Як в Закарпатті проти угорців спецслужби провели інформаційну провокацію
Закарпатські угорці самостійно викрили грубу інформаційну провокацію спецслужб
Ще у неділю ми звернули увагу на один невеличкий але доволі дивний матеріал на сайті "Закарпаття. онлайн". Він був ніби передруком з всеукраїнського сайту "Кореспондент" під авторством Єви Кіш. А стосувався він референдуму щодо квот мігрантів в Угорщині. Мовляв, закарпатські угорці також мають право брати участь в цьому референдумі, але проходить він під тиском функціонерів закарпатської партії угорців КМКС. У матеріалі йшлося, що ці функціонери ходили по домівках закарпатських угорців, які отримали паспорти громадян Угорщини, і змушували їх йти брати участь у референдумі.
Дивним нам здався цей матеріал, в першу чергу, тим, що у ньому фігурував великий список ніби тих функціонерів КМКС, які брали участь у тиску. Відразу спало на думку, що молода журналіст Єва кіш, якою був підписаний матеріал, просто не могла самостійно зафіксувати стільки порушень і скласти подібний список.
Ми почали шукати, хто ж така Єва Кіш, але жодної інформації про неї не знайшли. Лише напівфейкову сторінку у "фейсбуці", останній допис на якій був доволі давно. Відразу було зрозуміло, що це підставна особа. А вже незабаром на сайті "Карпатський об'єктив", який виходить завдяки підтримки КМКС, спочатку було опубліковано заяву партії стосовно інформаційної провокації, а ще пізніше вийшов матеріал, у якому було проведено дослідження і викрито грубу роботу ботів. Без сумніву, що це робота українських спецслужб, які спрацювали занадто грубо.
Спецслужби у терміновому порядку намагалися виправити ситуацію, але лише робили ще більше ляпів. Ось як описує це сам КМКСсівьский "Об'єктив":
"На сайті відомого всеукраїнського видання «Кореспондент» у розділі блогів з’явилася публікація, яка спричинила справжній резонанс, принаймні в нашому краї. Статтю блискавично передрукував і закарпатський інтернет-портал «Закарпаття он-лайн». І хоча в коментарях до неї редакцію сайту довго просили зняти цей наклеп, ніхто не поспішав цього робити, аж поки наступного дня один з читачів не написав, що ситуацію вже вивчають правоохоронні органи.
Отож у згаданому матеріалі йдеться, що організацію голосування громадян Угорщини, які перебувають у нашому краї, було покладено на Товариство угорської культури Закарпаття. Автор продовжує, що нібито «низька зацікавленість електорату та побоювання місцевих угорців розкрити факти наявності подвійного громадянства, забороненого в нашій державі, наштовхнуло керівництво ТУКЗ піти на грубе порушення законодавства Угорщини та вдатися до фальсифікації результатів, імовірно, навіть за вказівки консульських установ». У своїх дуже серйозних звинуваченнях на адресу, зауважу, не тільки закарпатських угорців, а й дипломатів іноземної держави, автор статті посилається на анонімних активістів ТУКЗ, які, мовляв, ще й повідомили, ніби «їхні керівники отримали на всіх своїх членів конверти з бюлетенями для голосування та здійснюють обхід своїх членів за місцем проживання», а також «з метою надання масовості голосуючих, підвозять своїх членів до Генерального консульства в Ужгороді і консульства в Берегові». Без будь-яких доказів автор заявляє, що «голосування навіть відбувається під психологічним тиском (окремі не бажають заповнювати анкети й голосувати), погрожуючи небажаючим відібрати угорське громадянство». Але й це ще не все, далі автор статті безсоромно наводить цілий список із понад півсотні імен та прізвищ нібито організаторів фальсифікації референдуму, серед яких абсолютна більшість – відомі й поважні у краї люди. У списку була навіть особа, яка вже померла…
Абсурдність усіх цих звинувачень, не підкріплених жодним доказом, є цілком очевидною. Візьмемо хоча би той факт, що громадяни Угорщини, котрі мешкають на Закарпатті, могли голосувати в консульських установах протягом більше тижня до дня волевиявлення, а прописані в Угорщині – узагалі мали голосувати за місцем прописки, тобто не на території Закарпаття. Який тут може бути «обхід за місцем проживання» або «підвозки»? Подібну нісенітницю, звичайно, можна очікувати від прожовклого закарпатського сайту. Але як таке допустила редакція не останнього всеукраїнського видання? Напрошується висновок, що ця публікація з’явилася на сторінках сайту «Кореспондент» зовсім не випадково. Це певною мірою підтверджують і такі факти.
Отже, найцікавіше в цій історії те, що на першоджерелі, тобто сайті журналу «Кореспондент», автором тексту була вказана нібито берегівчанка на ім’я Єва Кіш і тут же розміщувалося її фото. На цій світлині впізнала себе дійсно жителька Берегова з таким самим іменем, котра колись розмістила згадану фотографію на своїй сторінці у «Фейсбук». Ставши жертвою соціальної мережі, дівчина відразу відреагувала на ситуацію на своїй сторінці. «Це все наклеп, украли моє ім’я і фото! Дорогі мої друзі та знайомі, брехлива стаття поширюється інтернет-простором про референдум в Угорщині. Ця стаття розміщена в українському виданні, де незаконно використали моє фото та персональні дані. Хочу заявити, що про цю статтю я нічого не знаю, я навіть не журналіст. Це велика брехня, і мене це дуже зачепило. Як хтось може наважитися так порушити права людини? Я це так не залишу, справа перейде в юридичну площину. Прошу всіх розповсюдити моє звернення. Дякую!» – написала вона.
Тільки наступного дня після виходу публікації у світ фото дівчини, нібито авторки скандального тексту, на сайті «Кореспондент» змінили на інше. Через півгодини сторінку було видалено… Але потім ще цікавіше: на сайті з’являться блог – акаунт з іншим фото, який нібито належить уже киянці Евеліні Кішш, де та сама стаття подана в дещо скороченому вигляді, з меншою кількістю прізвищ, опублікована 3 жовтня.
До вечора того дня публікація знову зникла. Не зрозуміло тільки, навіщо потрібні були згадані маніпуляції адміністраторів сайту, якщо всі ці зміни все одно можна простежити".
До речі, ми також звернули увагу, що на тому ж таки "Кореспонденті" вже неодноразово були публікації, спрямовані проти угорських закарпатців. І знову ж таки під явно фейковим авторством. Як, наприклад, Марко Оліч. Угорці ж Закарпаття в своєму матеріалі тонко натякнули, що інформаційна атака проти них - справа спецслужб. Дивно лише, що в цьому взяло участь відоме видання Закарпаття.
Степан Форкош для Prozak.info