На День Ужгорода локації для "500-гривневих" та "креативних" розділили

Цього року День Ужгорода відмічався з особливим розмахом. І що цікаво, вперше свято було організоване не лише для "електорату"

Пропонуємо думку нашого читача Романа Семака.

Не пригадую, щоб День Ужгорода проводився з таким розмахом. І справа не в тому, що на проведення свята довелося викласти чималі кошти. Значну частину з них, звичайно, видоять з бюджету. Але звернув увагу на те, що чи не вперше було кілька локацій, які вирізнялися креативом. 

Для потенційного "500-гривневого електорату" влада постарался на всі сто відсотків. Був і ярмарок з шашликами, був концерт на Поштовій для всіх електоральних категорій від співаків-ветеранів до русинського гламурного року від формації ROCK-H, трошки дядьків у лицарських лаштунках з імітацією боїв і багато іншого солощаво-видовищного.

Однак варто відзначити, що кілька локацій таки були доволі прогресивно-креативними. У першу чергу, це Мост-фест на площі Фенцика. Ще одна креативна локація була в дворику Художнього музею. Взагалі, це місце могло б стати певною творчою місциною не тільки для академічних традиційних виставок. Там можна було б влаштовувати невеличкі камерні концерти і театралізовані вистави. Така собі опен-ейр альтернатива "Галереї Ілько". 

Ну і ще деякі роздуми щодо святкування річниці міста. Завдяки, в першу чергу, голові ОДА Геннадію Москалю вдалося зібрати велику групу дипломатів та бізнесменів і представити інвестиційні проекти. Можливо, деякі з них отримають кошти для реалізації. Заступник мера Ужгорода Іштван Цап з пафосом написав у соцмережах, що успішно був представлений проект аквапарку. Як виявилося, будуватиметься він там, де мав будуватися аквапарк при мерові Сергію Ратушняку. Тоді той проект не був реалізований через політичні протистояння. Зараз мер Богдан Андріїв фактично не має перешкод, бо його партія знаходиться при владі не лише в місті, але й області.

Підсумувати відзначення Дня міста можна так: мер отримав додаткові електоральні дивіденди не лише від традиційної маргінальної "500-гривневої" групи ужгородців, але й від тих, хто позиціонував себе критично-аналітичним складом свідомості.