Скільки втрачає Закарпаття через відсутність грамотного спортивного менеджменту

Відповідь голові Закарпатської ОДА Москалю, який не розуміє, чому у нас провалилося стільки спортивних проектів

Днями Геннадій Москаль бідкався на те, що у нас залишилося нереалізованими багато проектів з побудови спортивно-рекреаційних об'єктів. Мовляв, ми тут можемо мати інфраструктуру не гіршу, ніж в Австрії та Італії, але нічого не виходить.

"За останні 15 років на Закарпатті було більше десятка пропозицій для створення масштабних туристичних і спортивних комплексів, – повідомляє Геннадій Москаль. – Частина з них, очевидно, була зроблена тільки під те, щоб «прихватизувати» землю, але були й серйозні пропозиції. Якби реалізували хоча б частину з них, маса людей отримала б роботу, а область за спортивною й туристичною інфраструктурою досягла би рівня Австрії чи Італії. Однак на сьогодні жоден проект не реалізований, високогірні райони, де люди отримували б серйозні прибутки, залишаються депресивними, селяни змушені виїжджати на заробітки в Росію і Євросоюз, а якщо сюди заходить потенційний інвестор, на нього починають кричати «Не дамо знищити Карпати!». У результаті область і далі сидить боса, гола й дотаційна на 76 відсотків".

Геннадію Геннадійовичу, почніть із своїх кадрів, які протирають штани в кабінетах управлінь. Ви впевнені у їхній компетенції? Вони відповідають сучасним вимогам бізнесово-інвестиційного менеджменту? 

Відразу зазначу, що робити ставки на відкриття гірсько-лижних курортів на Закарпатті не варто. Ніде на Заході у сучасних кліматичних умовах жоден інвестор не вкладе кошти в будівництво такого курорту, якщо він розміщений на висоті менше 2500-3000 метрів. Клімат тепліє і щосезону курорти в Альпах та Татрах все більше втрачають. А ви хочете будувати курорт на наших низьких полонинах? 

По-друге, у нас дійсно є Драгобрат, де сніг тримається навіть довше, ніж на Буковелі. А ви давно там були? Або ваші чиновники. Хтось може сказати, що має бюджет області, або місцеві бюджети від курорту Драгобрат? Нічого. Там такий бардак, який вже неможливо виправити. Страшна анархічна забудова незрозумілих об'єктів. Як і кому роздавалися землі, важко зрозуміти. Місцеві не дають будувати до курорту дорогу, бо для сотень людей заробітком є те, щоб повезти на старих УАЗах туристів на гору.

То ви, Геннадію Геннадійовичу, хочете ще таких курортів в Закарпатті?

А не виникала у вас думка, що окрім гірськолижних курортів можна успішно розвивати інший спорт в Закарпатті і мати з нього значно більший зиск.

Раніше Закарпаття було базою для футболістів всього Радянського Союзу, які проводили тут збори у весняний період. Бо саме тут була рання весна. Під ці збори регулярно проводилися турніри. Область мала великі гроші з оплат федерацій зі всього СРСР. Всі готелі були зайняті. 

Так само тут проводили крупний марафон "Дружба" навесні, який фактично відкривав марафонний сезон в СРСР. Сюди приїжджали тисячі бігунів та тренерів.

Так само тут навесні збиралися майже всі тенісисти з СРСР, які готувалися саме у нас до міжнародних турнірів на відкритих кортах.

Що ми ще мали, так це збори спортсменів з фрістайлу, які тренувалися на трампліні у басейні в Берегово. 

Геннадію Геннадійовичу, дайте команду своїй дармоїдам у першу чергу промоніторити весь потенціал наших спортивних баз. Прорахуйте, скільки і куди варто вкласти коштів, щоб реставрувати і будувати корти та стадіони і починайте працювати з федераціями. Ще не так давно президентом Всеукраїнської федерації тенісу був закарпатець Сергій Мошак. Я впевнений, що на Закарпатті можна було б зробити потужний тенісний хаб і саме у нас готувати українських тенісистів навесні на відкритих кортах. Це багата федерація, яка могла легко вкладати кошти на проживання та харчування спортсменів. 

Після анексії Криму до нас перекинули лише базу велосипедистів. Подивіться, який поштовх це дало для Закарпаття. Адже федерація велоспорту проводить постійні змагання та збори. А це сотні спортсменів зі всієї України. Так повинно бути і з іншими федераціями, але ви повинні їх переконати, що саме в Закарпатті їм буде комфортно проводити збори та чемпіонати і навести для цього аргументи: - зручні бази в гарних місцях, чудовий клімат, природа та кухня, близькість кордонів.

