку, пропрацював кілька років на посаді в.о. глави відомства.

Після відставки уряду Тимошенко про Уманського кілька років не було чутно. У будівлю Кабміну він повернувся в 2014 році першим заступником міністра фінансів Наталії Яресько. Через два роки став позаштатним радником тодішнього президента Петра Порошенка. На цій посаді він пробув 3 роки.

Олексій Чернишов, міністр розвитку громад і територій

Олексій Чернишов - наступник голови Київської обласної державної адміністрації Михайла Бно-Айріяна. В цілому відомий як інвестор і харківський бізнесмен. Свою кар'єру почав в IT-галузі, в компанії Telesens, яка розробляла системні програмні продукти для телекомунікаційного бізнесу.

Після цього почав співпрацю з концерном АВЕК, ставши згодом президентом компанії. До речі, засновником АВЕК є депутат від ОТЗЖ Олександр Фельдман.

Крім того, його інвестиційна компанія VI2 Partners в 2017 році купила 20% акцій мережі супермаркетів "Фуршет" у французького оператора Auchan Group Ашан Україна.

Вадим Гутцайт, міністр спорту

Вадим Гутцайт - олімпійський чемпіон з фехтування 1992 року. Після завершення кар'єри в 2000-х став тренером. Його підопічні шаблістки отримали золоті медалі на Олімпіаді 2008 року в Пекіні.

Крім тренерської роботи керував Олімпійським навчально-спортивним центром "Конча-Заспа". У 2014 році його кандидатура обговорювалася на посаду міністра спорту. Пізніше працював начальником Департаменту молоді та спорту в КМДА.

Гутцайт був 81 номером у списку "Слуги народу" на позачергових парламентських виборах, але пізніше відмовився від місця.

Марина Лазебная, міністр соціальної політики

Соціальна політика для Марини Лазебної - абсолютно знайома сфера. З 2000-х років працювала в міністерстві економіки заступником начальника відділу пенсійної реформи. Пізніше майже десять років займалася соцполітики в секретаріаті Кабміну.

З 2013 до 2014 року була головою Державної служби зайнятості. Пізніше пішла з держслужби і кілька років працювала співзасновником кількох компаній, в тому числі "Новий соціальний вибір" і "Соціальний порядок".

Андрій Таран, міністр оборони

64-річний Андрій Таран - потомствений військовий. Закінчив Київське вище училище зенітно-ракетних військ, а також Військову академію ППО. За часів екс-президента Віктора Януковича був заступником начальника Головного управління розвідки.

У АТО був представником України у Спільній центрі контролю і координації з росіянами. Пропрацював там кілька місяців (з квітня по серпень 2015 року). З вересня по листопад 2015 року перебував у робочій групі з питань безпеки в Тристоронньої контактній групі на переговорах в Мінську. У грудні 2015 року був призначений на посаду першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ, але вже в наступному році звільнений в запас по досягненню граничного віку генеральської служби.

У 2019 м на виборах президента Таран очолював виборчий штаб екс-глави СБУ (часів екс-президента Леоніда Кучми) Ігоря Смешка.

За матеріалами ЗМІ.

0 коментарів


Написати коментар

  • Про нас

    Prozak - Інформаційний антидепресант

    +38 095 308 8778

    mail.prozak@gmail.com
  • Фото з Галереї

    • 8
    • 5
    • 20160730_140414
    • 3
    • 7
    • IMAG5687
    • IMAG5464
    • IMAG5498
    • IMG_2095
    • 3
    • IMAG5366
    • IMG_1763
    • 13052532_758525780950616_1153731660_o
    • IMAG5232
    • 19
    • DSC_4952