В Ужгороді вчилися вирішувати стратегічні завдання

23-24 вересня в галереї Ілько було проведено закриту подію «Команди у стані стратегування. Від ідеї до неочевидних (але вирішальних) партнерств». Організувались близько 50-ти учасників з різних регіонів України. Протягом двох інтелектуально-насичених днів учасники розбиралися в тому, як бути лідером на межі порядку і хаосу.

Як зауважила одна з ініціаторок заходу, депутатка Закарпатської обласної ради Наталія Штефуца, зараз, особливо у період війни, дуже важливо, не забувати саме про інтелектуальний потенціал, освіту, кадрову підготовку та вдосконалення навичок управлінців, стратегічне планування й пошук нових шляхів для розвитку нашої країни та краю. Це про наше майбутнє. Тому, ініціативна група закарпатців зараз усі думки, сили та енергію сконцентрує на тому, що попереду.

"Життя після війни, точно має бути кращим за життя до. Адже війна цивілізацій саме за це. І освіта може змінити країну.

50 дієвців з різних міст України, разом із високопрофесійними тренерами команди інтелектуалів Think Camp, з’їхалися для того, щоб попрактикуватися мислити цілісностями. Для тих, хто зараз у полі амбітних завдань та надзавдань це важливо.

Це наша перша зустріч. Практикум показав, що смак творення сильних рішень відбувається через знайомство та взаємодію різних особистостей. І ми продовжимо її заради Майбутньої України", - розповіла Наталія Штефуца.

Виконавчий директор Асоціації бізнесу Закарпаття Віталій Попович, який також був учасником практикуму, на своїй сторінці у Фейсбук так підсумував лейтмотив цього заходу: "Як бути, коли тебе збиває з ніг шквальний вітер? Можна боротися з ним і втратити всі сили на протистояння йому. А можна навчитись розгортати вітрила так, щоб цей вітер переніс тебе туди, куди потрібно. Навіть якщо твоя мета передбачає рух йому назустріч. Це і є одна з ідей, яка описує стан груп, що знаходяться в режимі творення рішень в умовах тотальної невизначеності.

У всіх стратегіях області ми знаходимо те, що серед головних чинників, які негативно впливають на розвиток Закарпаття, є її віддаленість від центрів прийняття рішень та її географічна ізольованість. Зважаючи на таку несприятливу умову та, нібито, образу на долю, можна просто «робити роботу» далі.Наша пропозиція побачити в цій «біді», характеристика якої - віддаленість, наш «вітер порятунку». Бо віддаленість, на сьогоднішній день,- це про ключовий ресурс в умовах війни. Це про безпеку".