Бельгія і Нідерланди: самостійна бюджетна подорож (лайфхаки)

Цей матеріал — власний досвід самостійної подорожі до далеких європейських країн. Тут парочка лайфхаків про логістику, бюджет і емоції. Якщо ви готові довго сидіти в Інтернеті, шукаючи вигідні квитки й житло, якщо хочете екстриму з входами і виходами, якщо прагнете нових знайомств і справжніх відчуттів, якщо мрієте  проникнутися містами через людей, побут, а не просто бігати за гідом, то нумо планувати подорож самостійно. До прикладу, у Брюссель та Амстердам через Будапешт.

Про цю мандрівку мріялося давно і планувалося доволі ретельно. Західна Європа особливо дорога, дорожча країна у моєму досвіді — Фінляндія. Оскільки дорого, то і попітніти треба, якщо хочеться заощадити.

Одразу скажу, варто бути готовим не тільки до чіткої логістики і уваги до дрібниць, у вас уже має бути мінімальний самостійний подорожній досвід. Спочатку прокатайтеся ближчою Європою, а вже тоді прямуйте до Бельгії та Нідерландів. Я дуже рада, що раніше бувала у Парижі, його складна транспортна система і халепи, пов’язані з нею, запам’яталися мені надовго. У Брюсселі — щось подібне.

Ще момент — мова. Без розмовної англійської також не раджу ризикувати. А прямуючи до столиці ЄС, варто і кілька французьких слів вивчити, тоді бельгійці, можливо, охочіше перейдуть на англійську.

Прямуючи до цих країн, візьміть роздруковані схеми транспорту й теплі речі. Літо у Голландії та Бельгії холодне. Коли морозно, то і думається по-іншому. Погода для нас виявилася ідеальною.

Поїхали!

Електричками, автобусами й літаками

Дорога далека, а відпустка коротка, тому ми орієнтувалися тільки на літак. Якщо почати шукати квитки за кілька місяців, то можна знайти щось хороше. Користуйтеся лоукостами «Wizzair», «Ryanair». Нам пощастило, ми натрапили на квитки з Будапешту до Брюсселю і назад за 10 євро в один бік. До речі, ця компанія часто має акції, у свій День народження вона взагалі робила тотальні розпродажі.

Мінус лоукосту — маленький багаж, у нас була тільки одна маленька ручна поклажа, але речей вистачило. Зверніть увагу на рідини, на борт можна взяти до 100 мл шампунів/парфумів/гелів, ось у мого супутника Богдана відібрали дорогий шампунь.

Також обов’язково роздрукуйте вдома посадковий талон і самостійно зробіть «Chek-in», інакше заплатите чималу суму в аеропорту. Уважно читайте сайт «Wizzair», телефонуйте на гарячу лінію українського представництва, дотримайтеся усіх правил. Загалом чудова авіакомпанія, але зі своїми чіткими правилами, за таку ціну слід їх поважати.

Як дістатися до самого Будапешту, мабуть, не новина, але продумайте все так, аби встигнути на реєстрацію на рейс. Кордон ми перетинали поїздом «Чоп-Загонь», два кордони разом із митними перевірками заберуть у вас 30 хвилин. Далі сідаєте на електричку або «Інтерсіті» (ціна вища, але доїдете на годинку швидше), поїзди до Будапешту їздять щогодини. Ціна у межах 17 євро. Відтак прибудете до вокзалу Nyugati pályaudvar, де знаходиться і однойменна станція метро. Звідти можна рухатися далі.

Виділіть собі час у столиці Угорщини, випийте їхньої доброї кави, помрійте в очікуванні наступних країн. Часом думаю, що у подорожах дуже цікаве й трепетне — це сама дорога. Але дорога не у туристичному автобусі, де тобі дають вийти кожні 4 години, а така з пересадками, коли ти наближаєшся до свого щастя приємними зупинками, де також є це щастя.

Але не засиджуйтеся, а їдьте на метро з зупинки Nyugati pályaudvar до станції Kőbánya-Kispest. Завчасно придбайте квиток на автобус 200Е. Чому? Якщо побачите автобус на зупинці, то одразу сідаєте, а так, допоки біганина з квитком, яка у нас була, й пошук стоянки автобусу, то могли пропустити й чекати наступний. Так можна і на рейс запізнитися :) Наголошую на купівлі квитка і тому, бо у цьому автобусі його перевіряють, а в інших будапештських — значно рідше. Їзда триває до 30 хвилин.

Кінцева зупинка автобусу, ось ви вже в терміналі 2B аеропорту Ференца Ліста. Дух перехоплює, коли усвідомлюю, що ще трішки і ми в Брюсселі. Якщо ви летите з маленькою або великою ручною поклажею, то вам тільки  треба пройти систему безпеки, далі гуляєте магазинами і прямуєте вже до свого літака.

