Помер керівник Ужгорода періоду індустріалізації Степан Дьолог

Помер Степан Дьолог, який очолював Ужгород з 1970 по 1980 роки.

Це був найінтенсивніший період розбудови міста. Саме при Степанові Дьологу в Ужгороді було побудовано ряд промислових гігантів і почалося велике переселення мешканців з районів області в обласний центр. Це тоді будувалися "Турбогаз", "Електродвигун", "Патент", готелі "Закарпаття" та "Ужгород", універмаги "Україна" та "Таллінн". 

На жаль, про Степана Дьолога навіть немає статті у "Вікіпедії" і неможливо знайти фотографії в інтернеті. Ось коротка його біографія.

Народився він 21 січня 1932 року в гірському селі Широкий Луг на Тячівщині, в селянській сім’ї: серед сімох дітей був п’ятою дитиною у батьків. Уже з раннього дитинства Степан працював - пас худобу, допомагав дорослим у полі. Вчився у місцевій початковій школі, але в той же час працював з батьком на сезонних роботах у лісі, а влітку - на пасіці. Після початкової школи закінчив семирічку в селі Нересниці, а середню школу - в селі Дубовому, з відзнакою. У 1956 році закінчив Львівський Лісотехнічний інститут - лісоінженерний факультет. За направленням почав свою роботу в Вологодській області Росії - керівником лісопункту в Сусоловському ліспромгоспі комбінату “Устюгліс”. Після повернення на рідне Закарпаття працював технічним керівником Синевирського лісокомбінату на Міжгірщині, начальником Шалівського лісопункту Хустського району, в Буштинському лісокомбінаті. Згодом працював у місті Виноградові. Був секретарем, а потім головою обкому профспілки лісових галузей, членом президії обласної Ради профспілок Закарпаття, обирався в керівні профспілкові органи лісових галузей республіки та Союзу, делегатом XIII-го з’їзду профспілок від Закарпаття. З 1967-го до 1980 року - другий, а пізніше перший заступник голови.

З 1970-го до 1980 року обіймав посаду міського голови Ужгорода. Неодноразово обирався депутатом обласної та міської рад, був членом облвиконкому, членом бюро міськкому партії та членом обкому партії, делегатом двох з’їздів компартії України. Наступні роки працював начальником обласного житлового управління, начальником виробничого відділу та директором виконавчої дирекції лісозаготівельної галузі. Після виходу на пенсію продовжував працю в лісовій галузі - у “Закарпатлісі”.

За заслуги нагороджений трьома орденами, зокрема “Знаком пошани”, медалями, грамотами та відзнаками, в тому числі грамотою Болгарської Республіки. За багаторічну сумлінну роботу, за особистий внесок у соціальний і культурний розвиток м. Ужгорода йому присвоєно звання “Почесний громадянин м. Ужгорода”.