Вікенд у Дебрецені: art, архітектура, СПА (ФОТО)
Коли дуже хочеться до Будапешта, але брак часу і дещо обмежений бюджет, то завжди може бути хороший запасний варіант — друге місто після столиці. Це стосується різних країн: чеське Брно, словацьке Кошице, а у цьому випадку йдеться про угорський Дебрецен. Місто, яке справді чарує, тут можна дуже насичено провести час і спланувати культурно-мистецько-гастрономічно-оздоровчу програму. Пропонуємо вам орієнтовний маршрут.
Двох днів навіть замало
Коли мешкаєш поруч із чотирма кордонами, то якось більше вабить далеке зарубіжжя, мовляв, у “своє” близьке завжди можна чкурнути. Але ж поруч — теж зворушливі й унікальні місцини. Це чудова можливість для закарпатців, коли є віза і відстань не проблема, хоча би раз на місяць влаштовувати собі вікенд у близькій Європі за розумні гроші. Найцікавіше, коли це самостійно спланована подорож, а не нав’язування маршрутів із боку турагентств, саме тоді ви самі відчуєте справжнє життя міста, маєте цікаві пригоди і бачите значно більше. Отже, як варіант для суботи з неділею — Дебрецен.
Коли проглядаєш інформацію про місто та світлини, то думається, що два дні може бути і забагато. Насправді, як виявилося, двох днів може бути і замало, це при тому, що розписана майже кожна хвилина. Місто багате архітектурою, хочеться розгледіти і сфотографувати кожну деталь історичних будівель. Тут зосереджені музеї, які вражають мистецтвом та креативними атракціями Крім того, тут величезний водний комплекс, на який варто виділити хоча би півдня. А ще є зоопарк. І самим містом просто хочеться гуляти, фотографуватися біля безлічі пам’ятників, фонтанів. А ще варто знайти час, аби пізнати місто через кулінарну призму гострих варіацій страв Угорщини. Відтак віддайте свій час цьому місту і буде вам натхнення!
Планування дороги
У суботу, о 6.30 ранку приходьте на автовокзал Ужгорода, звідти близько 6.40 їде рейсовий автобус на Чоп, за годину будете у Чопі, автобус під’їжджає до залізничного вокзалу. Йдіть у касу і купуйте квиток до угорського міста Загонь. О 8.00 починається митний контроль, о 8.30 ранку стартує маленький і милий поїзд, до 8.50 ранку ви вже прибуваєте на вокзал “Загонь”, у поїзді вам ставлять штампи у паспорти, а ви чимдуж поспішаєте на вокзал, аби встигнути придбати квитки на “Інтерсіті” до Дебрецена на 8.00 уже європейського часу. Не забудьте перевести стрілку годинника на годину назад. Якщо ж не встигнете на 8.00, то не переймайтеся, швидкісні поїзди ходять дуже часто, навіть якщо ви купили квиток, а не встигли на потяг, то квиток дійсний протягом доби. Отже, ви все встигли, сіли у потяг і вже на шляху до самого Дебрецена. Півтори години і ви опиняєтеся на місці, де у вас можуть виникнути двоякі відчуття, адже вокзал надто нагадує минуле. Утім, автовокзал того ж Відня, до речі, не особливо прекрасний... Вокзал — це ще не обличчя міста.
Трамвай, перші світлини, кава
Одразу біля вокзалу — трамвайна зупинка. Рекомендуємо купувати квиток у відповідних кіосках. Трамвай, тролейбуси і автобуси мають одну фіксовану вартість — 300 форинтів. Якщо купуєте квиток безпосередньо у транспорті, то платите 400 форинтів. У місті є одна трамвайна лінія, яка бере свій початок з вокзалу, проходить через все місто і повз основні його пам’ятки. Таким чином ви можете собі влаштувати трамвайну екскурсію.
Транспорт тут чудовий. Це очікувано. Сама така поїздка — вже романтична атракція, але містом можна пересуватися і пішки, з вокзалу до центру треба йти хвилин 30.
Коли ви вже у серці міста, то будьте готові до приємних емоцій. Навіть за дощової погоди вас чаруватиме архітектура, безліч зелених насаджень чудернацької форми, квіти повсюди.
