Закарпаття передвиборне: «теледжинса», без вини винні, дуель Москаль-Балога
Чому на державному телеканалі транслюють одних кандидатів і відмовляють іншим.
Телебачення для вибраних
У Закарпатті, яке межує з чотирма членами Євросоюзу- Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Польщею- можна дивитися загальнодержавні телеканали цих країн та прилеглих до нас регіонів. Скажімо, в Ужгороді час від часу на екрані спостерігаю, як в Угорщині та Словаччині центральні й крайові ТБ висвітлюють передвиборні перегони. Всі партії, всі кандидати мають однакові часові відрізки. У дебатах у ділі теж секундомір.У них,у сусідів, і поняття такого немає, як прихована розкрутка претендентів на мандат перед початком виборчої кампанії та на її початку, коли вона стартувала, а документи особою чи організацією ще не подані, або перебувають в стадії розгляду. Там все відбувається прозоро, з участю всіх зареєстрованих виборчими комісіями учасників змагань за парламент чи загальні збори в регіонах. Це у нас в Україні, в тому числі й у моєму рідному Закарпатті ще буйним цвітом цвіте явище, коли одним претендентам у владу щедро дають ефір до того, під час того, після того, замість того. Йменується воно «джинса». Скажімо, на Закарпатський обласний державний телеканал «Тиса-1» до офіційного початку виборів на довжелезні ефіри гайнула ціла група челядників з владного Олімпу. Всі навкруги давно знають, що вони неодмінно йтимуть на вибори. Тільки в телекомпанії на це начебто «закрили очі». Ой, не за гарні очі гостей. Віриться, новостворена Національна суспільна телекомпанія України цей страшний гандж під назвою політична корупція - «джинса» усуне рішуче й назавжди. Шкода, що вона не почала свою діяльність напередодні місцевих виборів жовтня 2015-го. Відчуваючи, що гайки Київ закручує все більше, обласні ТРК намагаються заробити на своїй останній «джинсі» /невже останній?/по повній програмі.
У «Про головне» через площу Народну
Закарпатська ОДТРК «Тиса-1».Головна політична програма «Про головне». Останнім часом вона все більше відмовляється від формату політичних ток-шоу, з участю цілої групи запрошених, і вдається до діалогу ведучого з одним гостем. Тут, як кажуть, і коню ясно, звідки вітер віє.В кабінеті генерального директора тема бесіди узгоджується, ведучому окреслюється коло запитань, які варто ставити. Розмова тет-а-тет виходить гладка, мирна, нудна,банальна, глядачеві нецікава. Як не силкується дует розіграти надумані пристрасні сцени двобою. Я особисто не витримую кількох хвилин такої постановки. Перемикаю на інший канал. Від серпня дотепер у такому форматі в понад півгодинних «Про головне» і в ще такій же форматом передачі «У зоні особливої уваги» взяли участь голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, голова обласної Ради Володимир Чубірко, депутат обласної Ради Михайло Качур, секретар Ужгородської міськради Богдан Андріїв, заступник мера Ужгорода Ярослав Шафар, народний депутат України, голова Товариства угорської культури Василь Брензович, громадський діяч Ален Панов. Усі вони–кандидати у депутати облради та на посаду міського голови. То дайте до програми титри «Перевиборна реклама», хай виступаючі внесуть відповідні кошти у касу телекомпанії. Ні, все приховано. Пропозиція друга: посадіть цих сімох за один стіл, нехай подискутують, почубляться. Глядачеві хоч трішки стане цікавіше. Ви ж для нього, шановного, працюєте? Пропозиція третя: вмостіть у студії кожного осібно. Хай балакає. З титром «Передвиборна агітація». Бо ведучий і так виконує роль статиста. До речі, модератором політичної програми «Про головне» є Олександр Мерявчик. Він неперевершений фіґляр-гуморист, вправний кавеенник, музикант. Як він мучиться, коли мусить весь час себе тримати у формі серйозного, задавати запитання без посмішки, сарказму, переконливої міміки. Олександр дуже старається. Не віриться, що на таке він здатен. Це те саме, якби Михайла Жванецького посадити в крісло ведучого програми «Время». При спогляданні мук вкрай зосередженого Олександра весь час не покидає думка: та створіть на «Тиса-1» гумористичне ток-шоу з О.Мерявчиком у головних ролях. У нього є велика команда акторів з народу. Вони ж свої сміховинки-вистави показують на каналі «ЗІК» у Львові. Хай «Тиса-1» так нищівно викриває порядки в закарпатському політикумі, зриває маски з місцевих божків, князьків, чинуш. Після такого багато хто з них побоїться йти до студії на свої посиденьки. Відбування номера.
