Чому селянам затримують призначення субсидій

Сільські ради ігнорують інформаційні запити управлінь соцзахисту населення, чим гальмують призначення субсидій громадянам.

Протягом липня 2016 року юристи Центру правової інформації та консультацій ГО «Простір молоді» провели чергові виїзди у гірські населені пункти Великоберезнянщини, зокрема відвідали села Волосянка, Верховина-Бистра та Ужок. Виїзні прийоми здійснювалися спільно з нашими партнерами з Ужгородського місцевого центру БВПД.

Як правило, мешканці гірських сіл найчастіше зверталися з майновими та соціальними питаннями. При цьому однією із найбільш актуальних проблем було призначення субсидій селянам. Зокрема деякі громадяни зазначали, що подавали документи для її призначення ще в лютому, а відповіді досі нема. У зв’язку з великою кількістю таких звернень юристи Центру відвідали управління праці та соціального захисту населення Великоберезнянської РДА. Як виявилося, проблема полягає у тому, що не всі сільські ради вчасно подають до управління соцзахисту інформацію, яка необхідна для призначення субсидії (насамперед це стосується інформації про кількість осіб, зареєстрованих у помешканні, в якому проживає заявник, що претендує на субсидію). Більше того, як з’ясували наші юристи, деякі сільські голови взагалі ігнорують інформаційні запити органу созахисту, посилаючись на законодавство про захист персональних даних.

Що передбачає законодавство?

Чинний Порядок надання населенню субсидій (затверджений постановою КМУ №848) передбачає, що для призначення субсидії людина має подати лише два документи: заяву та декларацію про доходи і витрати. Відомості, які вказані у цих документах (включаючи склад зареєстрованих у помешканні членів сім’ї та інших осіб), орган соцзахисту має перевірити самостійно, а для цього надсилаються відповідні запити до інших органів, включаючи органи місцевого самоврядування (сільські ради), які віднедавна наділені повноваженнями щодо реєстрації місця проживання громадян (тому надання інформації про кількість зареєстрованих у помешканні осіб відноситься саме до їх компетенції). Відповісти на такий запит мають протягом 5 днів. Водночас Порядком передбачено, що «у разі неподання на запит структурному підрозділу з питань соціального захисту  населення у встановлені терміни відомостей про склад зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб для призначення субсидії використовуються дані, зазначені у декларації про доходи і  витрати  осіб, які звернулися за її призначенням». ОДНАК це положення застосовується лише у тому разі, якщо субсидія призначається вперше.

Для повторного призначення субсидії (після закінчення строку, на який її було призначено) громадяни не зобов’язані знову звертатися до органів соцзахисту із заявою та декларацією. Перевірити наявність підстав для повторного призначення субсидії орган соцзахисту має самостійно, але для цього потрібно зібрати необхідну інформацію від інших органів. Тобто знову потрібно надсилати запит до сільської ради щодо кількості зареєстрованих у житловому помешканні осіб (за рік ця інформація могла змінитися). Від цього залежить середньомісячний дохід сім’ї, який разом із сумою витрат на оплату житлово-комунальних послуг відіграє ключову роль при призначенні субсидії.

Тому у зв’язку з тим, що сільські ради ігнорують відповідні інформаційні запити, створюється своєрідне замкнене коло: орган соцзахисту не володіє необхідною інформацією для повторного призначення субсидії і при цьому не вправі вимагати від громадян надати будь-які потрібні для цього документи (зокрема декларацію про доходи та витрати, довідку про кількість зареєстрованих у житлі осіб тощо).

У чому полягають зловживання з боку сільських рад?

Деякі голови сільрад відмовляються відповідати на запити управління соцзахисту, посилаючись на законодавство про захист персональних даних.  Так, справді чинне законодавство (зокрема Закони «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації») забороняють розголошувати без згоди особи конфіденційну інформацію про неї. При цьому до конфіденційної інформації про особу належить також і адреса її місця проживання (стаття 11 Закону «Про інформацію»).

Тому на перший погляд може скластися враження, що дії сільських голів законні. Однак ЦЕ ХИБНИЙ ВИСНОВОК, а вся ситуація є доволі абсурдною!

Зокрема у цій ситуації слід керуватися положеннями Закону «Про доступ до публічної інформації», відповідно до статті 1 якого будь-яка інформація, яка перебуває у розпорядженні суб’єктів владних повноважень та була отримана ними в процесі виконання своїх обов’язків, відноситься до категорії публічної інформації.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону «Про доступ до публічної інформації», частини другої статті 14 Закону «Про захист персональних даних» розпорядники інформації (зокрема й органи місцевого самоврядування, включаючи сільські ради), які володіють конфіденційною інформацією та персональними даними інших осіб, можуть поширювати таку інформацію за відсутності згоди таких осіб в інтересах національної безпеки, ЕКОНОМІЧНОГО ДОБРОБУТУ ТА ПРАВ ЛЮДИНИ.

Тобто обмін персональними даними про заявників, які претендують на субсидію, між суб’єктами владних повноважень (сільрада та орган соцзахисту) відповідає інтересам самих людей, а тому не може розглядатися як порушення законодавства про захист персональних даних. При цьому законодавство передбачає, що публічна інформація, яка містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі, якщо надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом (п.3 частини третьої статті 10 Закону «Про доступ до публічної інформації»).

Отже, ненадання сільрадами відповіді на запити органу соцзахисту грубо порушує право громадян на призначення субсидії, яке передбачене чинним законодавством. Зокрема таке право випливає з положень статей 46, 47 та 48 Конституції України, статті 5 Закону «Про житлово-комунальні послуги», постанови КМУ №848 та інших нормативно-правових актів. При цьому також грубо порушується законодавство про інформацію.

Якою є відповідальність за ненадання інформації на запит?

Відповідно до ч.2 статті 212-3 КУпАП порушення Закону «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 425 до 850 грн.

Повторне протягом року вчинення такого правопорушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 1020 грн до 1360 грн або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

Куди звертатися за допомогою жителям Великоберезнянщини?

Задля уникнення вказаної проблеми із призначенням субсидій жителям сіл Великоберезнянщини юристи Центру правової інформації та консультацій ГО «Простір молоді» будуть вживати відповідні заходи реагування на звернення громадян та проводити роз’яснювальні роботи з головами сільських рад.

Для попереднього запису на виїзні прийоми громадян юристами Центру правової інформації та консультацій ГО «Простір молоді» у селах Великоберезнянського району звертайтеся за телефоном: 0958945385 (Микола Сюсько).

Прийом громадян у смт. Великий Березний проводить керівник Центру, к.ю.н. Віталій Дацюк. Попередній запис за телефоном 0958990614.

Дзвінки приймаються у робочі дні з 9.00 до 18.00.

Нагадуємо, що проект «Безоплатна правова допомога для гірських громад Великоберезнянщини» виконується в рамках Проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти за підтримки Уряду Канади та Програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».

 

Віталій Дацюк, кандидат юридичних наук, керівник Центру правової інформації та консультацій ГО «Простір молоді»