Заступник мера Ужгорода досі хоче помститися колишньому партнеру
Заступник мера Ужгорода Іштван Цап досі має намір відвоювати втрату, яку він зазнав через зраду колишнього партнера по бізнесу Олександра Шпеника
До такого висновку можна прийти, якщо проаналізувати останній допис Іштвана Цапа на його сторінці у «Фейсбук».
“Розглядали питання щодо дотримання законодавства з одним із розповсюджувачів зовнішньої реклами в місті, який роками здійснює діяльність з використанням близько 90 рекламоносіїв. Як виявилось – з цинічним порушенням законодавства з фальсифікованими дозвільними документами. Прийняли жорстке рішення – звернутися в правоохоронні органи і, відповідно до вимог Закону, підготувати подання на застосування штрафних санкцій на суму понад 7 млн. грн.! Наводимо в місті порядок!”, - з пафосом написав Цап, вдаючи із себе борця із несанкціонованими рекламними носіями.
Не важко здогадатися, яку фірму мав на увазі Іштван Цап. Ще на початку 2000-х він разом з Олександром Шпеником зародили рекламну фірму «Шарк», придбавши під офіс будівлю на вулиці Жупанатській в самому центрі Ужгорода. Однак через певний час між Цапом та Шпеником сталися розбіжності. Цап залишився без права на майно і почав судову війну зі Шпеником.
Ще наприкінці 2007 року здавалося, що Феміда таки на боці Цапа, бо Апеляційний Львівський господарський суд виніс рішення по ужгородському майновому конфлікту, в якому фігурували підприємець Іштван Цап та директор рекламної агенції "Шарк" Олександр Шпеник на користь Цапа.
Як повідомив тоді Іштван Цап, «судове засідання, яке відбулося, розставило всі крапки над "і". На сьогодні, виходячи з висновків органів слідства та судових рішень, ініціатором яких був сам пан Шпеник і які набули законної сили (зокрема, рішення Львівського апеляційного господарського суду, яким в позові ПП "Шарк" відмовлено повністю), встановлено, що всі заяви і звинувачення пана Шпеника мали за мету користування майном, яке йому не належало, – каже Іштван Цап. – Мені не звикати жити і працювати в екстремальних умовах. Але в цій ситуації розтиражованих безпідставних звинувачень, перекручень та очевидної неправди було зачеплено не лише мене, але й близьких мені людей. І це було найважче. Тому довести правду для мене було принциповим".
Представник іншої сторони конфлікту, Олександр Шпеник, своєю чергою, запевнив тоді, що програв лише одне із 6 судових засідань, а попереду іще щонайменше 2 касаційних засідання.
Протистояння між Цапом та Шпеником тривало з перемінним успіхом. Колишні партнери то йшли у провладні партії і намагалися через службові зв’язки вибороти один в одного право власності на приміщення та численну кількість рекламних білбордів у місті, то, навпаки, хитрували і втікали від відповідальності. Зрештою, Олександр Шпеник зумів просто дивним чином продати фірму разом з власністю одній із потужних київських рекламних фірм. Цап залишився ні з чим і на певний час зник з політичної арени, відсиджуючись в Консульстві України в Угорщині, де керував торгово-економічною місією.
Аж тут Іштван Цап активно відпрацьовував на цих виборах мера Ужгорода на користь Богдана Андріїва і після перемоги останнього став його заступником. Виникла нагода знову спробувати повернути втрачене. Олександр Шпеник, звісно, уже нічого до фірми не має і спокійно займає посаду декана в університеті і є у фаворі влади. Наразі київську фірму, яка купила від Шпеника майно та рекламні борди, в Закарпатті представляє відомий адвокат Олексій Колотуха. Джерела в міськраді нам повідомили, що саме з Колотухою мав розмову Іштван Цап, який натякнув на те, що кияни могли б повернути його долю від фактично вкраденої Шпеником рекламної агенції. Можна не сумніватися, що кияни відповіли відмовою. Тим більше, що вони зовсім недавно таки виграли суд у Цапа.
І ось тепер Іштван Цап вирішив вдарити по цій фірмі, пригрозивши її керівництву штрафом у 7 млн. і перевірками фіскалів та правоохоронців. Адже до виграного суду фірма спокійно, попри відсутність дозволів, розміщувала рекламу на бордах. Звичайно, що все це Цап подав під соусом боротьби з несанкціонованою рекламою, заробляючи популістські дивіденди у громади. Уже 10 років пройшло від початку конфлікту, а кінця ще не видно.
Василь Поляк для Prozak.info