Євросоюз долучається до реалізації програми енергозбереження. Закарпаття — приклад для України

Європейський Союз долучається до реалізації п’ятирічної програми підтримки енергоефективності в Україні і бере участь у співфінансуванні Фонду енергоефективності.

Відповідні домовленості були досягнути у середу в Києві під час перемовин між Урядом України та делегацією Європейської Комісії за активного сприяння Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Результатом перемовин стало підписання Угоди про фінансування Європейською Комісією Програми підтримки енергоефективності в Україні загальною вартістю 268 млн євро, з яких внесок ЄС становитиме 50,00 млн євро.

Серед напрямків використання коштів визначені наступні: підтримка створення та функціонування Фонду енергоефективності через «технічний офіс»; надання технічних консультаційних послуг з енергозбереження; зміцнення спроможностей банків шляхом розробки стандартних робочих процедур та тренінгів, забезпечення відповідності до вимог щодо моніторингу та верифікації тощо.

«Фонд енергоефективності – найякісніший механізм забезпечення нашої енергетичної незалежності. Дякую міжнародним партнерам за фінансову підтримку створення Фонду. Я певен, програми енергоефективності допоможуть не лише менше споживати енергетичних ресурсів, а і підвищувати якість послуг», - наголосив Глава Уряду.

Фонд енергоефективності – ключовий інструмент державної політики енергомодернізації країни. Фонд надаватиме кошти для реалізації проектів термомодернізації, встановлення ефективних опалювальних та охолоджувальних систем та обладнання, а також заміну наявних систем та обладнання на більш ефективні.

За прогнозами Уряду, за 3-5 років роботи Фонду енергоефективності економія газу становитиме не менше 7-10 млрд кубометрів, а економія коштів на закупці палива – не менше 3 млрд дол.

Саме для досягнення цієї економії Верховна Рада прийняла три закони з "енергоефективного пакету".  Вони були важливі для Фонду енергоефективності та одержання підтримки Фонду з боку ЄС. Прийняті  закони посилили контроль якості енергозбереження в новобудовах та відремонтованих будинках, а також зобов'язали ще до кінця 2017 року забезпечити 100% облік води та енергоресурсів. Також очікується, що робота Фонду енергоефективності сприятиме скороченню втрат газу у системах теплопостачання та у житловому секторі. Зараз ці втрати складають близько 2,4 млрд куб.м. і 9 млрд куб.м відповідно. Крім того, передбачається запуск протягом 5-8 років ринку послуг у сфері енергоефективності.

Закон "Про енергоефективність будівель"  запроваджує енергетичну сертифікацію. Вона визначатиме клас будівлі за європейською шкалою та рекомендаціями зі зменшення енергоспоживання, встановлюватиме правила атестування енергоаудитора та їхню відповідальність. Це стимулюватиме споживачів заощаджувати ресурси та відкриє ринок енергоаудиту.

Закон "Про комерційний облік комунальних послуг" зобов’язує із 1 січня 2018 року у всіх житлових будинках встановити лічильники на газ, електроенергію і воду (будівлі, не обладнані лічильниками, не будуть підключатися до мереж); вводить пеню на борги за компослуги. За даними проведеного аналізу Держенергоефективності, якщо встановити на будинок прилад обліку тепла, через 1-3 роки споживання скорочується на 15-20%, у результаті мешканці платять за комуналку менше. Наразі в Україні лічильник на воду встановлені приблизно у 77% абонентів, а на тепло – 53%. Така ситуація дуже обмежує контроль за споживанням ресурсів та значно ускладнює економію.

Тетяна Бойко, експерт Реанімаційного пакету реформ, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, так коментує теперішню ситуацію із впровадженням заходів з енергоефективності в Україні: «На сьогодні державою передбачено механізми фінансування заходів з енергозбереження у житловому фонді шляхом функціонування Урядової програми «теплі кредити»». Це – єдина, поки що, державна програма підтримки населення у напрямку до раціонального використання ресурсів».   

У Закарпатській області таких кредитів було виділено на суму понад 130 млн. грн.

Читайте: Як закарпатцям ефективно зберегти енергію та тепло. 

Для українців, за словами еколога Оксани Станкевич-Волосянчук (РМЕО «Екосфера»), насправді основне для просування в напрямку економії енергії – зробити енергоефективним свій будинок. «Для цього треба робити еренгоадуит. Це – болюче місце, бо це має робити тільки фахівець – енергоаудитор. Звичайно, що для домогосподарства буде за дорого робити повний аудит. Для цього достатньо зробити експрес-енергоаудит. Але це має бути дійсно грамотний фахівець», - цитує Оксану Станкевич-Волосянчук Ужгородський прес-клуб. За словами пані Оксани, енергоаудитор не повинен надавати жодних інших послуг, він має бути незалежним: «Це має бути  людина, яка має технічну освіту, яка добре розуміється на конструкціях будівель, яка вміє користуватися приладами і трактувати їхні покази, яка вміє зробити обрахунки і відповідає за них».

