Діяльність влади на Закарпатті нагадує ліквідацію регіону, - спостереження мандрівника Логвиненка
Відомий мандрівник Богдан Логвиненко, який проїхав понад 50 країн світу, здійснив тривалу експедицію на Закарпатті - #carpaty1516. Зажджав у найбільш глуху місцевість, й опісля написав враження від подорожі на сторінці у Фейсбуці.
Логвиненко вражений тим, як влада зруйнувала цю місцевість за 25 років. Переказувати його враження не будемо, краще почитайте в оригіналі спостереження мандрівника:
На Закарпатті є дві невеличкі проблеми і це буде вам неприємно читати:
1. Через гори сюди не доходить нічого з Києва. Губиться по дорозі. Жахливі дороги, жодного відомого інфраструктурного проекту за 25 років, є населені пункти, де за Австро-Угорщини була каналізація і залізниця - а зараз ні. Каналізація зломалась, залізниця розібрана на металобрухт. Є населені пункти, де за СРСР була дорога - а тепер стежка для позашляховиків. Сміття розкидане вздовж річок і природних заповідників, іноді через сміття не видно землі. Там, де немає каналізації - воду виливають прямо на дорогу. Вона замерзає, дороги ніхто не чистить і не посипає. Від Ужгорода до сусіднього Івано-Франківська - 11 годин на автобусі. До Будапешта і Братислави ближче. Те, як український владі начхати на Закарпаття, нагадує тільки те, як їй було начхати усі ці роки на Крим, в результаті чого півострів ми втратили. Тому не дивуйтеся, що сепаратистські рухи на Закарпатті будуть посилюватись. Це поки що русини виглядають дурниками. У серйозність ДНР три роки тому не могла б повірити абсолютна більшість дончан. Краще лікувати причини, а не наслідки, а поки що діяльність української влади на Закарпатті нагадує ліквідацію цілого регіону.
2. Замість інфраструктури, боротьби з корупцією і децентралізації, замість ґрантів для бізнесу і громадських ініціатив, українська держава дає закарпатцям державну освіту. 10 років шкільної і 5-6 років вищої чи спеціалізованої освіти. Здебільшого безкоштовно. Скільки цій державі насправді треба цих держпрацівників? Державних електриків, зварювальників, державних музикантів і державних столярів. Щороку тисячі закарпатців закінчують за державний кошт освіту радянського зразка, освіту, після якої угорці в угорських населених пунктах не знають державної мови, і з цією освітою закарпатці... їдуть працювати закордон. Використовують державні гроші на освіту не повертаючи державі нічого. Це типова схема для типової закарпатської родини. Дуже часто в Чехії, приміром, виходить, що працівники у будівельній компанії з вищою освітою, тоді як їх директори, чехи, без будь-якої спеціалізованої чи вищої освіти. "Дурні якісь, ці чехи," - кажуть закарпатці.
Підходить до завершення експедиція #carpaty1516. Щодня ми знайомили вас з унікальними людьми карпатського і прикарпатського регіону і кілька історій ще попереду. Щодня показували, наскільки це міг би бути туристично цікавий і прибутковий регіон. Але не можуть люди взяти на себе обов'язки держави і відновити шляхи, посилити охорону і кордони, не можуть побороти корупцію, що тут з'їдає усе, включно із деревами, що вирубуються десятками гектарів. Не можуть люди лінчувати балог і решту крадіїв. Івано-Франківщина потроху стає на ноги, відновлюються дороги, будуються лижні курорти. "Ця Україна в нас стільки лиха наробила" - кажуть старші закарпатці і це лихо тут відчувається як ніде. Із Закарпаттям треба терміново щось робити, інакше воно ще щось зробить із нами.
Допис Логвиненка вже перепубліковують закарпатці зі своїми коментарями. Денис Добра, активіста Боржавської вузькоколійки зазначає, що за останні 10 років на Закарпатті не вирішили жодного проблемного питання інфраструктри. Навіть перед святами дуже складно дістатися з однієї частини області в іншу через незабезпеченість транспортом, погане дорожне покриття, до якого додаються ще й погодні умови.