В Центрі нейрохірургії та неврології Ужгорода вдруге провели складну операцію на головному мозку з пацієнтом при свідомості
Під час видалення пухлини головного мозку пацієнт перебуває при свідомості. Він чудово розуміє, що з ним відбувається, і допомагає лікарям: відповідає на питання афізіолога, ворушить руками і ногами, щоб перевірити, чи не впливає втручання лікаря на мову та здатність володіти тілом.
Володимир СМОЛАНКА – професор, президент Асоціації нейрохірургів України:
«Пацієнт - молода людина 32 років. У нього - доброякісна пухлина головного мозку (Low-grade гліома), яка росте повільно і немає чітких контурів. Пухлина розташована в зоні, яка відповідає за мову та її розуміння, близько прилягає до волокон які відповідають за рухливість у протилежних кінцівках. В даному випадку - правій руці та нозі. Саме тому це вимагає операційного втручання з пробудженням. Ця втручання вимагає мультидисціплінарної участі нейрохірурга, нейрофізіолога, афазіолога та анестезіолога. При цьому кожен член операційної команди виконує свої функції:
- нейрохірург -стимулює кору мозку та проводить хірургічне втручання- видалення пухлини;
- нейрофізіолог - слідкує за виходом з медикаментозного сну, налаштовує силу стимуляції;
- афазіолог – слідкує за правильністю виконання лінгвістичних завдань;
- анестезіолог - виводить пацієнта з медикаментозного сну та контролює його загальний стан.
Часто такі пухлини є у молодих людей. Мета операцій - запобігти порушенням мови. Однак внаслідок видалення пухлини може виникнути афазія – складнощі з мовленням. Також може не розуміти що ій говорять. Тестування мови під час операції дозволяє цьому запобігти.
Оксана Лялька – афазіолог, голова правління Українського товариства мови і мовлення:
«Перед операцією спілкуємось з лікарем-нейрохірургом, дивимось в яких зонах є це ураження і взагалі чи є в людини покази для такої операції. Визначаємо комплекс завдань за якими тестуватимуть людину: це когнітивні та лінгвістичні завдання. Тестуючи пацієнта я бачу які теми складно даються. Тому підбираємо ті завдання, які зрозумілі та прості, і їх можна виконати протягом 4 секунд. На операції ці питання є своєрідним навігатором для нейрохірурга. Нейрохірург проводить стимуляцію певної зони мозку і якщо під час цього пацієнт робить помилку у тестах – це сигнал, що хірургічні маніпуляції саме в цій зоні можуть призвести до порушення мови. Тому потрібно шукати інші шляхи, які будуть функціонально безпечними для хірургії.
Анестезіолог «веде» пацієнта протягом всієї операції. Його завдання - спочатку занурити в сон, потім розбудити, а потім знову «приспати»
Марина БОНЬ – анестезіолог:
«Головне – це співпраця та довіра між анестезіологом та пацієнтом. Унікальність такої анестезії (awake surgery ) в комплексному застосуванні всіх видів наркозу. Це внушньовенний наркоз і внутрішньовенна седація в поєднанні з регіонарною блокадою нервів. Така багатокомпонентність – запорука того, що пацієнт почуватиме себе комфортно під час оперативного втручання. Пацієнт може на тільки говорити, але й рухати кінцівками, а за потреби навіть писати».
Володимир СМОЛАНКА – професор, президент Асоціації нейрохірургів України:
«Після того як пацієнт вводиться в наркоз - налаштовується інтроопераційний інструментарій. Для того щоб проводити нейрофізіологічне дослідження нейрофізіолог встановлює спеціальні голки-датчики і проводиться хірургічне втручання: невеличка трепанація черепа та вихід на зону, де знаходиться сама пухлина. Ось тут і починається найскладніше: нейрохірург працює в тісній співпраці з нейрофізіологом, який робить інтраопераційний моніторинг функцій кінцівок. А після пробудження пацієнта підключаються афазіолог . Далі – операція (видалення пухлини) повністю проходить з пацієнтом який у свідомості. Спілкується з ним – афазіолог , який підготоував низку тестів. В залежності від того яка ділянка вражена, розроблені різні тестові питання. Певні ділянки мозку відповідають за різні функції мови. Втручання всередині мозкової тканини є безболісним. Безпосередньо під час оперативного втручання афазіолог задає питання пацієнту. Відтак ми знаємо чи можемо рухатися далі. На одному з інструментів є стимулятор, яким ми тестуємо певні зони мозку. Якщо під час стимуляції виникають мовні порушення, які фіксує афазіолог ,то хірургічні втручання в цій зоні припиняємо і намагаємось видалити пухлину іншим підходом. Фактично під час операції для підвищення безпеки хірургічного втручання ми проводимо дві різні процедури які доповнюють одна одну: інтраопераційний нейрофізіологічний моніторинг для виявлення функцій кінцівок і тести, які ми проводимо щоб уникнути порушень мови у хворого у післяопераційному періоді».
Ольга ГЕРАСИМЕНКО – нейрохірург-нейрофізіолог:
«Ця операція складна. У пацієнта задіяні як мовні, так і рухові центри. Буде проводитится як комплесний моніториг, так і комплексна анестезія. За допомоги апарату інтраопераційного нейрофізіологічного моніторингу ми можемо контролювати як рухові, так чутливі функції, зір, слух і функції всіх краніальних нервів. Ми використовуємо спеціальні стимулятори, які дозволяють нам визначати функціонально важливі зони в корі та стовбурі головного та спиного мозку. Під час операції це допомагає нейрохірургу надійно контролювати усі процеси, в тому числі нейрофізіологічні»
Практично всі втручання на головному мозку дуже високотехнологічні: застосовується дороговартісне обладнання - операційний мікроскоп , нейрофізіологічний моніторинг, інтраопераційний ультразвук і т. д. На сьогодні, тарифи НСЗУ перекривають лише частину витрат на такі операції (близко 24-25 тисяч гривень) . Відтак, за кордоном вартість подібних оперативних втручань сягає десятки тисяч доларів. Наприклад, в США – близько 120 тисяч доларів. Вже зараз розглядається можливість застосування підвищенних коефіцієнтів в оплаті оперативних втручань найвищого класу складності, що проводяться в окремих медичних закладах.