Халявний ефір – усім кандидатам!
Закарпатську ОДТРК продовжує очолювати генеральний директор Віталій Мещеряков. Донедавна преактивний ідеологічний штик Партії регіонів. Попередні перші керівники Закарпаття Василь Губаль та Іван Балога у листі до голови Держкомтелерадіо О.Наливайка вимагали усунути Мещерякова з посади, але той не пішов назустріч. Нинішнє керівництво області на цю тему не висловлюється. Зрозуміло, перебуваючий в підвішеному стані гендиректор вигідний діючій владі.Тому отой дармовий передвиборний ефір в основному дається тільки її представникам. Хто вони, учасники останніх передач «Про головне» і «У зоні особливої уваги»?Депутат облради Михайло Качур на минулих виборах потрапив до обласного парламенту від «Батьківщини».Зараз на мери Ужгорода йде від Блоку Петра Порошенка- партії «Солідарність». Секретар Ужгородської міськради Богдан Андріїв з «Єдиного центру» перекочував до Партії регіонів. Тепер на міського голову Ужгорода висувається від партії «Відродження». Володимир Чубірко став головою облради від «Єдиного центру».На вибори 25 жовтня йде як само висуванець, написавши заяву про вихід з «ЄЦ». Геннадій Москаль у 2012 став депутатом Верховної Ради України від «Батьківщини», нині першим у списку крайової «Солідарності» до облради. В глядачів виникає резонне запитання до каналу «Тиса-1»: чому, дотримуючись принципу демократичної рівності, не надасте такого ж півгодинного ефіру представникам «Свободи», «Правого сектора», Радикальної партії, «Єдиного центру», «Опозиційного блоку»? От у четвер, 1 жовтня у передачі «Про головне» з»явився Сергій Ратушняк. До нього давали титр «Почесний громадянин Ужгорода». Хоча він сам постійно нагадував про свої зареєстрування кандидатом у мери обласного центру. Зумів добитися ефіру С.Ратушняк, за його словами, перший офіційний доларовий мільйонер у Закарпатті. Пропоную усім аналогічним кандидатам добитися від керівництва «Тиса-1» ефіру на халяву.
Є така партія!
З ефіру Закарпатської ОДТРК «Тиса-1» зовсім зникли представники партії «Єдиний центр». Це сталося відразу після гангстерських розбірок у Мукачеві. У них, як відомо, стрілянину з людськими жертвами влаштували бійці «Правого сектора» і озброєні люди народного депутата Михайла Ланя. За логікою ці дві сторони, як мовлять закарпатці, начудили і мають нести покарання. Якщо це доведуть слідство і суд. Однак ярлики винних уже на всіх рівнях навішали на десятки тих, хто, як кажуть росіяни «не был, не состоял, не участвовал». До стрілянини домішали все на світі-контрабанду,вирубку лісів, переправку за кордон незаконних мігрантів, сімейні клани, навіть партії.Геннадій Москаль, призначений на посаду голови Закарпатської ОДА в розпал цієї трагедії, заявив: під час розмови з Президентом Петром Порошенком той порадив не ставити на керівні посади в Закарпатті тих, хто був чи є у лавах трьох партій- СДПУ/о/, Партії регіонів та «Єдиний центр». Закарпатці, котрі за своєю ментальністю у більшості є консерваторами, хотіли почути це від самого Гаранта. Щодня вони продовжують заходити на сайт Глави держави, але ніяк не надибають там такої вказівки. Тому багатьох продовжує мучити питання: чому до цієї компанії внесено «Єдиний центр», який на недавніх президентських виборах горою стояв за Петра Олексійовича і забезпечив йому перемогу в Закарпатті? До приходу Г. Москаля в області та районах держадміністраціями суціль керували представники ЄЦ. Після з»яви очільника з Луганщини всі вони організовано написали заяви на звільнення. Пан Москаль у ці дні весь час подає правоохоронцям отримані з місць на його електронну адресу списки єдиноцентристів, котрі буцімто займаються скупкою голосів. Керівники «ЄЦ» нардепи Віктор Балога, Іван Балога у листах до Генпрокурора назвали це фальшуванням, тиском на рядових членів партії, спробою усунути «Єдиний центр» з виборів. Вони вимагають притягнути Г.Москаля до відповідальності. Також опоненти наводять низку прикладів губернаторських призначень, висувань у майбутні депутати з числа колишніх есдеків та регіоналів.
Чому розлучилися двоє?
