Чому закарпатські угорці обурені новою редакцією Закону про освіту

Це трохи дивно, але новим Законом про освіту незадоволені як українські націоналісти, так і нацменшини

Верховна Рада прийняла Закон про освіту у новій редакції. Три роки навколо цього закону точилися дискусії. Найбільше перипетій було навколо мови навчання у школах, де компактно проживають нацменшини. Влада проштовхувала зміни, які передбачали, що навчання у всіх закладах освіти повинне бути виключно українською мовою. Включно з дитячими садочками. 

Ці анонсовані владою норми різко критикували закарпатські угорці. Голова КМКС, нардеп Ласло Брензович навіть дав розгорнуте інтерв'ю угорському радіо, у якому критикував владу України, яка попри підписані конвенції з прав нацменшин хоче нанести удар по нацменшинам в Україні.

З подібною критикою виступила у Європарламенті і корінна закарпатка, яка є депутатом Європарламенту від угорської нацменшини Закарпаття, Андреа Бочкор. 

І ось вчора під час голосування проти нової редакції Закону про освіту із закарпатських нардепів був лише лідер КМКС Ласло Брензович. При цьому, проти такого закону були і представники націоналістичної партії "Свобода". Націоналісти кажуть, що у законі занадто багато прав для нацменшин. "Закон про освіту: і ганьба, і війна, і капітуляція, - написала на своїй сторінці у Facebook функціонер "Свободи" Ірина Фаріон. - Узаконили викладання в дошкільних і середніх шкільних закладах державним коштом навчання мовами нацменшин, розумій - мовами окупантів. І не важливо, окупантів теперішніх, московських чи колишніх: угорських, польських, румунських".

Тобто, у ході дискусій було вирішено, що у садочках дітей виховують мовами нацменшин. У початкових класах поки також. Від 5-го класу у школах нацменшин вже починають вчити українську і лише в 11-му класі всі предмети викладатимуться українською навіть у школах нацменшин.

І якщо українські націоналісти були проти навіть такого варіанту, бо хотіли, щоб українська мова була скрізь від садочка і до вищих навчальних закладів, то закарпатські угорці вважають навіть такі нововведення ущербними для нацменшин. Вони вже звернулися до Президента України Петра Порошенка не підписувати цей закон.

"Угорські організації Закарпаття протестують проти змін до Закону «Про освіту», які були прийняті парламентом України. Цей закон, нехтуючи положеннями Конституції та міжнародними зобов’язаннями країни, фактично позбавляє національні меншини гарантій на навчання рідною мовою, що лежать в основі їхнього існування.

Тому угорські організації звертаються до Президента з проханням не підписувати закон, котрий несе загрозу для існування національних меншин, у тому числі і для закарпатських угорців", - йдеться у зверненні до Президента, яке підписали Ласло Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття, Ілдика Орос, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства та Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців України.

Не забарилася і реакція уряду Угорщини. У заяві угорського уряду йдеться про те, що прийнятий закон не відповідає нормам Конституції України і порушує права 150 тисяч угорців, які проживають на території Закарпаття. Уряд Угорщини сподівається, що влада України перегляне прийнятий закон, бо норма про те, що навчання рідною мовою меншин дозволене лише у дитячих садочках та початкових класах є порушенням основних прав меншин і міжнародного договору про угорсько-українське добросусідство.

Наразі важко уявити, як в угорських школах Закарпаття (а таких є 150) буде проводитися навчання українською мовою. Адже навіть старшокласники цих шкіл важко розмовляють українською і власне через це падає показник якості освіти Закарпаття на тестах ЗНО. Тобто, таке вивчення предметів у школах нацменшин повинно відбуватися лише у тому випадку, якщо учні розуміють мову. Тому повинна бути система вивчення української мови у школах нацменшин, потрібні відповідні підручники, потрібні кваліфіковані вчителі, які також наразі у школах нацменшин не володіють українською мовою досконало. А це все час. Цю проблему ми вже піднімали після виступу письменниці Лариси Ніцой, яка виступає за тотальну українізацію шкіл нацменшин. Тепер залишилося чекати реалізації основ Закону про освіту. Особливо його мовної частини. Це буде важко.

Степан Форкош для Prozak.info