Активізувалося протистояння щодо повернення Ужгороду історичної назви – Унгвар

На цей день міста особливо активно пропагувалася історична назва міста Ужгород – Унгвар. Все викликало цілі словесні баталії в соцмережах

Деякі онлайн-видання критично поставилися до того, що влада міста закривала очі на те, що Унгвар звучав, можливо, навіть частіше, ніж Ужгород.

Одна зі святкових локацій до Дня Ужгорода так і називалася «Ungvar Style».

На головній сцені Дня міста також фігурувала назва Ungvar.

Ну а найбільше полеміки було після того, коли над містом запустили дирижабль, на якому був крупний напис UNGVAR.

Українські націоналісти вважали це плювком в бік державності. Вони переконані, що це «рука Будапешта».

Так сталося, що спір навколо назви міста переріс у якусь примітивну площину протиставлення «української» назви «угорській».

Тим не менше, все частіше ужгородці пропагують історичну назву міста. В Ужгороді є і кав’ярня «Унгвар», готель “Унгварський», екс-мер Ужгорода Віктор Погорєлов з сином видавали безкоштовну газету «Унгвар», так називають деякі місцеві кулінарні вироби, спортивні клуби, тощо.

Більше того, рівно рік тому ще один екс-мер Ужгорода Сергій Ратушняк позиціонував назву Ужгород з чимось російським і через російську агресію щодо України запропонував повернути місту історичну назву.

"Народ, як Ви дивитесь на проведення референдуму стосовно зміни русофільского Ужгород на UNGVAR. Росія - ворог. І мати в назві міста чисто російське слово якось пригнічує", - написав тоді Ратушняк.

І знову ж таки, тодішня пропозиція екс-мера викликала спалах злоби з боку українських націоналістів.

Насправді ж, «Ужгород» є зовсім новою і зовсім не українською назвою. Від найдавнішої згадки і до 1919 року у міста була назва Ungvár. Ужгородом місто почали називати при його входженні до Чехословаччини, при цьому у роки Другої Світової війни йому було повернуто історичну назву.

Ось, про що з цього приводу йдеться у Вікіпедії.

«Повідомлення Аль-Ідрісі у 1154 р. є найдавнішим письмовим джерелом, в якому згадується Ужгород. Як свідчать історичні документи, місто з часу свого першого згадування фактично до кінця Першої світової війни мало тільки одну назву: Унґвар (видозміни Гункбар, Гунґвар, Онґвар). Саме слово складається з двох частин: «Унґ» і «вар». Що стосується другої з них, тут вчені одностайні, так як слово «вар» в угорській мові означає «укріплення, фортеця, замок» (в угорську мову воно потрапило з іранської). Також великі дискусії викликає етимологія слова «Унґ». У 1860 р. один з перших істориків міста Карої Мейсарош (1821–1890) стверджував, що «Унґ» нібито означає «швидкий». Тим часом для визначення вказаного поняття в слов'янських мовах вживаються зовсім інші слова.

У першій половині XIX ст. видатний славіст Павел Шафарик (1795–1861) штучно з назви Унґвар утворив назву Угвар. З цієї назви пізніше була зроблена калька «Оуґгород». Паралельно з цим викладач Ужгородської духовної семінарії Андрій Балудянський (1807–1853) створив форму «Унґоград», переклавши угорське слово «вар» (замок, укріплення) на слов'янське «град» однак жодна назва не прижилася.

У середині XIX ст. нарешті з'являється і назва Ужгород. Виникло воно під впливом підйому національних рухів руського населення краю, особливо в часи угорської революції 1848–1849 рр.. Кому належить авторство у створенні цієї назви, поки невідомо, проте існують уявлення, яким чином воно утворено. Замість елементу «Унґ» вжито слово «Уж», а угорське «вар» («замок, фортеця») перекладено слов'янським словом «город». Нова назва міста — «Ужгород» — у той час не прижилася. Нею спорадично користувалися до кінця 1860-х рр.. лише деякі з представників місцевої інтелігенції (наприклад, Олександр Духнович). Населення ж краю, як писав у 1869 р. І. Раковський «з недорозумінням звертається до священиків з питанням: Що це за місто Ужгород, де воно?». Ця назва на той час не прижилася. Про неї згадали лише після Першої світової війни, коли Закарпаття відійшло до Чехословаччини і нова влада вирішила слов'янізувати назви міст та сіл краю. З того часу, за винятком короткого періоду (1938–1944), коли Закарпаття входило до складу Угорщини, офіційно вживається назва Ужгород».

Таким чином, назва Ужгород не є історичною і має штучне походження. Ужгороду потрібно було повернути історичну назву у той час, коли в Закарпатті масово повертали старі назви населених пунктів. Особливо це стосується сіл з угорським населенням.

Зараз в Україні триває декомунізація і багато міст і сіл перейменовуються. Навіть обласні центри. Влада міста могла б започаткувати процес хоча б для обговорення цього питання і винесення на референдум. Щоправда, наразі Ужгородом керує людина з Львівщини, для якої подібний процес не буде логічним.

Окрім того, радянська, а потім і українська націоналістична пропаганда внесла непоправний вплив у свідомість ужгородців щодо назви Ужгород, як чогось рідного, а назви Унгвар, як чужинського. Радянська влада розправилася з угорським населенням нашого краю, як союзниками гітлерівщини у Другій Світовій. Стара угорська та єврейська інтелігенція була знищена. А в середині 70-х, коли при СРСР в Ужгороді почали будуватися промислові гіганти, тут сталася масова маргіналізація населення. Місто втратило автентичність, а більшість його населення складали селяни, які приїхали працювати на промислові підприємства і оселилися тут. Для них Ужгород це – Ужгород, а ніякий не Унгвар.

Сергій Форкош для Prozak.info

Читайте також: З історії Ужгорода