Благополучне Закарпаття. Що буде з екологією завтра?

Життя як в раю

Сьогодні Закарпатська область – один із найбільш привабливих куточків України. Привабливих як для життя загалом, так і для відпочинку чи туризму. Чудові Карпати багаті не тільки чудесними краєвидами та природними ландшафтами, але й історичними пам'ятками, сторожовими замками, побудованими ще в ранньому середньовіччі.

Центр області, місто Ужгород, «Українське вікно у Європу», славне європейською архітектурою, чистотою, розміреним спокійним життям та Ужгородським Національним університетом, де можна здобути чудову освіту.

Карпати забезпечують місту м'які кліматичні умови, а кришталево чисте гірське повітря та джерела джерельної води дозволили Ужгороду стати одним із найпопулярніших курортів України.

На перший погляд, все відмінно, і причин для хвилювання нема. В переліках місць із найбільш здоровими умовами для життя, Закарпатська область в числі абсолютних лідерів. По останнім даним, тут найкраща екологічна обстановка в країні, оскільки великі підприємства відсутні, а більша частина території – це покриті лісами гори. В регіоні найнижчий по країні рівень захворюваності онкологією.

Якщо придивитися поближче

А ось безпосередньо місто Ужгород вже давно викликає насторогу у захисників навколишнього середовища, оскільки входить в п'ятірку міст України з найбільш забрудненим повітрям. В силу свого прикордонного розташування, Ужгород вимушений пропускати через свою території великі потоки автотранспорту, особливо транзитного, що виробляє величезні об'єми шкідливих викидів в атмосферу. Розташовані навколо гори не дозволяють вітрам очистити атмосферу над містом, сімдесят процентів часу протягом року тут спостерігається повне безвітря. Тому особливо гостро перед міською владою стоїть питання про перевід міського та транзитного автомобільного транспорту на екологічні чисті види палива. Крім того, стали життєво необхідними додаткові посадки дерев в межах міста.

Проблема світового масштабу

Втім, рішення проблем на рівні одного окремо взятого регіону – тільки мала частка тої титанічної роботи, котру проводять екологи. На сьогоднішній день рух за збереження навколишнього середовища та в захист планети від глобальних змін клімату набув воістину всесвітнього масштабу. З 20 по 27.09.2019 р., тобто безпосередньо зараз, в ста п'ятдесяти шести країнах по ініціативі, що вже стала знаменитістю, шведської школярки Грети Тунберг, проходить Глобальний кліматичний страйк, закликаний вплинути на учасників саміту ООН по клімату. В цьому році велика увага відведена рішенню питань, пов'язаних із глобальним потеплінням.

Все голосніше лунають голоси відомих діячів мистецтва, вчених, спортсменів в захист природи. Не залишаються осторонь зірки кіно Камерон Діас та Леонардо Ді Капріо, чемпіонка світу по спортивному покеру Лів Боері, співачка Мадонна та багато інших.

Україна, що пережила масштабні екологічні катастрофи, та що має сьогодні серйозні проблеми із забрудненням навколишнього середовища, також прийняла активну участь в міжнародних кліматичних протестах. 20 вересня у Києві пройшов марш в захист клімату. На мітингу учасники висунули свої вимоги до уряду країни, в числі котрих повний перехід на відновлювані джерела енергії та енергозберігаючі технології до 2050 року, відмова від електростанцій, що працюють на викопному паливі, розвиток громадського електротранспорту, заборона виробництва та продажу одноразової пластикової посуди та пакетів.

Карпати та альтернативні джерела

Раніше Урядом України були прийняті закони, що запустили програму переходу країни на відновлювані джерела енергії. При цьому енергії вітру в цій програмі відводиться одна із провідних ролей. Так ось, найбільш перспективними районами по виробницству електричної енергії вчені позначили узбережжя Чорного та Азовського морів та Карпати.

В Карпатах, а саме в заповідній Боржавській полонині, турецькі інвестори припускають будівництво найбільшої електростанції для трансформації енергії вітру в електричну. На початковому етапі тут на ділянці 10 кілометрів планується розташувати 34 вітрогенератори висотою 180 м. Крім того, тут побудують й супутню інфраструктуру: електричну підстанцію, розподільні пункти та підземні лінії електропередачі. Всі ці споруди в свою чергу потребують додаткових земельних робіт, котрі, на думку екологів, нанесуть непоправної шкоди неповторній природі полонини. Проти будівництва виступили місцеві жителі, екологи, відомі спортсмени, правозахисники, посилаючись на унікальність природнього заповіднику із статусом міжнародної природоохранної території, де мешкають рослини та тварини, що занесені в Червону книгу.

Вихід із непростої, суперечливої ситуації що склалася, намагаються знайти й керівники Закарпатської облдержадміністрації в тісному співробітництві із активістами громадського руху «Save Borzhava», об'єднання «Форум екологічного спасіння Закарпаття» та інших. Звісно, вихід буде знайдено, а здоровий глузд, в кінцевому результаті, переможе, а задачі переходу на відновлювані джерела енергії будуть вирішені не на шкоду унікальній природі Закарпаття.

Тут не зайве процитувати відомого американського біолога та еколога Баррі Коммонера, котрий сформулював три основних закони екології: «1. Все пов'язано з усім. 2. Все має кудись-то діватися. 3. Природа знає краще». І як застереження людству на всі часи звучать слова американського поета, філософа та громадського діяча дев'ятнадцятого століття Р. Емерсона, котрий ще в 1836 році в своєму есе «Природа» сформулював аксіому: «Природа не терпить неточності та не прощає помилок». На наш погляд, цілком актуально.