По приїзді неодмінно варто покавувати — закарпатці зрозуміють всі тонкощі цього ритуалу. Кажуть, у Дебрецені складно натрапити на погану каву, виявилося, що це твердження не безпідставне. Якби всюди варили еспресо і лате так, з якою любов’ю і грамотністю це роблять тут. Неодмінно завітайте у кав’ярню в самому центрі міста “Volt egyszer” (Piac u.16). Двоповерховий заклад з дуже приязним і професійним сервісом, милим і різноплановим дизайном — м’які зелені крісла біля величезних вітрин, дивани попід стіною, стіл-гойдалка, гра світла, сувенірні склянки, стриманий мінімалізм із яскравими деталями. Атмосфера тут — синтез романтики, сімейності і ділового життя. Смакуйте тут кавою, обіцяємо захват.
Архітектурний ансамбль
Після перших вражень, гарячих напоїв і відпочинку з головою пірнайте у вивчення архітектурних будівель, скульптур і маленьких історичних родзинок. Їх тут велика концентрація, аж неочікувано, що за кожним поворотом вас щось приємно дивує і не лише у центрі міста.
На вулиці Піац розташувалася Велика церква Дебрецена — унікальна й красива жовта будівля реформаторської церкви. Величезний собор архітектури класицизму може вмістити тут 5000 тисяч людей Тут ви можете зустріти студентів Реформаторського педагогічного коледжу, який знаходиться площі Кошут. Коледж — це величезне старовинне приміщення неоготичного стилю, його особливість — високі аркові вікна й маленька вежа з годинником.
Перед собором, на площі Кошута встановлений п’ятиметровий постамент — пам’ятник Лайошу Кошуту, прем’єр-міністру і правителю-президенту Угорщини. До слова, у соборі реформаторів зберігається реліквія — крісло Кошута, який проголосив повалення престолу Габсбургів 14 квітня 1849 року.
Також подайтеся до Реформаторської колегії Дебрецена, яка була заснована у 1538 році, а самому приміщенню уже понад 200 років. Тут знаходиться величезна бібліотека, у якій понад півмільйона історичних та релігійних видань. У колекції рідкісних екземплярів є Святе письмо, яке можна читати на понад 250 мовах. У музеї є експозиції шедеврів церковного та ювелірного мистецтва.
На головній площі, за величезним фонтаном вабить фасад готелю “Золотий бик”, який повстав тут у 1699 році.
Якщо прогулятися із центру 25 хвилин, то натрапите на Університет Дебрецена. Споглядаючи цю розкіш, згадуєш палацовий комплекс “Бельведер” у Відні. Величезна будівля, неймовірні насадження, фонтани, скульптури. Пориньте у камерну атмосферу старовинного вузу, який був заснований у 1538 році, будівля відчинена завжди, у вихідні тут над своїми проектами працюють студенти.
Про всі красоти писати не варто, хай у вас складається виключно ваша думка про це місто. Тільки зазначимо, що обов’язково треба відвідати: Червону церкву Дебрецена, Маленьку Кальвіністську церкву Дебрецена, Собор Святої Анни, Католицький собор Святої Анни, приміщення резиденції єпископа у Дебрецені, Театр Міхая Чоконаї-Вітеза. Також милуйтеся і фотографуйтеся біля пам’ятників: Лайошу Кошуту, Міхаю Чоконаї-Вітезу, Іштвану Бочкаї — всі вони переважно зосереджені у центральній частині міста.
Арт-маршрут
У Дебрецені мистецтво подають у цікавих інтерактивних формах. Це ціла інтрига і навіть свого роду психодел. Утім, музеї Європи, до прикладу музей Кафки у Празі, чітко розуміють, що сьогодні замало представити просто експозиції, треба запропонувати гостям цілу пригоду. У Дебрецені це також втілено цікаво і ненав’язливо.
Отже, арт-маршрут треба починати з музею Дері, який також у центрі. Перед унікальною будівлею розкинувся сквер із великою кількістю скульптур і флористичними дивами. До речі, увесь Дебрецен — це флористичне царство, обов’язково прогуляйтеся крізь зелені арки неподалік Великої церкви Дебрецена.
У музеї вам дадуть квиток, який діє тут, а також у ще двох музеях, про які йдеться нижче. Квиток діє три тижні, також просіть у співробітників карту, аби знати, де шукати інші дві мистецькі локації. На момент відвідин у музеї Дері працювали дві експозиції — живопис Мігая Мункачі, а також історія католицизму. Вас запросять до похмурої кімнати, у якій освітлено два полотна Мункачі, кожне — на цілу стіну. У залі транслюється відео про ці роботи і життя автора, а експерт проводить лекцію для туристів, відбувається мистецька дискусія. Щодо історії католицизму, то це два поверхи зі святковим вбранням єпископів, отців, а також чаші, розп’яття та інша розкіш, яка використовувалася при церковних обрядах. Гра світла, відблиски золота, вельможність та класична музика — це антураж виставки.
