Яким був Куруц-фест у закарпатському Пийтерфолві
«Скарби світу заховані між очима у коня. Після людини, кінь найвеличніше створіння. Розведення коней – одне з найблагородніших занять, найкраща розвага – верховна їзда, найпрекрасніша робота – утримання й годування коней» – вважає письменниця Клео Вірджинія Ендрюс. Приблизно таке ставлення до коней зберігається в Угорщині протягом століть. Сьогодні духовність угорського гусарства підтримують у вигляді військових звичаїв і кінних видах спорту.
На Закарпатті відроджувати традицію вирішили у селі Пийтерфолво, де 16 липня відзничали День коней. Барна Кийс, керівник спілки «Шаланківських хранителів традицій» розповів, що мета виставки – ознайомити гостей з історією угорської кавалерії від часів завоювання Паннонського басейну до Першої світової війни, презентуючи копії військових уніформ та зброї.
Захід розпочався вітальною частиною та ознайомленням із угорською історією. Як зазначила Крістіна Кудлотяк, директор громадської організації «Pro Cultura Subcarpathica» й господарка дійства, на Закарпатті такі фестивалі ніде більше не проводилися, тому вирішили розширити формат вже відомого народного фестивалю «Куруц-фест», провівши й День коней. “Складність полягала в тому, що кінні бригади мало знали щось одне про одного. Досить важко було всіх згуртувати на одній локації, адже для подібного заходу потрібне спеціальне місце», - розповіла Крістіна.
На дійство завітало чимало поважних гостей, серед яких Йожеф Бугайло – Генеральний консул Угорщини в Ужгороді, Аттіла Штерр – заступник директора департаменту освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації, Янош Шереш – заслужений декан Мараморош-Угочанського церковного округу, Карой Резеш – депутат обласної ради та головний патрон «Дня коней».
Наступним і ключовим етапом фестивалю став парад коней, який організували завдяки підтримці Фонду ім. Габора Бетлена. Тут красувались коні різних кінних шкіл Закарпаття, а також приватних власників. Найбільш відзначилися на дійстві тварини ужгородського кінного клубу «Жокей» та «Сівка», мукачівського «Канзас-Сіті», берегівської конюшні «Мустанг», виноградівського кінного центру «Селід» та шаянської конюшні «Адреналін». Спочатку за програмою відбулося показове тренування коней – виступи кінних стаєнь, а згодом найцікавіше – представлення коней: практичний показ стайнями власних коней. Цікавинкою було й те, що кожен кінь мав свій номер, якому на площі відповідала окрема коробка. Таким чином, за них можна було проголосувати квитком, виданим на вході. Наприкінці заходу той кінь, що за підрахунком отримав найбільшу кількість голосів винагороджувався цінним призом.
Перед оголошенням результатів організатори провели атракціон гучного клацання батогами, а також кілька конкурсів, аби публіка могла ще більше потішитися та розважитися.
Ірина Олаг, студентка відділення журналістики УжНУ