Чого чекати закарпатцям від податкової реформи
Днями у Києві під час засідання Національної ради реформ було презентовано модель реформи податкової системи. Серед можливих нововведень - об’єднання єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Якщо відповідне нововведення буде запроваджене (за словами заступника міністра фінансів Олени Макеєвої, на сьогодні це питання ще залишається відкритим), то сплату ЄСВ повною мірою перекладуть з роботодавця на працівника.
До 27 серпня Міністерство фінансів сформує в один документ основні зміни до Податкового кодексу і на початку вересня передасть цей документ у Верховну Раду. За умови прийняття відповідного законопроекту зміни набудуть чинності з 1 січня 2016 року.
Що ж очікує звичайних громадян?
Сьогодні із заробітної плати кожного працівника (за умови, що він офіційно оформлений) стягується 15% податку на доходи фізичних осіб (20% у випадку, якщо дохід перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати), 3,6 % єдиного соціального внеску та військовий збір у розмірі 1,5%. Таким чином, загальна величина всіх офіційних податків та зборів, які стягуються із заробітної плати працівника, становить 20,1%.
Крім того за кожного працівника додатково сплачується єдиний соціальний внесок роботодавцем в середньому розмірі 37% від нарахованої заробітної плати (конкретна ставка залежить від класу професійного ризику виробництва).
Приклад: працівнику нарахували зарплату в розмірі 2000 грн. З неї стягнуть: 2000,00 * 20,1% = 402,00 грн. На руки такий працівник отримає: 2000,00 грн – 402,00 грн = 1598,00 грн.
Додатково за працівника роботодавець сплатить ЄСВ у розмірі: 2000,00 грн * 37% = 740,00 грн.
Тепер же Міністерство фінансів пропонує звільнити роботодавця від сплати ЄСВ (37%) і здійснювати відрахування (ЄСВ+ПДФО) виключно із заробітної плати працівника за єдиною ставкою у 28-29%. При цьому сума нарахованої зарплати нібито має зрости на ту суму, яку раніше сплачував роботодавець в якості ЄСВ.
Тобто за умовами прикладу, наведеного вище, сума «грубої» зарплати працівника збільшиться з 2000 до 2740 грн. З неї вирахують : 2740,00 грн * 29% = 794,60 грн. При цьому невідомою є доля військового збору, який наразі скасовувати не поспішають. Тому, ймовірно, із зарплати продовжать вираховувати 1,5% (у нашому випадку 41,10 грн). Отже, на руки працівник отримає : 2740,00 грн – 794,60 грн – 41,10 грн = 1904,30 грн.
В цілому для працівника така реформа виглядає нібито непогано, адже його заробітна плата має зрости. Але чи справді це відбудеться на практиці? Відповідь на це питання слід шукати в тому чи зміниться щось для роботодавця в плані його витрат на фонд оплати праці.
А не зміниться майже нічого. Зокрема, якщо за умовами нашого прикладу роботодавець сьогодні витрачає на одного працівника 2740 грн (але різними сумами: 2000 грн зарплата та 740 грн ЄСВ), то після реформи він буде витрачати ті ж 2740 грн, але однією сумою.
«І який мені з цього «хосен?», - подумають роботодавці. А «хосен» в тому, що 740 грн (які сплачувалися в якості ЄСВ) можна або сумлінно додати до зарплати працівника, або спробувати ухилитися від цього і таким чином збільшити свій прибуток. Для цього, наприклад, можна в добровільно-примусовому порядку перевести працівника на неповне навантаження (0,75 ставки), формально зберігаючи його платню на тому самому рівні (щоб не скаржився), а решту покласти собі в кишеню. Або взагалі нараховувати одну суму (хай навіть 2740 грн), а на руки видавати працівнику ту саму платню, що він і отримував (1598 грн). І, як кажуть, кінці в воду. Як свідчить практика, «спритні» бухгалтери та роботодавці вміють вести таку «чорну» бухгалтерію.
Тому навряд чи такі нововведення призведуть до виведення економіки з «тіні» та відмови від практики виплати зарплат «у конвертах». Для цього насамперед слід зменшувати податковий тиск не лише на працівників, але й на роботодавців, щоб реальний ефект відчули всі і отримали стимул не ухилятися від офіційних виплат, а робити все законно.
У свою чергу Пенсійний фонд уже розробив не менш резонансний законопроект, прийняття якого може в рази збільшити відрахування єдиного соціального внеску, однак, за висновками експертів, звести нанівець застосування понижувального коефіцієнта, який з такими зусиллями запроваджувався, і решту заходів із виведення з "тіні" заробітних плат українців.
Зокрема Пенсійний фонд пропонує, щоб мінімальний розмір ЄСВ розраховувався не з реальної, а з середньої індикативної заробітної плати. Розмір індикативної заробітної плати буде розраховуватися виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, помноженої на відповідний коефіцієнт:
- для керівників підприємств, установ та організацій – коефіцієнт 5 (тобто розмір індикативної зарплати становитиме: 1218,00 грн * 5 = 6090,00 грн);
- для головних бухгалтерів – коефіцієнт 3 (1218,00 * 3 = 3654,00 грн);
- для робітників – коефіцієнт 2 (1218,00 * 2 = 2436,00 грн).
Що це означає?
Сьогодні єдиний соціальний внесок із заробітної плати вираховується за ставкою 3,6%. Мінімальна сума ЄСВ (для тих, хто отримує зарплату нижче мінімальної) розраховується, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати (1218,00 грн * 3,6% = 43,85 грн).
Згідно з пропонованими змінами, незалежно від того, яку зарплату реально отримує людина, мінімальна сума відрахувань становитиме:
- для керівників підприємств, установ та організацій: 6090,00 грн * 3,6% = 219,24 грн);
- для головних бухгалтерів: 3654,00 грн * 3,6% = 131,54 грн;
- для робітників: 2436,00 * 3,6% = 87,70 грн.
Однак найбільше навантаження при цьому ляже на плечі роботодавців, які будуть сплачувати у два, три, п’ять разів більші суми відрахувань в якості єдиного соціального внеску. Тобто замість середньої ставки у 37% від нарахованої зарплати працівника відрахування будуть становити щонайменше 74%, 111% або 185% від мінімальної заробітної плати.
За таких обставин подальша «тінізація» економіки неминуча.
Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info