Про примітивні рішення влади Ужгорода щодо громадських проектів
Влада Ужгорода вирішила, які громадські проекти відхилити, а які винести на голосування
Як відомо, є таке поняття, як фінансування громадських проектів. Це коли люди створюють проект і подають його на конкурс. Потім влада вирішує, чи виносити цей проект на голосування, чи ні. За ті проекти, які були винесені на голосування потрібно голосувати на відповідній сторінці в інтернеті і коли за певний час набирається визначена кількість голосів, тоді влада змушена цей проект профінансувати зі спеціального фонду.
І ось зараз в Ужгороді влада вже визначилася з тим, які проекти відхилити, а які поставити на голосування. Загалом склалося враження, що в Ужгороді домінують доволі обмежені приватні корисливі інтереси. Переважна більшість проектів це якісь дитячі та ігрові майданчики і дворах багатоповерхівок. А ще кинулася в очі тенденція подавати проекти від навчальних та виховних закладів. Керівники таких закладів примітивно розробили проекти про створення патріотичних класів, лінгафонних кабінетів чи спортивних майданчиків і виставила їх як громадські проекти. І це при тому, що ці проекти у сфері фінансування управління освіти. Під це є окремі статі в бюджеті. Це обмежені примітивні проекти. Але, як не дивно, влада всіх їх затвердила на голосування. Тепер не важко здогадатися, що керівництво школи дало завдання вчителям провести роботу з учнями, а ті повинні провести бесіду з батьками, щоб всі дружно проголосували, бо мова йде про потрібний для навчального процесу проект.
При цьому влада відхилила дійсно громадські проекти, які стосувалися, наприклад, облаштування у притулку для бездомних тварин "Барбос" пункту надання екстреної допомоги травмованим тваринам. Або були відхилені дійсно громадські проекти облаштування скверів на Минайській, 34, за який так воювали активісти, відбиваючи його від забудовників. Або той таки сквер за будівлею облради та адміністрації. Відхиленим виявися і проект порятунку екосистеми "Кірпічки". Відмовила влада і проекту по створенню в місті скейт-парку. Примітивній владі легше потім буде вислуховувати нарікання керівників драмтеатру, що підлітки на скейтах псують плити перед театром. До речі, Ужгород чи не єдиний обласний центр в Україні, де немає скейт-парку.
Але окремо громадськість звертає увагу на один громадський проект, який влада погодила для голосування - створення автомобільної парковки у внутрішньому дворику історичної Рафанди. Що було у голові чиновників від міськради, коли вони затверджували цей проект? Зрозуміло, що мешканці Рафанди давно нарікали на те, що не мають де паркувати автомобілі. сучасній бидломасі наплювати на те, що вони купили собі квартири в історичній будівлі і на те, що у внутрішньому дворику цієї будівлі повинні бути газони та ігрові майданчики для дітей, але ніяк не паркування для автомобілів. Їм потрібно, щоб автівка стояла перед вікнами, тому і разом з керівником ОСББ розробили проект, який передбачає наявність у внутрішньому дворику паркування для автомобілів. Та ще й проект назвали "Безпечний, комфортний та екологічний двір". А щоб не було нарікань, що парковки під вікнами це не зовсім екологічно, то запланували зробити паркування з таким собі газоном під сіткою.
Одним словом, конкурс цьогорічних проектів показав, що фантазії у проектантів замало. А ще ці проекти занадто вузькогромадські, бо стосуються дворів та установ, а не широкої громадськості. Хоча фінансуватися будуть з кишень всіх ужгородців-платників податків.
Василь Поляк для Prozak.info