Член журі престижного конкурсу вподобала ілюстрації закарпатки до книги
Олена Бугренкова із Закарпатя стала ілюстратором дитячої книги "Поні Фіалка і чарівний колодязь", яка увійшла до переліку книг конкурсу ВВС "Дитяча Книга року ВВС-2015".
Випусковий редактор ВВС Україна, член журі Марта Шокало написала рецензію на книгу, яку опублікували на сайті ВВС. Разом з авторкою казки вона хвалить й ілюстратора видання.
"Поні Фіалку" вперше сіла читала зі своїм чотирирічним сином.
Розгортаєш її і ніби поринаєш у інший світ – яскравий, теплий, зелений і добрий
І на його прохання ми її прочитали двічі поспіль.
Пройнялися симпатією до буркотливої Жаби Квакуші – самотньої і сердитої. Кілька разів поверталися на сторінку, де Жаба впала в колодязь.
Від неї там не відірвати очей.
"Поні Фіалка" - це книжка, яку дитина може запам'ятати надовго. Саме завдяки малюнкам.
Розгортаєш її і ніби поринаєш у інший світ – яскравий, теплий, зелений і добрий.
Світ, у якому затишно, і в який захочеться повертатися навіть, коли виростеш. Знаєте, як стає тепло, коли згадуєш малюнки зі своєї улюбленої дитячої книжки?
Малюнки у "Поні" ніби не дають цій історії зіскочити на дорослу стежку.
Стає трошки ніяково, коли читаєш про конкурс краси або мрії мами Рози про королівського скакуна, з яким у неї не склалося, бо він виявився Нарцисом.
Я аж зраділа, що син мене не запитав, що ж то за Нарцис такий – довелося б довго пояснювати. Та й навіщо дитині таке знати?
В такі моменти дитяча історія ніби втрачає магію – відчуваєш, як у казковий світ вривається доросла буденність, якій там не місце.
Але врешті казка добігає хепі-енду, в якому навіть буркотлива Жаба стає щасливою, бо вона нарешті знаходить друзів.
Якщо ви йдете в гості, а там є маленькі дівчатка, ця книжка може стати гарним подарунком.
Бо для хлопчиків у ній, можливо, забагато бантиків, мрій про сукні та інших дівчачих сюсі-пусі.
Хоча ситуацію може врятувати Жаба. Шкода, правда, що її немає на обкладинці - вона цього варта.
І я б назвала її Ропушкою. Бо Квакуша якось надто передбачувано.