Чому на Закарпатті полюють на тварин та вирубують ліс навіть в Національному парку

Ужанський Національний природний парк знову в центрі скандалу

Напевно, це вже наша закарпатська ментальність - отримувати зиск від усього. Навіть попри заборони. Попри шкоду довкіллю. На довкілля взагалі начхати у часи економічних криз. Кризи стимулюють найгірший вид діяльності - сировинний експорт. Через це поплатився і наш закарпатський ліс. Хоча я вже казав, що, з рештою, поплатяться всі закарпатці. 

Зараз знову в центрі скандалу Ужанський національний парк. Було дивно, що віднедавна у деяких ЗМІ Закарпаття почалася активна піар-кампанія цього нацпарку та його керівника Віктора Бирковича. У таких випадках лише виникають певні підозри. Адже цей нацпарк часто в центрі скандалів. Варто згадати подію, коли один колишній міліціонер Іван Псяйка застрелив тут свого колегу - майора міліції Михайла Січку.  Потім цю подію спустили на гальмах, а  Івана Псяйку відпустили під заставу еквівалентну 500 доларам.  Але акцентувати увагу хочу не на тому, що це були міліціонери, а на тому, що інцидент стався на полюванні! У нацпарку, виявляється, можна досі спокійно полювати. Більше того, там виявлено спеціальні маскувальні споруди для мисливців, у яких вони переховуються в очікуванні на тварин.

Ще років 30 тому мені доводилося бути з іноземною делегацією у цьому нацпарку і тодішнє керівництво лісового господарства та прикордонники, які нас супроводжували, розповіли, що на території Ужанського нацпарку, в притул до кордону з Польщею, часто приїжджали високі партійні чини з Москви та Києва на полювання. Адже територія була ідеальна: природа шикарна, тварин багато і все охороняється прикордонниками, тому жодних зайвих очей.

Совок минув, але нічого не помінялося. Хіба що на полювання сюди ходять не якісь знатні чини з Києва, але навіть звичайні примітивні чинуші та "правоохоронці".

Окрім того, в Нацпарку рубають ліс. Звичайно ж, не всі. Адже це ж номінально територія нацпарку. Обрані. Ось свіжий сюжет на "ТИСІ":

 

Свого часу вже повідомлялося про певний бунт проти керівництва Ужанського нацпарку і серед причин бунту називалися і самовільні вирубки лісу. 

Ось результат невеличкого пошуку в інтернеті щодо активів керівника Ужанського нацпарку Віктора Бирковича.

В останній своїй декларації він вказує, що є співвласником ТОВ "АБІЄС-ІНВЕСТ". ТОВ поділене на трьох людей з однаковою часткою: на Михайла Райчинця, на Віктора Бирковича та його дружину Марію. 

Ну і варто зазначити, що згадане ТОВ займається деревообробкою. Тобто, підприємство потребує деревину. І чим дешевшу, тим краще.

У телесюжеті повідомляється про те, що наразі в Ужанському нацпарку працюють слідчі. Невеличка їм підказка: перевірте, звідки береться деревина на згаданому підприємстві. Може щось цікаве знайдете.

Ну а щодо самого Ужанського національного парку, то доля його незрозуміла. З одного боку цей парк хотіли збільшити до розмірів цілого району, щоб зберегти унікальну природу.

З іншого боку, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль домагається відкриття КПП "Лубня-Волосате" на кордоні з Польщею. 

Про КПП говорять уже давно, бо якось прикро, що Закарпаття має кордон з Польщею, але не має КПП. Але шлях до цього КПП проляже саме через Ужанський нацпарк.

 

Якщо ми зараз не можемо захистити ліс та тварин у цьому нацпарку, то що з ним буде, коли через нього пустять дорогу до КПП? Особливо зараз, в умовах безвізу. Ми просто втратимо нацпарк і перетворимо його в суцільний смітник.

Генріх Розман, еколог

Читайте також:  У багатьох гірських селах селяни викидають сміття прямо в річки