Чи варто закарпатцям подавати петиції Президенту
Українці сприймають більшість реформ та нововведень із завищеними очікуваннями, а потім починають швидко розчаровуватися, якщо сподівання не виправдалися. Аналогічну ситуацію можна спостерігати і з електронними петиціями.
29 серпня стала можливою подача електронних петицій Президенту України на спеціальній сторінці офіційного Інтернет-представництва глави держави. Відповідна опція з’явилася у зв’язку із внесенням відповідних змін до Закону «Про звернення громадян». І українці стали масово реєструвати петиції, поширювати їх в соцмережах із закликом підтримати, а також з нетерпінням спостерігати за тим, коли ж петиція набере 25 тис. підписів, необхідних для того, щоб Президент розглянув петицію.
Одними з перших потрібну кількість підписів набрала петиція з вимогою скасувати розмитнення та акцизний податок на імпорт авто (38 326 підписів). Петиція дуже актуальна для закарпатців, багато з яких купують закордоном значно дешевші авто, але при цьому змушені їздити Україною з іноземними номерами та регулярно дотримуватися правил пересічки кордону, адже розмитнення авто коштує дуже дорого. Однак на цю петицію Президент лише констатував, що за рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 10 вересня 2015 року з 30 вересня поточного року скасовано спеціальне мито. Крім того, Уряд планує припинення з 1 січня 2016 року справляння додаткового імпортного збору. При цьому Прем'єр-міністру України А.П.Яценюку формально запропоновано забезпечити комплексне та ґрунтовне опрацювання центральними органами виконавчої влади зазначеної проблеми та за підсумками цієї роботи ухвалити необхідні рішення.
Подібна доля спіткала петицію про легалізацію зброї (36 244 підписи), яку глава держави скерував на розгляд до Конституційної комісії. Водночас голова Конституційної комісії, спікер парламенту Володимир Гройсман уже висловив своє негативне ставлення до такої ініціативи в інтерв’ю каналу «112 Україна»: "Можливо, це питання потрібно розглядати, але трішки пізніше. Можливо, через декілька років. Сьогодні, на мій погляд, це дуже ризикована річ, оскільки багато, можливо, недобросовісних кандидатів на володіння зброєю зможуть отримати такий інструмент для того, щоби заволодіти законно зброєю і потім можливо використовувати її якось по-іншому. Це моя особиста думка як громадянина України і вважаю її цілком обгрунтованою".
Щодо ініціативи впровадити електронну систему голосування з відбитком пальців у Верховній Раді (29 825 підписів) Президент взагалі відповів, що «особисте голосування народних депутатів України може бути забезпечено й іншими шляхами, що потребує комплексного підходу». Відтак глава держави звернувся до спікера парламенту з пропозицією створити робочу групу для вивчення відповідного питання та провести на цю тему парламентські слухання…
При цьому глава держави у своїх відповідях на петиції дякує їх авторам та підписантам за «небайдужу громадянську позицію», «небайдуже ставлення до проблем сучасного українського парламентаризму», «використання нової форми взаємодії влади і суспільства» і т.п. У зв’язку з цим в мережі Інтернет дехто жартома порівнює ідею електронних петицій в Україні з політичним гаслом колишнього українського Президента-втікача Віктора Януковича «Почую кожного».
Однак наскільки дієвим в Україні буде інститут електронних петицій, побачимо з часом. Поспішних висновків робити не варто. Так, за законом Президент у разі підтримки порушених у петиції питань може видати відповідний указ або звернутися до парламенту з відповідною законодавчою ініціативою. Але «може» не означає «зобов’язаний». Не потрібно помилково ототожнювати електронні петиції з референдумом. Варто розуміти, що електронна петиція, яка набрала потрібну кількість підписів – це не імператив до дії, а лише засіб комунікації громадян з органами влади, спосіб донести до влади позицію частини населення. Але лише частини, адже для 45-мільйонної країни 25 тисяч – це лише 0, 0005%. За таких обставин петиція насамперед допомагає актуалізувати певну соціально значущу проблему, розпочати її публічне обговорення та спільно шукати шляхи її вирішення. Подальше просування відповідних ініціатив залежить від ефективної роботи інститутів громадянського суспільства (насамперед, громадських організацій, профспілок, ЗМІ тощо), які мають відстоювати інтереси громадян, ставити конкретні вимоги органам влади та вимагати їх задоволення.
Саме такий формат комунікації між владою та суспільством функціонує у більшості країн, які використовують інститут петицій. Сьогодні таких країн більше 70, серед яких США, Австралія, Великобританія, Швейцарія, Швеція та ін.
Особиста думка автора матеріалу: електронні петиції – це лише один із перших, але важливих кроків до активізації громадських ініціатив, до подальшого розвитку громадянського суспільства в Україні в період після Революції Гідності. А наскільки дієвою буде комунікація українців з владою, залежить від нас самих.
Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info