Це, ймовірно, колись давно, коли Президент згадуватиме своє нинішнє 50 річчя, в надрукованих мемуарах розкриє таємницю побиття горшків з Віктором Балогою. Ймовірно, на думку господаря Банкової, пан Віктор Балога, як депутат Верховної Ради, разом з рідними братами парламентарями Іваном та Павлом, також двоюрідним братом Василем Петьовкою мали би влитися в склад парламентської коаліції, В.Балога мав би припинити у Фейсбук свої нескінченні критичні оцінки діянь прем»єр-міністра Арсенія Яценюка, самого Президента, більше писати про паростки здійснюваних економічних, політичних, правових, судових реформ. У багатьох закарпатців виникає запитання до Президента: «Маєте претензії до В.Балоги, то невже не можна зустрітися, обговорити, прислухатися, знайти порозуміння. Навіщо цей пошук «відьом» і пляма на цілу партію? У нашій демократичній Україні жодна з партій, навіть Комуністична, не є поза законом, не заборонена. Може, «Єдиний центр» негласно заборонена?»
Вони мені друзі, та істина дорожча
Не приховую того, що у минулому активно співпрацював і з Геннадієм Москалем, і з Віктором Балогою. Без найменшого натяку на «джинсу». Як журналіст Національної телекомпанії України. Й донині з ними маю довірливі, нормальні стосунки. Обидва були діяльні реформатори й завжди висловлювали свою точку зору / поряд з кількома іншими думками/ в резонансних сюжетах. Спершу познайомився з Г.Москалем, котрий з 1995 по 1997 роки очолював Закарпатське облуправління внутрішніх справ. Міліція при ньому працювала енергійніше, ніж на Дикому Заході в часи депресії. Щодня відбувалися гучні операції зі затриманням, вилученням, погонями. Криміналітет у результаті чкурнув кудись далеко. В 1998-99 познайомився з Віктором Балогою. Він тоді став міським головою Мукачева. У цей час катастрофічна повінь наробила багато лиха в місті. Балога зумів добре організувати роботу по локалізації її наслідків і відбудові зруйнованого. Ні, стоп. Не збираюся в подробицях змальовувати кар»єрні рости Г.Москаля і В.Балоги. Вони обидва в минулому очолювали Закарпатську облдержадміністрацію. Я,як і мільйони українців, не переставав вірити, що генерал Геннадій Москаль неодмінно стане Міністром внутрішніх справ. Був він на підході, ходив уже в заступниках. Не дали вище піднятися. Він-міліціонер-професіонал. Він не класичний губернатор, оскільки для цього треба досконало знати економіку, місцеве самоврядування, бюджетну науку. Я ніколи не думав, що Віктор Балога зуміє стрибнути вище керівника Закарпаття. А той примудрився стати главою Секретаріату Президента, міністром з питань надзвичайних ситуацій. Москаль та Балога то співпрацювали, то воювали, мирилися, знову конфліктували. Були разом в об»єднанні «Наша Україна»-«Народна Самооборона».Їх добряче нівечило на політичних віражах. Обидва не раз потрапляли під репресивний каток екс-президентів. Особливо терзав їх Віктор Янукович. На виборах 2012-го Віктор Балога став депутатом-мажоритарником по рідному Мукачеву. Геннадій Москаль пройшов у ВР від «Батьківщини». Далі у Москаля цивільна військова адміністрація на палаючій у вирі українок-російської війни Луганщині. Тепер нова війна в Закарпатті? Якщо вона з контрабандою, її схемами, учасниками, якщо вона з корупціонерами, то всі закарпатці на боці губернатора. Хоча функціонально це парафія правоохоронців. А голова ОДА має забезпечувати загальну життєдіяльність області. Коли ж під прикриттям мукачівського трафунку ведеться війна політична, аби усунути з боротьби серйозного противника, то тут безсилий навіть «Москаль-чарівник» з відомої п»єси Івана Котляревського. Закарпатцям таке чуже. Цими днями Закарпаття поділилося на два табори. Одні за Москаля і однозначно проти Балоги, інші за Балогу і проти Москаля. В тому протистоянні задіяні цілі армії агітаторів, пропагандистів, журналістів. Такий сценарій у нашому краї завжди був програшний для сторін конфлікту.Вигравав хтось третій, сторонній. Не буду забирати хліб в істориків, та все ж зверну увагу на одну чи не найголовнішу рису ментальності закарпатців. До того, як 1945-46 роках стали громадянами України, вони понад вісім /!/ століть перебували у складі різних держав, здебільшого Угорщини. Як правителі в Будапешті, Відні, Празі, Бухаресті не намагалися втягнути закарпатців в міжусобиці, війни, революції, повстання, боротьбу між магнатами, партійними вождями, це все закінчувалося пшиком. Через таку мудру філософію закарпатські русини-українці не розчинилися ні в угорському, ні в австро-угорському, ні в чехословацькому морях. Зберегли свою мову, віру, культуру, традиції, звичаї й нині становлять 80 відсотків жителів краю.