Підземні трамваї Брюсселя

Дві години над хмарами і приємна прохолода Бельгії та аеропорт Charleroi вітають вас! Він розташувався за 60 км від столиці Бельгії. Тут теж свої нюанси. Раджу ще вдома забронювати собі квиток з аеропорту у місто на сайті. Так ціна буде 14 євро, якщо ж купуватимете на місті, то 17. Також придбайте зворотні квитки, загалом 6 євро економії вам не завадять.

За хвилин 50 спеціальний автобус доставить вас до південного вокзалу Bruxelles-Midi (Південний). Спочатку у мене були враження не дуже, а північний вокзал значно симпатичніший. З Midi ходять трамваї та метро, трамваї їздять і підземними коліями, було дивно почути, що трамвай треба шукати у метрополітені. Складна система громадського транспорту, врахуйте, що всі назви, таблички французькою мовою, інколи плутаєш саму назву, яку запам’ятав, із написанням. Бажано станції і місця, які вам потрібні, запам’ятати правильною французькою, аби місцеві вас зрозуміли й допомогли орієнтуватися. У метрополітені купа входів, виходів, поверхів, а на вказівниках тільки номери метро і трамваїв без написання станцій, через які вони прямують. Тут же є електронне табло, на якому можна ввести необхідну адресу і комп’ютер запропонує вам маршрут. У цьому вам люб’язно допоможе працівник, який дуже добрий, але спілкується тільки французькою.

Пряникова околиця

Двома трамваями (квиток коштує 2,1 євро, з ним можна їздити годину) ми приїхали до місця своєї ночівлі. У Брюсселі дуже гарні околиці, ми мешкали у віддаленому тихому районі Uccle. Тут вулички з красивими шоколадно-пряниковими маленькими будиночками, у кожному  по дві двоярусні квартири, а вхід у житло з центральної дороги, а не з двору. Це так мило, мов у фільмі. Наше житло ми знайшли у мережі Couchsurfing. Нагадаю, це спільнота, завдяки якій можна безкоштовно завітати до когось у гості на нічліг. Ми з подругою так двічі зупинялися у Дебрецені. Це реально круто і не тільки тому, що не платите солідну суму за хостел/кімнату/готель. Це нове спілкування й бачення побуту, а побут у кожній країні колоритний. Для того, щоб успішно знайти житло на  Couchsurfing, треба мати грамотно заповнений англійською профіль на цьому сайті, також важливо, як ви сформулюєте своє прохання. Ну, і англійською треба хоч трішки володіти.

Нас запросив простий, легкий і класний бельгієць Стефан. Наступний ранок мав певну романтику, коли ми неспішно бесідували за ковточком кубинського рому. Стефан навіть запросив прокататися в Африку. Далі нас чекало неймовірне місто, яке поглинуло з головою. І це фантастично!

Стриманий Брюссель

Нема сенсу писати про архітектуру, культурні пам’ятки, цього вдосталь в Інтернеті. Скажу тільки, що від міста очікувала меншого. Яскравий контраст церков і потужних сучасних будівель, багато просторів і світла, мало туристів. Тут відчувається напруженість, вояки після нещодавніх подій ходять по двоє з автоматами. Однак Брюссель торкає за душу. І торкає дуже глибоко.

Зазначу про Гранд-Плас — історичну площа у центрі міста, тут розташувалися ратуша і Дім короля. Ансамбль ринкової площі внесений у список Світової спадщини ЮНЕСКО. Жодні фото не передадуть цих відчуттів! А пити каву, нехай не найсмачнішу, на цій площі — це момент, коли всі клопоти й рутина десь позаду, а ти залишаєшся зі своїми мріями і моментом, коли прагнеться, аби час зупинився. Саме тоді розумієш, що подорож — це виправдана інвестиція у власний внутрішній світ.

На землю нас опустили ціни. Вони, звісно, високі для середньостатистичного українця з невеликого українського міста . Але їжа у кафе — це завжди великі порції, одну можна спокійно розділити на двох, це якісні продукти, заряду від сніданку вам вистачить на півдня. Сет із сендвічів із чотирма видами сиру — 4 євро, еспресо у самісінькому центрі — 3,5 євро. До речі, про каву. Бельгія і Нідерланди, мабуть, не приділяють їй уваги. Якщо ж ретельно шукати (бувало, що ми 45 хвилин бігали у пошуках ідеальної кави, я — кавоман, а Богдану на каву байдуже), то можна знайти спеціалізовані заклади, де і є та кава третьої хвилі. У Брюсселі я смакувала арабіку «Ефіопію» з ніжною кислинкою.

