Чому в Ужгороді Качур пішов проти Качура
У мери Ужгорода йтимуть щонайменше два Качури. Співпадіння, чи технології?
Ми повідомляли про те, що пропрезидентська «Солідарність» визначилася з кандидатом в мери Ужгорода. Ним став Михайло Качур, який нині є депутатом Закарпатської облради від фракції «Батьківщина».
Попри те, що кампанія ще офіційно не розпочалася, по всьому Ужгороду вже були розвішані білборди з символікою «Солідарності» та портретом Михайла Качура і його фразою про рішення йти в мери.
Однак днями про рішення балотуватися в мери Ужгорода оголосив ще один Качур – Іван.
«Я готуюся балотуватися. Є відповідні звернення громадськості у плані підтримки. Я знаю це місто, я у минулому працював у бізнесі, тобто знаю економіку, я маю досвід державної роботи. Я думаю про можливу участь у цих виборах», -- повідомив Іван Качур представнику ОПОРи.
Він сказав, що якщо буде кандидатом, то йтиме шляхом самовисування, а не від політичної сили.
На таке рішення Івана прореагував Михайло. І доволі гостро.
«Показово, що першими з′явилися технічні кандидати з моїм прізвищем, – каже Михайло Качур. – Ряди п′ятсотдоларових технічних кандидатів «Ковачів» можуть поповнитись VIP-фігурою – перечинським Качуром. З іншого боку, мене тішить, що як тільки я заявив про те, що братиму участь у виборах і балотуватимусь на посаду мера Ужгорода, конкуренти відразу ж відреагували. Вони вдалися до брудних технологій і нечесних методів».
То чи є Іван Качур технічним кандидатом, щоб відібрати голоси від Михайла Качура?
Почнемо з того, що якщо раніше «технічними» кандидатами були здебільшого незнані в місті особи, яких дійсно використовували певні політики-опоненти, то Іван Качур таким не є. Він є депутатом облради і був обраний як мажоритарник від Партії регіонів у Перечинському районі. З 2010 по 2014 роки працював заступником голови Закарпатської ОДА у Олександра Ледиди і відповідав за гуманітарні питання. Йому найбільше діставалося за провал в освіті, однак Олександр Ледида не звільняв Івана Качура, бо у нього було міцне лобі з боку нардепа Івана Мошака, який у свою чергу перебував під ковпаком мільярдера Алекса Ровта.
Згодом, коли почала валитися Партія Регіонів, то серед її лідерів постало питання створення нової політичної сили з тою ж абревіатурою для впізнаваності. Так було народжено проект Партія розвитку України, куди мала увійти вся еліта екс-регіоналів. У Києві вирішили, що в Закарпатті цю парію повинен очолити не Олександр Ледида, а саме Іван Качур, якого пролобіював Мошак. Це стало причиною скандалу. Саме цю причину згодом Ледида назвав, як таку, через яку він вийшов із Партії регіонів. Мовляв, велася якась нездорова підкилимна боротьба.
Під Партію розвитку України Іван Качур почав набирати команду, створювати власну прес-службу та інтернет-видання («Зак-Кор»).
Однак проект Партія розвитку України провалився. Натомість «екс-регіонали» створили нинішній Опозиційний Блок, а частина «регіоналів», які не хотіли світитися більше з колишньою партійною елітою Януковича, вирішили розбігтися в інші політичні проекти, як, до прикладу, «Відродження».
Саме з «Відродженням» почав на цих виборах працювати Іван Качур. І хоча він заявив, що йтиме в мери Ужгорода самовисуванцем, він таки має потужну підтримку від «Відродження», яким в Закарпатті опікується один із учасників збройного конфлікту в Мукачеві Михайло Ланьо.
Одним словом, Іван Качур не є звичайним «технічним» кандидатом, а доволі потужною політичною фігурою. Однак, не виключений варіант, що «Відродження» може мати іншого кандидата в мери Ужгорода і Іван Качур таки буде виконувати функцію відтягування голосів від провладного кандидата.
Що стосується Михайла Качура, то він обраний до Закарпатської обласної ради за списком партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», керує місцевим заводом ВАТ «Ужгородський Турбогаз». При чому, у фракції «Батьківщина» він якось був автономно і не дуже підкорявся авторитету лідера партії «Батьківщина» в Закарпатті Олександрові Каменяшу, бо той став занадто залежним від клану Віктора Балоги.
За Михайлом Качуром немає жодних гучних політичних скандалів. Його позиціонуватимуть більше не як політика, а як господарника, бо очолювати «Турбогаз» -- доволі престижно. Щоправда, «Турбогаз» уже нині не той. Це вже не ті виробництва і не той колектив. Зараз там вже не виготовляють єдині на весь екс-СРСР газові турбіни, а штампують паркові лавиці та вуличні ліхтарі. А колектив уже не 2500, а в десять разів менше. При цьому, Михайло Качур вже 8 років очолює це підприємство, тому мав достатньо часу його розворушити і додати потужностей.
Що стосується інформаційних ресурсів, то вони в обох кандидатів однаково…малі. Качури будуть на білбордах та на державних радіо і телебаченні. Трошки легше (і дешевше) буде розміщуватися Михайлові Качуру на сторінках державної преси. Навряд чи хтось із них матиме доступ до преси медіа-холдингу Сергія Ратушняка, який також вирішив йти в мери і йому конкуренти не потрібні.
Закритими для них будуть і ЗМІ Олександра Ледиди. І це при тому, що Іван Качур навіть є серед засновників газети «Закарпатська Правда», яка належить Олександрові Ледиді. Ледида навряд чи вибачить тих, хто його зрадив у доволі важкий період після падіння влади «регіоналів».
Ну і важко уявити, щоб когось із цих кандидатів рекламували ЗМІ Віктора Балоги. Балога зараз на ножах, як і з Михайлом Ланьом, з яким Іван Качур, так і з губернатором Геннадієм Москалем, який опікується Михайлом Качуром.
Степан Форкош, Prozak.info
На фото (зі сторінки "Фейсбук" Михайла Качура): Першого вересня Михайлові Качуру довелося проголошувати піар-промову в Ужгородській гімназії після іншого потенційного кандидата в мери Ужгорода -- голови облради Володимира Чубірка.