Не на шпахах дуель- на словах
Якщо Віктор Балога і Геннадій Москаль справжні закарпатці, то вони мусять примиритися ще до виборів або після них. Ця земля така маленька,така славна, така миролюбива, що тут негоже сіяти розбрат.Якщо Петро Порошенко є державним пастирем усіх українців, то він має стати ініціатором цього порозуміння. Й тоді поверне собі в Закарпатті сотні тисяч прихильників-однодумців. Балога і Москаль стояли на Майдані за торжество ідеалів Революції Гідності.Разом з ними були пребагато патріотів з Ужгорода, Мукачева, Хуста, Берегова.
Як кореспондент Парламентського телеканалу «РАДА», пропоную обом – Віктору Балозі /він, до речі,очолює список партії «Єдиний центр» до Закарпатської облради/ та Геннадію Москалю –стати ведучим кількох діалогів-дебатів між ними на каналах «Тиса-1» або «М-студіо».Ні, стати співведучим, запросивши до студії відомих у Закарпатті незаангажованих регіональних кореспондентів загальноукраїнських телеканалів Наталку Зотову, Марину Коваль, Світлану Ковбицю, Віталія Глаголу.І ніяких там образ, наїздів. Предметно,спокійно, виважено, аргументовано обговорити нинішню ситуацію в області через призму взаєморозуміння в міжетнічних, релігійних стосунках, подальшого розвитку малого і середнього бізнесу, зеленого туризму, самобутньої культури. Не оминути того, як у Закарпатті здолати контрабандну лихоманку і повсюдну корупцію. З обласною, районними, міськими, сільськими, селищними радами, в яких після виборів пануватимуть активно розпочата після мукачівських подій гризня, недовіра, ворожнеча, ніякого поступу вперед не буде, Закарпаття стане ще більш дотаційним, зубожілим регіоном.
Усі тимчасові, Закарпаття ж вічне
Насамкінець дещо несподіване. У 2002 році Геннадій Москаль здобув ступінь кандидата юридичних наук, захистивши дисертацію «Інститут тимчасового генерал-губернаторства в Україні у кінці 19-го-на початку 20 століть». Всі ми тимчасові на цій землі, в тому числі й генерал-губернатори. Можливо, цю модель варто доценту Г.Москалю запропонувати в поправках до Конституції України. У вже поданих змінах до Конституції таких інституцій, як облдержадміністрації, взагалі нема. Замість них є префекти. Пан Москаль може стати першим закарпатським префектом. У грудні 2015-го йому виповниться 65 літ. Він стверджує, що на пенсію не збирається й налаштований керувати Закарпаттям до закінчення повноважень Президента. Після такої заяви закарпатці знову щодня заходять на сайт Глави держави, аби уздріти, чи то дійсно така його воля.
Віктор Балога нині весь у виборах до обласної Ради. Воно вийде вельми цікаво, коли він раптом стане головою Закарпатської облради,а Геннадій Москаль-заступником. Або Москаль очолюватиме облраду, а В.Балога буде його заступником. Переконаний, таке просто неможливе. Навряд чи Віктор Іванович має намір удруге очолити Закарпаття.І все ж. Чим чорт не жартує. Узагалі складається враження, що війни проти Віктора Балоги тільки зміцнюють позиції його і його однодумців. Згадайте колотнечу на знаменитих мукачівських виборах мера, як Балогу намагалися знищити Віктор Медведчук, кілька Генпрокурорів, сам Віктор Янукович. І в нинішній боротьбі пан Віктор, схоже, лиш додає собі штрихів до лику мученика-оборонця закарпатців. Правду каже поговірка «На те і щука, аби карась не дрімав». Геннадій Москаль у минулому вже раз крупно програв, ведучи в Закарпатті прокучмівський блок «За Єдину Україну». Він і на мить не припускає другої поразки з Блоком Петра Порошенка –партією «Солідарність». Бо це буде для нього катастрофа.
Геннадію Геннадійовичу, Вікторе Івановичу. Шаблі у піхви, руки один одному потискаєте, вмощуємося гуртом у студію і слухаємо ваші одкровення державотворчих політиків-мужів. Мирно-конструктивні. Готові? Закарпаття чекає.
Богдан Барбіл, тележурналіст, заслужений журналіст України для ProZak.info
Ужгород. 5 жовтня 2015 року
P.S. Думка автора, висловлена у статті, може не збігатися з позицією редакції