Прапор України: жовто-синій, чи синьо-жовтий - історик із Закарпаття
Відомий закарпатський історик та педагог Федір Брецко до Дня Прапора провів дослідження: яким повинен бути прапор України
24 серпня 1991 р. парламент України прийняв Акт проголошення незалежності України, а 4 вересня 1991 р. над будівлею Верховної Ради України замайорів синьо-жовтий прапор. 18 вересня 1991 р. Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про Прапор України» фактично надала синьо-жовтому біколору статус офіційного прапора країни. 28 січня 1992 р. Верховна Рада України прийняла Постанову «Про Державний Прапор України», за якою «Державним прапором України є національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3». До речі, напередодні прийняття цієї Постанови критичних розмов про порядок кольорів взагалі не було ні на рівні спеціалістів, ні серед народних депутатів. На засіданнях парламентських комісій це питання навіть не озвучувалося. Тому в тексті Постанови і було записано синій і жовтий кольори. Згідно зі ст. 20 Конституції України від 28 червня 1996 р. «Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів». Таким чином, Державний Прапор України є одночасно конституційно закріпленим державним символом України та національним прапором України (Постанова парламенту України від 28 січня 1992 р.).
На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми «Про День Державного Прапора України», виданого 23 серпня 2004 р., № 987/2004. встановлено державне свято України – «День Державного Прапора України», який з 2004 року відзначається щорічно 23 серпня. У цей день відбувається офіційна церемонія підняття Державного Прапора України на всій території України.
Для прапорів є основною історична складова. Немає ні єдиних норм, ні правил виникнення національних прапорів – у кожному випадку вони індивідуальні. А щодо езотерики, (тобто специфічного погляду на внутрішньо-містичну сутність людського буття) чи сакральності (тобто все, що має відношення до Божественного, небесного, магічного, священного, завітного, духовного, пов’язаного з вищим світом), то це до прапорів ніякого відношення не має. Це вже результат чисто українського містицизму – намагання знайти якісь «невидимі» причини там, де їх немає. Найгірше, що це дійсно баламутить людей.
Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним». Спрацьовують гени поколінь. На мові геральдики (науки про герби) та вексилології (науки про прапори) це означає, що жовтий колір є головним (тому в описі прапору він називається першим по черзі, зображується зверху), а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображується знизу прапора і використовується на гербі як тло).
Дослідник української символіки Тадей Скотинський у своєму історичному дослідженні «Український герб і прапор» (1935) констатує, що «при горизонтальному поділі щита на два поля геральдичний закон приймає горішнє поле за перше, більше почесне, а долішнє поле за друге, побічне. Тим-то в горішньому полі, або в горішній смузі українського прапору, мусить бути барва жовта, а в другому, в долішньому – блакитна». А ось що написав академік, професор історії Київського національного університету ім. Т. Шевченка Володимир Сергійчук (1950 р. н.) у своїй праці «Національна символіка України»: «Підкреслимо, що перший прапор УНР – жовто-блакитний. І це відповідало вимогам геральдики. І не тільки тому, що золотий тризуб і львівський лев накладалися на синє поле, а відтак цей колір мав бути зверху. При виборі кольорів спеціалісти враховували те, що згідно з законами геральдики барви герба (золотого тризуба) розміщувалися у верхній (жовтій), а барви щитового поля в нижній (блакитній) смугах. Але вже до цього само по собі склалося, що, створюючи різні емблеми як державного, так і масового вжитку, їх автори постійно зображували тризуб золотим у блакитному полі».
Нинішній Державний Прапор України називається синьо-жовтим, тому верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня – жовтою (допоміжний колір). Згідно з законами геральдики на державному гербі мав би зображатися синій Тризуб на жовтому тлі. Проте в дійсності ми маємо жовтий Тризуб на синьому тлі – і це вірно. Але тоді головний жовтий колір має бути зверху нашого прапору, а вторинний синій колір – знизу.
Звідси і постають запитання: Чому Тризуб має вторинний колір, а зображується на тлі головного кольору прапора? Чому всупереч канонам геральдики холодний (синій) колір є головним, а теплий (жовтий) – вторинним? Відповідь одна: нинішній Державний Прапор України перевернутий. Вдумайтеся на хвилину: перевернутий прапор! Облудне пояснення, що український прапор – це синє небо над жовтим полем, з’явилося тільки на початку 20 ст. як «народна етимологія», а пояснення є приємним та зрозумілим для селян. Але українська нація не вичерпується хліборобами – це передусім нація великих мудреців і великих воїнів. Просування пропагандою перевернутого синьо-жовтого прапора – це спроба переконати українців, що їхня справа – копатися в землі й більше нічого собі не вигадувати.