Буде гарно, якщо ви відвідайте музей Дері першого дня, а інші два — наступного, адже з красою і емоціями не варто переборщити.
Пункт №2 мистецького шляху, що пролягає через центр міста — Центр сучасного мистецтва і контемпорарі. Це велика біла локація з високими вітринами, у дворику насаджені милі деревця. Будівля нагадує “КультурПарк” у Кошице, де на великій території зосереджені різні види мистецтва. На момент відвідування закладу на трьох поверхах галереї працювали три експозиції. На першому поверсі — виставка портретів, на другому — синтез живопису та інших технік мистецтва, тут на полотні ви зможете знайти і Шандора Петефі. Третій поверх — це геометричні фігури насичених і яскравих кольорів на тлі чорних та зелених стін — дуже цікава гра вийшла. На кожному поверсі вас чекають окремі затемнені кімнатки з психоделічною атмосферою. У абсолютній темряві ви спостерігатимете, як зароджується людина, як людина рухається проти часової стрілки на циферблаті, вдягнете навушники, де будете чути хлюпання води і боротьбу риби за життя... Словом, кожен поворот — нова атракція.
А ще тут є куточок для вашої творчої імпровізації. Червоно-зелена кімнатка, де можна самому займатися пісочною анімацією, є фотозона, мольберт, стіл для малювання у усім необхідним.
Знайдіть у собі бажання піти і до третього музею — книги. Він найменший, трішки далі від центру і, на перший погляд, не такий захопливий, але ви будете приємно потішені. Тут стіни і стелі розписані малюнками книг, вітражі світяться ілюстраціями з друкованих видань, посеред одного з залів ви побачите столик зі стільцями у повітрі, на якому лежить аркуш паперу, а хтось пише по ньому пером — це флюоресцентна ілюзія. Друга кімнатка — це затемнений кінозал з лавками і кольоровими подушками, а з екрану дивакуватий герой оповідає казки. Ще в одній кімнатці на цегляній підлозі виникають тексти, такої нереальності в усьому музеї багато. Інше крило музею — це дивовижні скульптури.
Віримо, що надихнули вас на споглядання творчості, після якої можна осмислити всі враження і впорядкувати шквал емоцій у термальних водах та велнес-комплексі Дебрецена.
Озерця і велнес
Дебрецен — це комплекс вражень від архітектури і музеїв, а також місто, де можна трішки оздоровитися, гуляючи парками і плаваючи у термальних водах. Місто має свій ліс із кришталевими озерцями, пташками й унікальною флорою. Йдеться не просто про водний комплекс, а про цілий термальний парк Надьєрде. У холодну пору проїдьте кілька зупинок до термального комплексу з кількома басейнами з термальною водою з різною температурою, джакузі, водним масажем. Коштує це до 100 гривень за цілий день, до слова, з собою можете спокійно брати власні харчі. Щодо велнес-комплексу, то вас чекають різні сауни, ванночка для ніг з камінням із холодною та гарячою водою.
Окреме зачарування — це власне парк. Тут є свої таємниці у барвистості дерев, у цілющому повітрі, синяві озер, в яких так гарно фотографувати віддзеркалення лісу...
А ще посеред лісу розкинулася вежа — це лаунж-клуб, який поєднує у собі атмосферу гучної тусівки і простого затишку. Кажуть, на горі вежі є вода, однак, аби перевірити це треба приїхати, коли буде тепло, тоді і двері нагору кольорової фортеці відчинять.
Якщо ще говорити про відпочинок на свіжому повітрі, то варто завітати у міський зоопарк.
Перець — усьому голова
Обов’язково куштуйте гострі угорські страви. До прикладу, Дебрецен славиться своїми справжніми м’ясними сосисками, а подають їх у кулінарних варіаціях різних країн. Переважно це хот-доги, але які... Скуштуйте італійський варіант — з пармезаном, руколою і загадковим соусом. Хочете гостроти? Замовляйте мексиканські з надто гострим соусом і маринованими огірками. Найкраще, якщо угорці пригощатимуть вас домашніми стравами, які мають приємну пікантність і червоний колір, мабуть, перець тут усьому голова.
Замість P.S.
Дебрецен — це враження за враженнями, це багато тонкощів туризму, це відкриття там, де їх не очікуєш. Дуже цікаво пізнавати буденність міста і побут мешканців, тому неодмінно подорожуйте самотужки і не лише до Дебрецену.
Евеліна Гурницька, фото автора для ProZak.info