Ужгородцям хочуть обмежити доступ до засідань міськради
На офіційному сайті Ужгородсьої міської ради опублікували проект регламенту ради. Робота над новим регламентом розпочалася в середині грудня 2015 року на засіданні постійної комісії з питань законності, регламенту та депутатської етики. Однак, одразу ж питання розроблення проекту нового документу було монополізовано відділом по боротьбі з депутатами та заступниками міського голови. Жодних публічних дискусій з депутатським корпусом та громадськістю не проводилось.
У цілому проект нової редакції Регламенту не містить прогресивних змін. Це спроба за допомогою правок, вилучень чи доповнень розробити зручний робочий документ для авторитарного міського голови. Внесення змін до Регламенту було зумовлене винятково необхідністю врахування негативного досвіду протистояння між міським головою та громадою, яке ми спостерігали впродовж 2015 року.
До прикладу, проектом пропонується засідання ради проводити в будь-якому місці на власний розсуд міського голови. Хоч на острові Тенеріфе (Іспанія), або ж у нічному клубі «Фантом». Без будь-якого обгрунтування потреби у зміні локації.
Усі ради попередніх скликань чесно проводили свої засідання з дотриманням принципу гласності у сесійній залі адмінбудівлі на площі Поштовій, 3. Небезпека делегування такого повноваження міському голові криється не тільки для громадян, але й для депутатів. Оскільки буде порушено баланс системи стримувань та противаг між депутатським корпусом та міським головою.
Не менш одіозним виглядає можливість проведення закритих засідань ради. Раніше такого ніколи не було. Навіть 9 листопада 2015 року, коли Віктору Погорєлову бракувало 2-3 голосів для кворуму на «замінованій» сесії, засідання проводилось у відкритому режимі під прикриттям недореформованої поліції. Відзначимо, що закон не надає радам правомочності проводити у закритому режимі засідання взагалі.
Новим регламентом пропонується обмежити доступ до засідань ради для усіх категорій громадян. За винятком ужгородців, які зможуть предявити паспорт з місцевою реєстрацією. За задумом розробників ця норма повинна відсікти найбільш мобільну протестну частину ужгородців, яка проживає у приміській зоні довколишніх сіл. Це незаконно, як і будь-яка спроба ідентифікації.
І найголовніше, забороняється розміщення будь-яких плакатів, банерів з закликами, висловлюваннями, образами тощо, на трибуні сесійної зали. Так, банер на трибуні – це зіпсовані селфі для членів президії. Але це справедлива плата за політичну позицію.
Сесійна зала є публічним місцем, а тому може бути використонаю для волевиявлення протестантів не згідних з політикою ради. Депутатський корпус та міський голова як публічні особи повинні бути стриманими та готовими до гострої критики їх вчинків. Це є стандартом демократичного суспільства. Водночас, з метою збереження балансу між інтересами місцевого самоврядування та правом на мирний протест сторони мають ставитись з повагою до гідності кожного.
Видворення за межі сесійного залу вчиняється у надзвичайних виняткових випадках органами правопорядку у звязку з вчиненням адміністративного проступку або злочину в індивідуальному порядку. Будь-які обмеження у доступі до засідання не може бути застосованим до групи осіб, навіть з метою попередження ймовірних порушень у майбутньому.
Проект нового регламенту ради не має нічого спільного із відповідністю букві та духу закону. Порушується ряд конституційних гарантій для громадян, а саме: на участь у місцевому самоврядуванні, доступі до публічної інформації, впроваджується дискримінація за місцем реєстрації та створюються передумови для обмеження права на мирний протест.
Загалом новий регламент ради разом із «оновленням» громадської ради відчутно погіршать рівень участі ужгородців у місцевому самоврядуванні. Створюється перспектива подальшого штучного протистояння з громадою у другорядних процедурних, але не менш принципових питаннях.
Маємо очікування, що 14 квітня під час засідання міський голова разом з депутатським корпусом оберуть конструктивну продемократичну траєкторію розвитку відносин з громадою. Потрібно спільно піднімати Ужгород, а не чубитись в трясовині.