Хто здійснюватиме контроль за якістю харчових продуктів на Закарпатті

Які структури в Закарпатті повинні піклуватися про те, щоб ми купували якісні продукти харчування, розповідає юрист із Закарпаття Віталій Дацюк

Контролем за безпекою та якістю харчових продуктів, а також питаннями захисту прав споживачів в Україні поки що займаються кілька контролюючих органів: 1) Державна інспекція сільського господарства; 2) Державна ветеринарна та фітосанітарна служба; 3) Державна інспекція з питань захисту прав споживачів та 4) Державна санітарно-епідеміологічна служба. Однак ще у вересні 2014 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про створення на їх базі Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужба). У жовтні 2015 було доручено створити територіальні підрозділи цього відомства.

Постановою КМУ від 16 грудня 2015 №1092 на території Закарпатської області передбачено створити Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, а також 15 місцевих управлінь Служби (у всіх 13 районах області та у містах Ужгороді та Мукачеві). Крім того передбачено реорганізацію (шляхом приєднання до органів Держпроспоживслужби) наступних органів: Державна фітосанітарна інспекція Закарпатської області; Інспекція з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області; Головне управління Держсанепідслужби у Закарпатській області; Головне управління ветеринарної медицини в Закарпатській області та районні і міські управління ветеринарної медицини.

Початок повноцінної роботи Держпродспоживслужби спершу було анонсовано на 10 лютого. Водночас станом на сьогодні досі діє сайт органу під назвою Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, на якому в публікації за 25 лютого йдеться про те, що Держпродспоживслужба запрацює відразу ж після схвалення бюджетним комітетом ВР питання про її фінансування. Зокрема раніше уряд передбачив фінансування Держпродспоживслужби шляхом передачі бюджетних призначень з інших центральних органів виконавчої влади, що приєднуються до Служби. Остаточно це питання повинен вирішити парламент. Тому за останньою інформацією старт діяльності Держпродспоживслужби як на рівні центрального апарату, так і на регіональному рівнях перенесено на березень.

Створення єдиного органу, який повинен здійснювати контроль за безпечністю та якістю харчових продуктів, передбачено положеннями євроінтеграційного Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» від 22 липня 2014 року №1602-VII. Документ зокрема передбачає запровадження в Україні системи НАССР (hazard analysis and critical control points) - Системи аналізу небезпек і критичних точок контролю, що прийнята міжнародними організаціями. Зокрема контролюватися має весь ланцюг виробництва харчового продукту. Підприємство у будь-який час повинно мати точну інформацію про те, звідки воно отримало сировину чи харчовий продукт і куди його було направлено з підприємства. Така інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.

Більшість положень закону набули чинності 20 вересня 2015 року. Разом з тим, оскільки запровадження НАССР потребує часу та певних ресурсів, закон містить окремі норми, які набудуть чинності лише через 2-5 років з дня його опублікування.

При цьому чинне законодавство (із останніми євроінтеграційними змінами) передбачає доволі жорстку відповідальність за порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів .

До прикладу, невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи НАССР, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі від 30 до 75 мінімальних заробітних плат (на ФОП - від 3 до 15). При цьому обіг непридатних харчових продуктів тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів. А за недотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу передбачено штраф: для юридичних осіб - у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат; для фізичних осіб-підприємців - від 2 до 5 мінімальних заробітних плат (стаття 64 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харових продуктів»).

 

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info