Барви українського прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття – вогонь (жовтий колір) і воду (синій колір). Логічно припустити, що лише сполучення «жовтий – зверху, синій – знизу» відображає вічну симетрію – божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світоладу, катастрофу, за якої вода гасить вогонь.
Відомий український письменник, дослідник, футуролог Ігор Каганець (1961 р. н.) стверджує, що «нинішній синьо-жовтий Державний прапор України не обіцяє їй нічого доброго, оскільки декларує збочене домінування пасивної матерії над активним духом. Хоча, треба сказати, він точно відповідає нинішньому тимчасовому станові деградації і духовної темряви в Україні. А спричинило такий стан якраз прийняття перекрученого національного символу замість правильного».
Багатьох людей не полишають думки, що якщо прапор і надалі залишатиметься таким же, то під цим поєднанням кольорів країну постійно потрясатимуть деградація, зрада, занепад, нещастя, хаос і, нарешті, крах. Тоді як зворотне розміщення кольорів, коли жовте розташоване зверху, а синє – знизу, означає розквіт, щастя, розвиток.
Під кутом зору вексилології для України як жовто-синій (жовто-блакитний), так і синьо-жовтий горизонтальні двоколори є однаково прийнятними. І все ж, якби ми не старалися, та справжній жовто-синій (жовто-блакитний) прапор все частіше «вилазить» у світ. Неначе сам Бог нам підказує, наказує, волає: «Зробіть як має бути!». Особливо показними є роки нашої незалежності: по країні висять жовто-сині та синьо-жовті прапори; на прес-конференціях різних рівнів із кольорами прапорів допускаються «помилки»; один з талісманів «Євро-2012», український Славко, виявляється одягненим «неправильно». Роки, починаючи з 1991 року, показали, що перевернутий синьо-жовтий – це прапор деградації, роззброєння, знесилення, вимирання, втрати територій, поразки. Протиприродність такого прапора очевидна. Скажімо, чоловік у жовтих штанах і синій сорочці справляє враження духовно хворого. Врешті-решт, запаліть свічку чи сірника і погляньте на полум’я: жовте вгорі, блакитне внизу.
До речі, погляньте на прапор Європейського Союзу. Він створений за правилами вексилології – жовті (золоті) зірки на синьому фоні. І не дивно, що союз європейських держав процвітає і розвивається, хоча негативних подій теж достатньо. Це через малу кількість сонячного кольору жовтих зірок на прапорі. Але даний приклад показує правильне розташування кольорів – саме того, чого не вистачає нашому народу для розуміння змін не тільки в житті, ментальності, але й в символах, що нас оточують.
Жовтий колір символізує Сонце, Вогонь, Творця, Бога-Отця, Мудрість, Духовність, а синій – воду, матеріальне, все земне, включаючи волю та свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати. Тай суверенітет, самоврядування, самооборона – це все елементи природного порядку, тому жовто-синій (сонячно-блакитний) прапор – це прапор українців. Сонячний колір позначає божественне, а блакитний – матеріальне. Сонце вгорі символізує домінування в людині божественного початку, тому сонячно-блакитний прапор – це прапор володарів власної долі, які керують собою і навколишніми обставинами. Правильний прапор вмикає Україну в егрегор (дух) творчості, гармонії, процвітання. Жовто-синій (сонячно-блакитний) – це талісман Перемоги. Розміщення жовтого (мудрість) над синім (воля) означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, сильного і гнучкого, що обіцяє розвиток, добробут, щастя.
Поміняти місцями кольорові смуги Державного Прапора України труднощів не спричинить, оскільки в Конституції України не визначено, яка із смуг має бути верхньою. Проте, варто прийняти Закон України «Про Державний Прапор України», у якому чітко закріпити розміщення смуг на полотнищі прапора та їхнє забарвлення.
Таким чином, жовто-синій (жовто-блакитний) прапор цілком відповідає геральдиці (науці про герби) і вексилології (науці про прапори). Головний колір прапору – колір герба – завжди зображується вгорі. Оскільки Тризуб є золотим (жовтим) на блакитному тлі, то жовтий є головним кольором прапора Сонячної України і однозначно має бути зверху. Національний жовто-синій прапор не є перевертанням синьо-жовтого державного прапора. Це зовсім інший прапор – і за назвою, і за змістом, і за магічною дією, і навіть за кольорами. Це новий прапор, хоча йому багато сотень, а може й тисяч років. Це прапор оновленої України, яка скидає баласт минулого і злітає до нових великих перемог.
15 цікавих фактів про Державний Прапор України
1. 22 липня 1976 р. в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Румунії студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а «потенційно небезпечний» прапор «міг призвести до заворушень».
