Що означає зниження облікової ставки НБУ

Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки з 30% до 27% з 28 серпня 2015 року.

 За інформацією НБУ відповідне рішення мотивоване «зниженням інфляційних і девальваційних очікувань, стабілізацією валютного ринку і, як наслідок, формуванням стійкого тренду на сповільнення інфляції».

Облікова ставка – це один  з  монетарних інструментів,  за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період, і є основною   процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в   макроекономічній,   бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Звичайною мовою облікова ставка НБУ – це відсоток, під який Нацбанк видає кредити комерційним банкам. Відтак облікова ставка є своєрідним індикатором інфляційних процесів у державі, адже підвищення ставки означає, що Нацбанк намагається стримати інфляцію, зменшуючи грошовий обіг (комерційним банкам невигідно брати кредити в НБУ під високі відсотки, через що в обіг надходить менша кількість грошей). Це у свою чергу має призвести до подорожчання грошей, а не до їх знецінення.

Станом на 1 січня 2015 року облікова ставка становила 14%. 6 лютого Нацбанк підвищив її до 19,5%, а ще через місяць (6 березня) – до 30%.

Облікова ставка у 30% була найвищою за останні 15 років (з квітня 2000 року). Згідно з офіційною статистичною інформацією, опублікованою на сайті НБУ, за весь період незалежності найвищою облікова ставка була у кризовий 1994 рік, коли вона досягла 300 відсотків (тоді економіка країни перебувала під впливом галопуючої інфляції), а найнижчою у 2013-му – 6,5%.

Хочеться сподіватися, що зниженню облікової ставки справді передувало зміцнення гривні, а рішення НБУ не було політичним.

Під час привітальної промови до Дня незалежності Президент України Петро Порошенко сказав, що ми уже подолали кризу, дісталися дна і далі піде зростання. Через чотири дні після цієї промови НБУ знижує облікову ставку…

Екс-міністр економіки Павло Шеремета, коментуючи вказану тезу Президента в інтерв’ю Громадському радіо, зауважив: «Я не думаю, що ми досягли дна. Можливо, він має на увазі, що ми не будемо падати настільки сильно як падали. На мій погляд, це все ще не дно». Передумовою економічного зростання, на думку екс-міністра, має стати «забезпечення економічної свободи в країні. Ця свобода поки не забезпечена. Робити бізнес в країні все ще важко, ринки все ще монополізовані. Ставлення держави залишається віджимаюче, а не розвиваюче. Як мінімум, треба змінити ці речі. Як показує досвід Польщі та Грузії, це може дати достатньо потужний стимул для української економіки».

На думку фінансових аналітиків зниженням облікової ставки Нацбанк приваблює нових інвесторів. Зокрема в ефірі радіостанції Голос Столиці експерт в банківській галузі Ігор Шевченко зауважив: «Облікова ставка НБУ була однією з головних ставок, від яких відштовхувалися комерційні банки для кредитування своїх клієнтів. Звичайно, 3% не дадуть істотного сплеску для ефективної роботи, але НБУ добре себе проявив. Нацбанк таким чином покращує умови для бізнесу і покращує макроекономіку. Це таке запрошення для інвесторів, щоб вони вкладали гроші в нашу економіку».

У свою чергу екс-член Ради Національного банку України Василь Горбаль в коментарі інтернет-виданню « Обозреватель» з цього приводу зазначає: «Із приводу високої облікової ставки було багато критики в сторону НБУ. Це, швидше, меседж, ніж реальна дія».

Тож реальні підстави на наслідки зниження облікової ставки НБУ побачимо згодом.

 

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук для ProZak.info