Нотатка про бельгійські вафлі та шоколад. Вафлі повсюди, вони смачні й дуже ситні ціна від 2 євро. Мені вафля замінила обід, а ще з нею сфотографувалася біля знаменитого хлопчика, що пісяє.  Щодо шоколаду, то у центрі купа затишних шоколадних крамничок, однак місцеві переконують, що це все китайське виробництво. Одна мила, вишукана, тендітна пані, яка їхала з нами у трамваї, ділилася порадами й при цьому вишивала гладдю, написала нам адреси з магазинами, де вас чекає оригінальний шоколад. Стефан теж казав, що у центрі міста з шоколадом тільки дурять.

Тут добре, зовсім інший світ, я рада, що з нашим  Амстердамом відбувся і Брюссель. Зараз мені кортить об’їздити всю Бельгію.

Амстердам із багатої і яскравої уяви

Поїхали далі. Як дістатися з Брюсселю до Амстердаму? До однієї з найцікавіших і найжвавіших столиць можна поїхати потягом за 27 євро або автобусом. Ми резервували квитки у автобусного перевізника «FlixBus» за 9 євро з особи. А ще у цієї компанії часто бувають акції, можна купити квитки навіть за 2 євро. Їхати трішки довше, ніж потягом, але теж комфортно. А навколо — багато краси і унікальних голландських вітряків. Будь ласка, бронюйте квитки в онлайн, на місці заплатите замість 9 аж 29 євро.

Автобус привезе вас до вокзалу «Sloterdijk» — великого й просторого у білих кольорах. Тут одразу побачите родзинку міста — довжелезну велопарковку.

Сідайте на міську електричку, яка привезе вас на Station Amsterdam Centraal (Центральний вокзал). Тут уже враження зовсім інші, вони переповнюють. Центральний вокзал близький до готики, це вже центр міста, навколо багато руху, безліч високих шоколадних будиночків із чудернацькими дахами. Вони повстали над каналами, усі зовсім різні. Це місто зі сну, з нереальності, з креативної уяви кращих художників, дизайнерів, рекламістів світу. Я ще не була у Нью-Йорку, але для мене Амстердам став своєрідною столицею світу. 

Громадський транспорт — окрема тема. Дорогий, але надсучасний і дуже красивий. Можна собі цілий день кататися трамваєм і бути щасливими. Трамваї і вагони метро оформлені по-різному, з насиченими кольорами, зображеннями, є навіть із котиками. До речі, про котиків. На каналі «Сінгел» пришвартувалося справжнє котяче судно, де мешкають бездомні чотирилапі. Врахуйте, що на кораблик можна потрапити з 13.00 до 15.00 у всі дні, крім середи та неділі. У самому місті зустріла тільки одну кицю — білосніжну й вагітну.

Але годі про котів. З Центрального вокзалу курсують різні трамваї і автобуси. Автобус привіз нас на найхолодніший острів Амстердаму, де ми зупинилися у затишній і мега-стильній квартирі Руда. Житло Руда — це дзеркало Нідерландів, річ навіть не у плануванні, а в наповненості: багато професійних фотографій з родиною та котами, еклектика стилів, простір й велика тераса з двоповерховою хаткою для двох кішок.

 З Рудом ми познайомилися у Закарпатті у робочій поїздці рік тому. Так і виникла ідея швидше примчати в Амстердам. Тому знайомтеся з людьми якнайбільше, саме вони можуть прийняти вас і по-справжньому познайомити з містом. Руд — унікальна людина, йому 70 років, але виглядає він значно молодше. І взагалі — молодий, стильний й епатажний. А ще він волонтер, з друзями вони створили міні-залізницю для дітей, і тепер Руд безкоштовно катає дітей на поїздах. Я хочу, щоб наші люди жили таким життям. 

Ван Гог, Рембрандт і ейфорія

Амстердам потребує хоч кількох днів. І з вами він залишиться надовго. Прогулянки біля каналів, величезним центром, де поміж казкових будиночків виринає неймовірна стара архітектура, а ще музейний квартал просто must see. У план подорожі ми включили два музеї — Ван Гога (вхід від 17 до 22 євро) та Рембрандта (вхід: 13 євро). Перший — це виключно картини майстра, на жаль, саме в Амстердамі нема такий цікавих мені полотен «Зоряна ніч», «Автопортрет із відрізаним духом», «Ваза із п’ятнадцятьма соняхами» — вони чекають на вас у різних галереях світу. Робити світлини у музеї не можна, але Богдан усе ж зробив мені фото біля однієї з моїх улюблених праць Вінсента «Спальня в Арлі».

У столиці Нідерландів повстав цілий квартал Ремабрандта, там і його дім. Ми побачили побут, майстерню і роботи великого художника. У музеї відчувається та епоха і можна фотографувати. Обидва музеї рекомендую відвідати.

