«Закарпатський вітропарк будується із дотриманням усіх екологічних вимог», – експерт Ярослав Ковган

У Нижньоворітській громаді дослідження тривали протягом усіх сезонів: у період міграції, гніздування та кормових переміщень птахів. Для прозорої та комплексної оцінки впливу на довкілля застосовується передова методологія Шотландського фонду охорони природи, яка дозволяє отримати емпіричні дані про конкретну кількість птахів, котрі можуть зазнати впливу. 
Дослідження, в яких постійно залучено щонайменше 12 різних фахівців, охопили птахів, кажанів, земноводних і комах, а також рослинність, зокрема і види з Червоної книги та Бернської конвенції.
«Застарілі твердження 1980-х про міграційний коридор птахів через Карпати не підтвердилися. На територіях, які ми вивчали, негативного впливу турбін на птахів не зафіксовано», – додає Ярослав Ковган.
Результати оцінки впливу на довкілля показали, що вплив вітротурбін на першій ВЕС Закарпаття визнано допустимим, оскільки дана ділянка вже зазнала антропогенного впливу через сільськогосподарське використання, а траєкторія польоту птахів вища від небезпечного для них рівня.
УК «Вітряні парки України» повідомили, що спочатку проєкт першої ВЕС на Закарпатті передбачав зведення 30 турбін, але за рекомендаціями екологів кількість зменшили до 16. Окрім того, частину вітроустановок перенесли, щоб уникнути чутливих зон. Подібні екологічні дослідження проводяться і для інших вітропарків, адже компанія дотримується міжнародних стандартів і обирає відповідальний підхід до довкілля.
Нагадаємо, що Нижньоворітська громада стала національним лідером за обсягом приєднаної потужності електроенергії ВЕС. З початку року вітропарк у громаді, забезпечив понад 40 МВт приєднаної потужності електроенергії. Це – найвищий показник в Україні, а Нижньоворітська громада – один із лідерів регіону за темпами розвитку.