Фоторепортаж з Мукачівського замку 1930-х років
Унікальні фото архітектурної споруди Закарпаття збереглися в альбомі «Československá armáda na hradě Palanok» («Чехословацька армія в замку Паланок»). Сфотографував замок у 1930-х роках Miroslav Hubálek.
Фото опублікувала спільнота у Фейсбуці Transcarpathian Heritage.
Панорами навколо Паланку, звісно, відрізнялися на початку минулого століття.
Дещо іншим, більш доглянутим, був і внутрішній дворик.
А це вхід до Мукачівського замку з різних ракурсів:
Мукачівський замок - одна з найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV—XVII століть. Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.
1396 року Мукачево дістається подільському князю Федору Корятовичу. Щоправда, закарпатський історик і журналіст Олександр Філіппов після опрацювання архівних джерел стверджує, що немає жодного документу чи згадки в літописах про якесь будівництво Корятовичем на території мукачівського замку. А при очищенні замкового колодязя у 2008 р. було виявлено, що циліндричну форму він має до глибини 13 м, далі колодязь є у формі квадрату зі стороною в 3 м, - пише видання castles.com.ua.
Протягом трьох років, з 1685 по 1688, тендітна жінка, дружина молодого і сміливого Імре Текелі (Текея) графиня Ілона Зріні (Zrinyi Ilona, 1643-1703), протистояла в Паланку військам австрійського цісаря Леопольда І. Так, хорватка Ілона Зріні стала фактично головою угорського визвольного руху XVII ст. Першим чоловіком стрункої брюнетки був князь Ференц Ракоці І, а свекрухою, відповідно, була Софія Баторі. А другий обранець, граф Текелі, за свою послідовність в боротьбі з австрійським урядом потрапив-таки до в'язниці - що і спричинило облогу замку: Габзбурги сподівалися, що замок, позбавлений свого господаря, впаде досить швидко. На Мукачево рушили війська під командуванням генерала Зігберта Гайстера, але трирічної облоги вони не сподівалися...
15 січня 1688 р. Ілона Зріні підписала акт про капітуляцію. Після капітуляції Паланка Зріні насильницьки постригли в монахині і закрили в католицькому монастирі. Пізніше горда жінка отримала право покинути Вітчизну і переїхати в Туреччину, де й доживала віку разом з чоловіком.
Турецький султан Махмет IV, вражений мужністю Ілони Зріні, нагородив княгиню спеціальною грамотою: єдиний такий випадок в історії! Сьогодні мудра княгиня разом з сином Ференцом Ракоці ІІ знову вдивляється в місто: в березні 2006 року їй встановили пам’ятник на центральному бастіоні. А за здійснення бажань відповідає бронзовий князь Корятович на замковому подвір’ї: треба всього лише потримати його за відполірований тисячами рук палець.
Паланок побував і центром антигабсбурзької боротьби куруців (прихильників антигабзбурзького руху, який очолював син Зріні, князь Ференц Ракоці ІІ) (1703), і столицею Трансільванії (1705 рік) – в ті часи тут навіть був свій монетний двір, – і австрійською політичною в’язницею (1782-1897), яку 12 липня 1847р. відвідав видатний угорський поет Шандор Петефі. Потім юний і вразливий класик записав в своєму щоденнику: «… перетворений на державну тюрму, замок стоїть посеред рівнини на високому круглому пагорбі. На схилі пагорба вирощують виноград, не хотілось би мені пити вино з цього винограду. Мені здавалось би, що я п’ю сльози в’язнів».
За радянських часів замок був школою механізаторів, школою для голів колгоспів і навіть профтехучилищем. Сьогодні тут розміщується історичний музей, а в колишніх казармах гарнізону розмістилися картинна галерея, художній салон та кав’ярні.
ProZak.info