Мене вражають у цьому місті люди й велосипеди. Люди такі добрі. Гадаю, не тільки тому, що одні на велосипедах, а інші — з косяками у руках. :) Всі, до кого ми зверталися, були дуже милі, допомагали нам знайти дорогу, приділяли нам час.

В Амстердамі я не помічала авто, там велосипеди створюють потужний рух, постійно боялася потрапити під два колеса стильного ровера. А діток катають у дерев’яних возиках, прикріплених до велосипедів. Оренда велосипеда — 9 євро на день, але будьте пильні, у цьому місті дуже часто крадуть двоколісних.

Як уже писала, транспорт додає радостей і романтики. Що ще потрібно, якщо ти їдеш трамваєм, а за вікном Голландія. Але і ціна відповідна: одна поїздка у межах 3 євро. Ми ж мали проїзний квиток: 48 годин безлімітних переїздів на метро, трамваї і автобусі коштують 12,5 євро. Придбати абонемент можна в автоматі, вам може допомогти співробітник.

Додам кілька моментів щодо їжі. У Амстердамі навіть у супермаркет піти — це дорого. Можливо, простіше піти у фастфуд, ніж купити всі продукти й куховарити. Бюджетно у кафе можна поїсти за 5 євро, за 10 євро можна взагалі чудові смаколики скуштувати. Порції, як зазвичай у Європі, великі, а їжа якісна, тарілку можна розділити на двох.

Ну, а щодо ароматів Амстердаму... Якщо Відень пахне кавою, то Амстердам самі знаєте.  Справді, марихуана (1 г — 13 євро) відчувається повсюди, нею просочений центр, люди їдять шоколадні кекси з гашишем (8 євро) й купують льодяники зі смаком коноплі (1 євро).  Кофішопи (саме так називають місця, де продають легкі наркотики) вщент заповнені людьми. Їхня атмосфера нагадує мені 90-ті і точно не прекрасну Голландію. Але попит є :)

Сир у вікні       

Так, у Амстердамі безліч сирних магазинів, які видно здалеку, бо вони кількаповерхові, а з вітрин спокушають сирні голови. У кожній крамниці необмежені дегустації на багато видів сиру, а на вулицях хлопці частують кращими зразками. Ах, це рай для фанатів сиру. Ми по кілька разів на день раділи різним екзотичним смакам мого улюбленого продукту.

Щодо їжі, то центр потопає у фастфудах. Можливо, надто вони яскраві, гучні, забагато їх, різко контрастують з аурою такої столиці. Але у цьому теж є певна цікавинка, це вам не рафінований Відень :) З цінами і порціями все нормально. Можна ситно поїсти за ціною від 5 до 10 євро, порцію за 10 євро можна ділити на двох, усім вистачить, аби бути щасливими.

Ціни у супермаркетах для українця високі. Для розуміння: банка коли від 2 євро. Далі можна не продовжувати, але врахуйте, що у супермаркетах Європи часто бувають тотальні знижки на хороші продукти. 

Бонусний Будапешт і P.S.

 У таких мандрівках бонус – транзитний Будапешт. У Будапешті ми знайшли житло на сайті Airbnb, на якому цікаві й бюджетні пропозиції ліжкомісць, кімнат або апартаментів. Вигідні ціни, адже можна навіть цілу квартиру зняти за 18 євро на добу. Ainbnb – це і спілкування із представниками різних націй світу, адже ніколи не знаєш, з ким опинишся у квартирі. Жити у квартирі краще, ніж у хостелі, спокійніше за речі й комфортніше,бо у кімнаті нема посторонніх. Але і з хостелами у Будепешті все good, і за 5 євро є місця, це трішки дорожче Львова. Якщо наразі не плануєте Західну Європу, то завітайте у Будапешт на виставку. Десь до жовтня у Національній галереї тривають виставки Пікасо і Модільяні.

Наша мандрівка трьома столицями тривала тиждень, а було враження, що ми місяць подорожуємо. Дорога – це маленьке життя, це зміни внутрішні і зовнішні, це поштовх, це змога щось прийняти, а щось відпустити. Дідусь нещодавно спитав у мене, який  сенс у мандрах, для чого зриватися, кудись мчати? Мабуть, подорож світ за очі, це пошук себе, зміна картинки і нове бачення людей і ситуацій, які нас супроводжують.      

До речі, про емоції, справжні відчуття, як на мене, можна отримати тільки в індивідуальній подорожі, де кожен крок — тільки твій, а не кимось нав’язаний. І ризик завжди такий солодкий, терпкий...

 

Евеліна Гурницька, для ProZak.info

фото автора