2. 27 липня 1976 р. у Монреалі під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського «Динамо», 150 українців вивісили плакат із надписом: «Свобода Україні!» За матчем спостерігало від 50 до 57 тис. вболівальників і сотні тисяч телеглядачів. У другому таймі двадцятирічний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова «Свобода Україні!» і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону.
3. 26 квітня 1989 р. Юрко Волощак, активіст «Товариства Лева», вперше в Україні підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи на пл. Ринок у Львові. Пошила його художниця Галя Дмитришин, він був з нашитим золотим тризубом. Відразу після цього підняв прапор і хтось з членів Українського Християнсько-Демократичного Фронту, керованого Петром Січком. Це був перший за радянських часів прецедент публічного підняття українського національного прапора в УРСР.
4. Першими містами України, де було піднято синьо-жовті стяги були: Івано-Франківськ (15 квітня 1990 р., голова міськради Ярослав Тайліх), Тернопіль (29 квітня 1990 р., голова міськради Вячеслав Негода), Житомир (13 червня 1990 р., голова міськради Віталій Мельничук), інші великі і малі міста.
5. 4 вересня 1991 р. над будівлею парламенту України було піднято національний синьо-жовтий прапор України, який пошила львів’янка Наталія Кареліна-Лучко, а висвячений він був у соборі Святої Софії о. Петром Бойком 23 серпня 1991 року.
6. 12 лютого 1992 р. на морському торгівельному судні український прапор був вперше піднятий в іспанському порту Валенсія за ініціативою капітана т/х «Кременчук» (ЧМП) В’ячеслава Кисловського. Боцман з двох сигнальних прапорів зшив синьо-жовтий прапор, який і був урочисто піднятий над судном.
7. 23 серпня 2007 р. у Донецьку розгорнули найбільший прапор України розмірами 30 на 45 м (1350 м²), пошитий вдовою донецького шахтаря, пенсіонеркою Марією Бєлятковою з ініціативи Союзу творчої молоді Донбасу та занесений в Книгу рекордів України.
8. 18 липня 2008 р. на найвищій вершині Українських Карпат – Говерлі встановлено скульптурну композицію «Тризуб» у вигляді стели з мармуру, заввишки три метри з вагою 700 кг. В урочистому відкритті державного символу на честь 18-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України взяв участь Президент України Віктор Ющенко. Під звуки гімну підняли синьо-жовтий прапор розміром 6 на 4 метри, який виготовили в Луганську з непромокальної тканини.
9. 12 жовтня 2009 р. Запорізькі швачки фабрики «Селена» пошили 100-метровий прапор України, а спонсором створення прапора виступив Благодійний фонд «Патріот Запоріжжя».
10. 22 серпня 2010 р. в Тернополі була проведена акція «Ровесник Незалежності», на якій розгорнуто найдовший прапор України завдовжки 9,5 км та завширшки 0,75 м.
11. 2 липня 2011 р. на Херсонщині виготовили Державний Прапор України розмірами 150×50 м спеціально для 9-го фестивалю «Купальські зорі».
12. 14 травня 2014 р. боєць Національної гвардії Мирослав Гай разом із десантником 95-ї аеромобільно-десантної бригади Сергієм Шевчуком під пулями бойовиків встановили український прапор на верхівці 120-метрової телевізійної вежі на горі Карачун поблизу м. Слов’янська.
13. 28 червня 2014 р. на Потьомкінських сходах в Одесі було розгорнуто найбільший прапор України розмірами 40х60 м (2400 м²).
14. 23 серпня 2016 р. у день Державного прапора України над площею Святої Софії Президент України Петро Порошенко підняв прапор спільно з Марією Рибак – дочкою депутата Горлівської міськради Героя України Володимира Рибака, який був організатором проукраїнських демонстрацій у Горлівці і захищав прапор України на будівлі міськради від нападу групи проросійських бойовиків 17 квітня 2014 р. Прапор України не могли зірвати поки Володимир його захищав. Невдовзі російські найманці банди Гіркіна викрали Рибака, по-звірячому катували і вбили 19-20 квітня 2014-го року.
15. 28 червня 2017 р. до річниці прийняття Конституції України (28 червня 1996 р.) відбулася акція «Пліч-о-пліч», яку організував Фонд сприяння реформ в Україні. Було встановлено рекорд по розгортанню найбільшого синьо-жовтого прапора на найвищій точці України – г. Говерла (2061 м). Його довжина 110 м 10 см., ширина – 5 м 70 см. Несли прапор на гору шестеро спортсменів.
Брецко Федір, вчитель історії та правознавства, вчитель-методист Класичної гімназії Ужгородської міської ради