До середини 19 століття роми проживали в шатрах або наметах (tents), так як в основному вели кочовий спосіб життя, рухаючись від місця до місця. Ці кочові структури були тотожні до сучасних купольних наметів. Роми використовували вигнуті «списи», як базову основу цих наметів. Спис був вигнутий у форму арки та його кінці були вбиті в землю, або окремі списи, які не згиналися у півколо, з’єднувалися згори. Ця основа покривалася тканиною, яка була стійкою від атмосферних впливів.