Великі перевитрати бюджету Ужгорода пояснюються приватними інтересами мера міста

У чому проявляються безмежні апетити братів Андріївих

Чому уродженці села Конюхів на Львівщині мер Ужгорода Богдан Андріїв та його брат, депутат облради Андрій Андріїв так оскаженіло прагнуть залишитися при владі. Екс-регіонали готові ставати під різні партійні знамена, тільки щоб залишитися на плаву.

Пригадайте, як Андріїви мали намір потрапити до українського парламенту на минулих виборах – Андрій йшов по мажоритарці, а Богдан взагалі потрапив у списки Опозиційного блоку. Але ні один, ні другий до Верхової Ради не обралися.

За час між парламентськими виборами та виборами в місцеві органи влади, які відбудуться 25 жовтня, Андріїви вперто накопичували свій капітал, об знову залишитися при кориті.

Один з потенційних кандидатів у мери Ужгорода вже повідомив, що прослідковується зв'язок між фірмою-переможцем, яка стелить бруківки в Ужгороді  і братом міського голови Андрієм Андріївим. Таким чином, стає зрозумілим, чому в Ужгороді влада знімає якісну кам’яну бруківку ы стелить замість неї крихку цементну бруківку. Бо там є приватний інтерес родини.

Взагалі абсурдною у цьому  плані є реконструкція доріжки Слов’янської набережної. Тут влада примудрилася розділити цю доріжку навпіл, щоб одна половина була для пішоходів, а інша для велосипедистів. І мало того, що рукожопи від влади Андріївих вигадали зробити велосипедну частину доріжки впритул до лавиць, так вони ще вирішили, що велодоріжку заасфальтують, а пішохідну частину… постелять тою ж таки бруківкою. І якщо асфальтована частина доріжки обійдеться платникам податків у 1 мільйон 400 тисяч гривень (що також немало), то покрита бруківкою половина доріжки обійдеться бюджету у 12 мільйонів 700 тисяч гривень. Тобто, забрукована частина доріжки буде дорожчою у 8 разів! Ось тут і є інтерес Андріївих. Їм не вигідно покрити асфальтом всю доріжку і зекономити для міста 11 мільйонів гривень, бо це не принесе ніякого доходу у сімейний бюджет.

Але і це ще не все. У документах показано, що з місця реконструкції буде вивезено…2 тисячі тонн ґрунту і сміття. Ви уявляєте об’єми? Звідки стільки грунту??? А хто рахуватиме? Ніхто. А з бюджету фірма, яка вивозитиме той уявний грунт отримуватиме величезні гроші і оплата буде йти за час здійснення вивозу. І знову ж таки, хто рахуватиме, скільки автомобіль в дорозі? Ніхто. Звичайно, що фірма, яка займатиметься цим вивозом, щедро віддячить замовників робіт товстим конвертом з купюрами.

І це лише один невеликий епізод, коли міські кошти навмисно перевитрачаються, бо тут є особистий інтерес.  

Читайте також: Чому мер Ужгорода рекламується за рахунок бюджетних коштів

А найбільшою фінансовою аферою є так звана реконструкція площі Петефі. Тут вже використано 80 млн. гривень народних коштів. По цій реконструкції вже навіть є кримінальна справа через перевитрати бюджетних коштів, але мер міста явно має якесь прикриття в прокуратурі.

Ну а ось ще список витрат бюджетних коштів, які важко проконтролювати.

1,64 млн. грн — списано на зовнішнє освітлення у 2018 році.

4,5 млн. грн — списано на зелену зону, майже як на ремонт пішохідної зони пл. Петефі — (5,49 млн. грн).

Пізніше на “доремонт” пішохідної зони пішло ще 10,8 млн. грн.

А чого варте тотальне брукування в місті. А щорічне переведення 32 млн. грн на компенсацію перевізникам (серед яких більшість належать родині мера). Ну і про мерську жадність свідчить також проект з будівництва скейт-парку. Його спокійно можна було зробити за дві-три сотні тисяч гривень, але захотілося аж 1,5 млн. грн.

Василь Коваль для Prozak.info