Тепер щодо розвитку спорту. Ви бачили видатки на розвиток спорту в Закарпатті? Колись Закарпаття було кузнею українського футболу. Зараз цього немає. Але все ще саме на футбол у нас йдуть величезні видатки. А може б ви сконцентрували увагу на тому, що може нам реально давати зиск? Спорт тримається на ентузіастах. Дайте більше коштів на фехтування, бо там фанатичні тренери, які попри скруту все ще готують нам чемпіонів. Що заважає повернути славу закарпатського великого тенісу та настільного тенісу? Ну не футболом же єдиним!...

І ще. У нас є гори. Спробуйте конкурувати з Львівщиною та Івано-Франківщиною. Буковель наразі проводить агресивну кампанію по концентрації спортивних баз з видів спорту, які залежні від гір. Але повірте мені, на Закарпатті є відмінні умови для проведення змагань з гірських видів велоспорту, фрі-райду та крос-кантрі. Тут можна провести змагання світового масштабу. Просто потрібно, щоб ваші дармоїди не лише протирали штани в управліннях, а вивчали це питання, провели пошуки можливості побудови трас, провели переговори зі спортсменами та головами федерацій і навели контакти зі світовими організаторами етапів кубків з цих видів спорту. І я впевнений, що Закарпаття може стати крупним європейським велосипедним хабом. Ви подивіться, навіть зроблені добровольцями траси для гірського велосипеду в Подобовці мають величезну популярність. Там навіть при нинішніх умовах можна проводити крупні змагання європейського рівня, але тут потрібно активне підключення чиновників.

У тих таки місцях наразі стихійно створилася найкраща база для парапланеристів. Сюди з'їжджаються парапланеристи зі всієї України і навіть з-за кордону. Зараз у цих місцях турки мають намір побудувати вітрові станції і парапланеристи вже порахували, що навіть зараз дохід від парапланеризму в бюджети місцевих районів може бути більшим, ніж від цих вітрових станцій. Уявляєте? А тепер уявіть, що ви доклали ще трошки зусиль, що створити там хорошу базу для парапланеристів і до нас почнуть їздити спортсмени-парапланеристи зі всієї Європи. То й вітряки не потрібні.

І ще про гори і спорт. А ви знаєте, який насправді зимовий спорт є найбільш популярним? Біатлон. Це вже більше схоже на шоу-бізнес, а не спорт. Десятки тисяч глядачів на трибунах під час етапів Кубка Світу. Біатлоністи - це зірки. Крупні рекламодавці вкладають кошти в біатлон і платять страшні гроші за те, щоб біатлоністи рекламували їхні послуги та продукцію. 

Час від часу ми чуємо про успіхи наших юних бігунів на лижах десь із Воловеччини та Міжгірщини. Ну правильно, там де є сніг і є можливість бігати на лижах. Що заважає створити невеличку біатлонну базу в Закарпатті, якщо у нас є хороші тренери з бігових лиж і є... фірма "Фішер", яка виготовляє і експортує 80% всіх лиж Європи?! Чому Новояворівськ на Львівщині чи Тернопіль можуть підготувати біатлоністів світового рівня, а ми не можемо? Що заважає? Відсутність бази? Її не важко створити. Відсутність тренерів? Тільки свисніть і до нас прибіжать чудові колишні біатлоністи, які залюбки готуватимуть команду. Навчіть тих діток, які добре бігають на лижах, влучно стріляти і отримаєте хороших біатлоністів. Нагадати вам що у нас є федерація біатлону? А нагадати, що її очолює одна з найбагатших людей Закарпаття Володимир Гісем? Знову ж таки, дайте завдання своїм дармоїдам вивчити ситуацію. Нехай подивляться, де бігають наші лижники-бігуни, яка у них база, що потрібно вкласти для її модернізації, як можна побудувати тир, як знайти спорядження і подумайте над тим, щоб Закарпатті створити невеличку базу з найпопулярнішого зимового виду спорту. 

Геннадію Геннадійовичу, знову просто хочу сказати, що ви повинні копнути під зад своїх чиновників і дати їм конкретне завдання щодо можливостей створення на Закарпатті крупних спортивних хабів. І це повинно відображати специфіку регіону. Визначте наші переваги для різних видів спорту, зважаючи на специфіку регіону, його ландшафт, клімат та географію і починайте створювати  в Закарпатті найбільшу спортивну інфраструктуру в Україні, яка може приносити хороші доходи області. Це не важко. Потрібне лише бажання.

Степан Форкош для Prozak.info