Наразі в Україні цей ринок дуже погано розвинений. Це – одна із причин, чому  так багато помилок виникає після, ніби-то, вирішення проблеми із теплом у будинку чи квартирі.

За словами еколога, РМЕО «Ексосфера» планує проводити спеціальні семінари, запрошувати експертів, які зможуть розповісти і пояснити, як вибирати профілі, як вибирати скло, які є втрати тепла і, головне, як самостійно, не витрачаючи значних коштів, зробити своє помешкання економним та ефективним.

Щодо проблеми проведення оцінки енергоефективності у містах, Оксана Станкевич-Волосянчук зазначає, що тут перший і найнеобхідніший крок – системний моніторинг і впровадження енергоменеджменту. До прикладу, Ужгород до цих пір не має системного муніципального енергоменеджменту, який вирішив би купу проблем. «Є примітивний моніторинг, який полягає у тому, що кожного місяця ми отримуємо платіжки: кожен навчальний заклад бачить, скільки він використав. У залежності від цього коригуються ліміти. Але не здійснюється ніякого менеджменту: не шукаються проблеми і шляхи їх вирішення», – каже експерт.  Однак, є один фактор, який змусить місто «виправитися»: минулого року Ужгород у числі 30 українських міст став підписантом Угоди мерів. «Це – європейська ініціатива, при якій місто декларує, що воно хоче стати енергоефективним і бере на себе зобов’язання скоротити викиди вуглекислого газу до 2020 року – на 20%, до 2030 року – на 30% , плюс розробити план адаптації до змін клімату", – пояснює Оксана Станкевич-Волосянчук.

Читайте: Ужгородські дитсадки дослідили на енергоефективність

Варто зазначити, що саме Ужгород був лідером з енергоефективності в Україні. Тут було розпочато реформу ще на початку 2000-х. Особливим проривом стало рішення тодішнього мера Ужгорода Сергія Ратушняка позбутися централізованого опалення. Сам Ратушняк неодноразово казав, що його реформа зазнавала критики навіть з боку тодішніх керівників області. «Київ також тиснув. Ніхто не розумів, як це можна позбутися тих громіздких котелень. Ми довели, що можна», - розповів Сергій Ратушняк. Він сказав, що нам не потрібно вигадувати велосипеда в питаннях енергоефективності. Ратушняк навів приклад того, що поруч із Закарпаттям, в сусідніх країнах Євросоюзу, вже давно відмовилися від котелень, а на будинках ставлять міні-модулі для опалення і кожен мешканець сам обирає собі потрібну температуру в квартирі, а будинки вже давно використовують альтернативну енергію. Ратушняк був рішучим і вже тоді Ужгород перейшов на автономне опалення, а 80% бюджетних установ отримали малі модульні котельні.

Потім вже обласна влада Закарпаття продовжила політику енергоекономії. У багатьох селах, де є деревні відходи, установи почали відмовлятися від дорогого газу і переходити на деревні паливні матеріали.

Але новий поштовх впровадження енергоефективності в Закарпатті почався в 2015 році. На Закарпатті побував експерт Реанімаційного пакету економічних реформ Андрій Зінченко, який фактично привіз тезову програму втілення енергоефективності.

Ну а буквально кілька днів тому в Мукачеві відкрився Центр енергоефективності. Мета центру - підвищення обізнаності усіх верств населення, молоді, ОСББ, представників бізнесу щодо переваг ефективного використання енергоресурсів та відновлюваних джерел енергії, а також технологічних та фінансових інструментів для успішного впровадження проектів. Мукачево наразі перехоплює ініціативу щодо лідерства по енергоефективності в області. Саме тут було укладено угоду з польською фірмою LUG по освітленню міста суперекономними лампами. Окрім того, поляки також освітили економними світильниками пам'ятники та знакові історичні будівлі. «Ми маємо намір побудувати енергоефективне місто з новітніми енергозберігаючим технологіями. Результат такої роботи вже дає місту заощадити ресурси та вкладати кошти в модернізацію закладів комунальної сфери», - каже молодий мер Мукачева Андрій Балога.

Можна впевнено сказати, що Закарпаття є прикладом для всієї України, як правильно заощаджувати на енергії і використовувати її ефективно. Ми вже давно забули, що таке залежність від комунальних енергетичних компаній. А наступним кроком повинна стати програма утеплення багатоквартирних будинків і масове використання альтернативних джерел енергії.

Петро Гойс для Prozak.info